Постанова 4851 № 480/6374/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 р.Справа № 480/6374/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023, суддя О.О. Осіпова, повний текст складено 14.11.23 по справі № 480/6374/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області від 24.05.2023 року №363 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Сумського РУП". Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області від 24.05.2023 року №363 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Сумського РУП". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят коп.) Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що наказ Сумського управління поліції ГУНП в Сумській області від 24.05.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно працівників Сумського РУП» прийнятий начальником Сумського РУП ГУНП в Сумській області в межах повноважень наданих останньому чинним законодавством України; прийнятий начальником Сумського РУП ГУНП з використанням повноважень, з метою, з якою це повноваження надано; прийнятий обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно до вчиненого дисциплінарного проступку, з урахуванням права особи на учать у процесі прийняття рішення. Позивачці під час проведення службового розслідування законом було надано можливість надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою. Вважає, що своєчасно, тобто протягом розумного строку, строку встановленого чинним законодавством 02.05.2023 видано наказ Сумського РУП ГУНП № 137 "Про призначення службового розслідування"; 15.05.2023 т.в.о начальника Сумського РУП ГУНП затверджено Висновок службового розслідування; 24.05.2023 видано наказ Сумського РУП ГУНП від 24.05.2023 №363 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно окремих працівників Сумського РУП». За вказаних вище обставин, стверджує, що наказ Сумського РУП ГУНП від від 24.05.2023 №363 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно окремих працівників Сумського РУП» є законним, обґрунтованим, прийнятим у межах і в спосіб визначений чинним законодавством України, та є таким, що не підлягає скасуванню. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивачка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначила, що суд першої інстанції належним чином надав оцінку усім наявним в матеріалах справи доказам, тобто матеріалам дисциплінарного провадження, а саме поясненням гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивачки. В оскаржуваному судовому рішенні слушно зауважено, що будь-які інші документи та матеріали, що підтверджують або спростовують факт учинення дисциплінарного проступку, а також пояснення інших осіб, яким можуть бути відомі обставини справи, в матеріалах службового розслідування відсутні. Окрім цього такі матеріали та докази не були подані стороною відповідача і під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому судове рішення, що оскаржується є повністю справедливим і логічним, законним і вмотивованим. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді дільничного офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Лебедин). 05.04.2023 у відділенні поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області були зареєстровані матеріали ЄО за №1458 за зверненням гр. ОСОБА_2 за фактом можливих неправомірних дій дільничного офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Лебедин) лейтенанта поліції ОСОБА_1 в частині грубого та нетактовного відношення до громадян працівниками поліції. Наказом СРУП ГУНП в Сумській області від 02.05.2023 року №137 за цим фактом було призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію. 15 травня 2023 року дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, який затвердив т.в.о. начальника Сумського РУП полковник поліції Олександр Терела. Зазначеним висновком дисциплінарною комісією вирішено службове розслідування завершити; відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вирішено вважати такими, що підтвердилися; за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 2, 3, 7 ч. 3ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 6, 7, 8, 10 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2026 (як у висновку) №1179, ч. 1 ст.37, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилося у вчиненні конфліктів з громадянами та висловлювання нецензурною лайкою у громадських місцях, на підставі статей 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Наказом Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (надалі СРУП ГУНП) від 24.05.2023 року №363 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Сумського РУП» (надалі - наказ №363) за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 2,3,7, ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 6, 7, 8, 10 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2026 (як у наказі) №1179, ч. 1 ст.37, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилося у вчиненні конфліктів з громадянами та висловлювання нецензурною лайкою у громадських місцях, на підставі статей 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернулася до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування було проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку та його вини, а тому ці висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях і з цих підстав до уваги взяті бути не можуть , внаслідок чого оскаржуваний ОСОБА_1 наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправним та має бути скасований. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ, відповідно до ч. 1 ст.59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно із п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Зміст Присяги поліцейського за приписами ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" полягає у тому, що поліцейський усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Частиною 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно з ч.2 статті 19 цього ж закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут). Так, відповідно до частини 1, а також пунктів 3,4,6,7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського серед іншого: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. Системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку про те, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" та статтею 1 Дисциплінарного статуту, у тому числі, щодо дотримання законодавства і неухильного виконання вимог Присяги поліцейського, наказів керівників. Стаття 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно із частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту). Згідно із п.3,4,6 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, уповноважені члени якої, серед іншого мають право одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб (ч.1, п.1 ч.9 ст.15 Дисциплінарного статуту). Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі Порядок проведення службових розслідувань), у пункті 1 розділу II якого зазначено схожі приписи, які містяться в зазначених вище ч.3,4 ст.14 Дисциплінарного статуту. Відповідно до положень п.1, 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1). Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п.4). Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань). Оформлення результатів службового розслідування має відповідати ст.19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку проведення службових розслідувань. Так, зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення (п.3-9 ч.1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, п.4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань). У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п.10,11 ч.1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, п.5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань). Пунктами 6, 7, 8, 10 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2026 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Стаття 37 Закону визначено загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених частини 1 статті 3 цього Закону, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики. Частиною 1 стаття 38 Закону встановлено, що додержання вимог закону та етичних норм поведінки особами, зазначені у частині 1 статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. Так, відповідно до висновку службового розслідування комісія вважала доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також факт порушення п.2, 3, 7 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, а саме обов`язків знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, та пунктів 6, 7, 8, 10 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, а саме обов`язку виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування стало звернення гр. ОСОБА_2 за фактом можливих неправомірних дій дільничного офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Лебедин) лейтенанта поліції ОСОБА_1 в частині грубого та нетактовного відношення до громадян працівниками поліції, в якому вона зазначила, що позивач протягом тривалого часу, а саме з початку 2022 року здійснює моральний тиск, а саме постійно ходить містом в однострої, поводить себе неввічливо та нетактовно щодо неї. Під час проведення перевірки заявниця надала пояснення з приводу свого звернення та повідомила, що в 2021 році перебувала в якості свідка у справі ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 , з приводу повернення коштів. З того часу між нею та ОСОБА_4 виникли суперечки, які переростали у телефонні погрози, та невідомими особами здійснювався психологічний тиск, але вищезазначене закінчилося на початку 2022 року, як ОСОБА_4 виїхала за межі міста. З того часу її донька ОСОБА_1 постійно, коли бачить заявницю в місті, а саме в магазинах при цьому, перебуваючи у форменому одязі, здійснює на неї психологічний тиск, а саме насміхається, деколи навіть заділа пліч-о-пліч. Аналогічно поводить себе із знайомою заявниці ОСОБА_3 . Останній раз заявниця бачила поліцейську ОСОБА_1 поблизу магазину «ЄВА», разом із якимось поліцейським, яка в цей час проходила повз працівників поліції, остання без причин почала дивитися на неї та ухмилятися. Під час перевірки було опитано ОСОБА_3 , яка пояснила, що: у 2020 році вона була позивачем відносно ОСОБА_5 , в той час, коли ОСОБА_4 перебувала в якості свідка у ОСОБА_5 , з того часу з ОСОБА_4 сталися неприязні відносини. Та в своєму поясненні повідомила, що її дочка ОСОБА_6 з того ж самого часу поводить себе грубо, нетактовно по відношенню як до неї, так і до ОСОБА_2 , та вважає, що вона є невихованою дівчиною. Неодноразово в центрі міста, а то й магазині, ринку ОСОБА_7 висловлювалася в бік ОСОБА_3 нецензурними словами, насміхалася, інколи показувала середній палець, чим принижувала її честь та гідність тим більше, коли в місті її всі знають, оскільки вона працювала в організаціях міста Лебедин на керівних посадах. ОСОБА_3 вважає, що такі поліцейські не повинні працювати в правоохоронних органах та прохає керівництво відділення прийняти рішення щодо доцільності перебування на службі в поліції, такі поліцейські не повинні працювати з населенням, оскільки під час спілкування з людьми відсутня нормативна лексика та ввічливе відношення до громадян. Опитана позивач надала пояснення, що їй невідомі особи як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона з ними не зустрічалася та не спілкувалася. При цьому, з матеріалів службового розслідування, які обмежуються лише поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , неможливо встановити конкретні обставини вчинення проступку, час та місце їх вчинення, оскільки у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зазначають, якого числа, в якому саме магазині, на якій вулиці позивач висловлювалася щодо них нецензурною лайкою. Так, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона бачила позивача у магазинах, а ОСОБА_8 пояснює, що бачила ОСОБА_1 неодноразово у центрі міста (не називаючи, де саме), у магазині та ринку, та зазначає, що останній раз вона бачила позивача поблизу магазина «Єва», не конкретизуючи ані дати вчинення можливого дисциплінарного проступку, ані місця його вчинення (назва вулиці, номер будинку). Варто зауважити, що будь-які інші документи та матеріали, що підтверджують або спростовують факт учинення дисциплінарного проступку, а також пояснення інших осіб, яким можуть бути відомі обставини справи, в матеріалах службового розслідування відсутні. Зокрема, згідно з поясненнями ОСОБА_2 (а.с.44) вона бачила позивача поблизу магазина «Єва» разом з якимось поліцейським, та зранку в неї були пошкоджені вікна, водночас, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, під час службового розслідування не було вжито заходів щодо встановлення особи поліцейського, який в той час був разом із позивачем, коли вона перебувала біля магазину та бачила ОСОБА_2 , та який міг би дати пояснення щодо відомих йому обставин конфлікту. Відповідно до пояснень ОСОБА_8 (а.с.46) позивач висловлювалася щодо неї неодноразово нецензурною лайкою у громадських місцях, а саме в центрі міста, ринку та в магазині, однак матеріали справи не містять жодного доказу такої протиправної поведінки позивача як то показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, аудіозапису, що у тому також використовуються свідками, показів свідків, а також колег позивача, які за свідченнями скаржниць були присутні при її протиправній поведінці. В той же час комісією не уточнено часові межі такої події, не витребувано відеозапис із камер відеоспостереження магазину «Єва» чи інших магазинів, які розташовані поруч, а також інших камер, що розташовані у середмісті, працюючими в автоматичному режимі. Дисциплінарна комісія також не була позбавлена можливості відібрати пояснення у громадян, які проживають на дільниці позивача, зокрема із тими, які зверталися до позивача як до дільничного, сусідами, а також працівниками ринку та магазину «Єва» на предмет вихованості позивача при спілкуванні та комунікації, втім обмежилася поясненнями скаржниць і без достатніх доказів передчасно та необґрунтовано визнала ОСОБА_1 винною у вчиненні дисциплінарного проступку. Згідно з вимогами п. 4 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5 розділу II Інструкції №1026). Проте, дисциплінарною комісією також не встановлено, що чи використовувалася ОСОБА_1 нагрудна бодікамера та не перевірено можливих матеріалів відеофіксації, зробленої в день конфлікту між неї та ОСОБА_2 , Всупереч вимог Інструкції Дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а відповідно, відсутні, і будь-які пропозиції щодо їх усунення. На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що службове розслідування було проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку та його вини, а тому ці висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях і з цих підстав до уваги взяті бути не можуть, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржуваний ОСОБА_1 наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправним та має бути скасований. Доводи апеляційної скарги зводяться до опису обставин справи та дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції про однобічність та неповноту проведеного службового розслідування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі № 480/6374/23 залишити без змін Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 19.02.2024.