Постанова 4811 № 466/11019/23

Справа № 466/11019/23 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. Провадження № 33/811/137/24 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2023 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 09.10.2023, під час проведення перевірки у ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» встановлено, що заробітна плата працівнику ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» ОСОБА_2 виплачувалася з недотриманням умов, що визначені трудовим (колективним) договором, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить працівнику від ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» не провадилася в день звільнення. ОСОБА_2 звільнена 10.01.2023 згідно з наказом від 10.01.2023 № 59-к, а розрахункові кошти виплачено трьома платежами: 10.01.2023, згідно з відомостями нарахування коштів № 34 від 10.01.2023; 11.01.2023, згідно з відомостями нарахування коштів № 39 від 11.01.2023; 13.01.2023, згідно з відомостями нарахування коштів № 49 від 13.01.2023. При огляді кадрових та бухгалтерських документів встановлено, що при звільненні працівниці ОСОБА_2 проведено виплату компенсації за 29 календарних днів невикористаної щорічної відпустки, тобто не за всі дні. Наведеними діями ОСОБА_1 вчинив порушення вимог законодавства про працю, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 41 КУпАП. На постанову судді Івахів Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову, закрити провадження у справі. Зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено його право на захист, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що 18 грудня 2019 року між Підприємством та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір на підставі її заяви, про що було видано наказ про прийняття на роботу №3417/к від 17 грудня 2019 року. Однак, 10 січня 2023 року ОСОБА_3 було звільнено на підставі її заяви від 06 січня 2023 року та видано відповідний наказ про звільнення №59/к від 10 січня 2023 року. За час роботи ОСОБА_3 на Підприємстві загальна кількість днів щорічної відпустки склала 73 календарних дні. Протягом робочого часу нею було використано 44 календарних дні щорічної відпустки. Таким чином, на момент звільнення кількість невикористаної щорічної відпусти становила 29 календарних днів, які ОСОБА_3 було компенсовано у повному розмірі в день звільнення на суму 21 590 грн 79 коп. та основна заробітна плата за відпрацьовані 51 години робочого часу 7 099 грн 43 коп. Щодо своєчасності проведення виплат у день звільнення, зазначає, що загальні нарахування у розмірі 6270 грн було здійснено 11.01.2023 та 13.01.2023 сплачено належну суму ЄСВ до бюджету за місцем обліку підприємства, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також звертає увагу на те, що строк накладення адміністративного стягнення сплив 12.04.2023. ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу задовольнити частково з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/28637/085/П/ПТ від 17.10.2023 (а.с. 1-4); актом № ЗХ/ЛВ/28637/085 (а.с. 5-8); копією колективного договору між Роботодавцем і Трудовим колективом ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» на 2021-2024 (а.с. 10-11); відомостями нарахування коштів № 34, № 39, № 49 (а.с. 15-18). Твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП є безпідставними й апеляційний суд їх до уваги не бере, оскільки спростовується вищенаведеним доказами, які підтверджують, що у день звільнення працівника ОСОБА_2 , не було проведено виплати усіх сум, що їй належать, проведено виплату компенсації не за всі дні невикористаної щорічної відпустки, що стверджується зібраними по справі доказами, відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 41 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративні правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. Разом з тим, суддя вірно встановивши наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП наклав на ОСОБА_1 стягнення без урахування вимог ст. 38 КУпАП. Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАПу справах про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП мало місце 10.01.2023. На момент розгляду справи судом першої інстанції 10.11.2023 закінчилися передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову судді скасувати, справу закрити на підставі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАПу зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах