Постанова 4821 № 705/5239/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження № 22-ц/821/314/24Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/5239/23 Категорія: 310000000 Годік Л.С. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2024 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., секретар: Новицька Н.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_2 ; особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Малькова Яна Борисівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Малькової Яни Борисівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в с т а н о в и в : У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Цімоха Р.Р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що 10.09.2011 між сторонами був укладений шлюб. За час перебування в шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім часом у подружжя почалися постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим та нестерпним. Кожний із подружжя має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Розлучення - це єдиний вихід побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю. Шлюб носить лише формальний характер, примирення з відповідачем та збереження їхньої сім`ї є неможливим. Сім`я фактично розпалась, в зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення. Зазначає, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач матеріально позивачу та їхній дитині не допомагає, участі у вихованні сина - не приймає, внаслідок чого позивачка не має можливості сама утримувати їхнього спільного сина. Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків. Зокрема ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеній вимозі, відповідач ухиляється від свого обов`язку. ОСОБА_2 проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цімохи Р.Р. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 440 - розірвано. Залишено позивачу ОСОБА_1 її теперішнє прізвище « ОСОБА_4 ». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2023 і до повноліття дитини. Здійснено розподіл судових витрат. Не погоджуючись з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року, представник ОСОБА_2 адвокат Малькова Я.Б. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що копія ордеру, яка міститься в матеріалах справи не відповідає встановленим вимогам до засвідчення копій документів, у зв`язку з чим позовна заява подана особою, яка не мала на це повноважень. Скаржник вказує, що він зацікавлений в збереженні їх сім`ї та вважає, що у його подружжя немає підстав для розірвання шлюбу. Під час розгляду справи в суді першої інстанції стороною відповідача заявлялося клопотання про примирення сторін, однак вказане клопотання судом було проігнороване та прийнято рішення, яке суперечать засадам сім`ї. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що у зв`язку з тим, що позивач та відповідач разом з їхньою дитиною більше року проживають за межами України у Канаді, а також, враховуючи, що до позовної заяви не додано рішення Верховного Суду щодо визначення підсудності справ за участю громадян України, які проживають за її межами, відтак дана справа, станом на момент подачі позовної заяви, не підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області. 16 січня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Цімохи Р.Р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ОСОБА_1 категорично заперечує проти надання часу на примирення сторін, оскільки це буде суперечити моральним засадам шлюбу. Позивач ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач з дитиною не проживає і будь-яких коштів на утримання сина не надає. Щодо територіальної підсудності даної справи, сторона позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти. ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті. Крім того, ОСОБА_1 проживає як в Україні, так і в інших країнах. Жодних доказів того, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання в Україні відповідачем не додано. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків. Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 440, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно. Прізвище дружини після шлюбу ОСОБА_4 (а.с. 8). Відповідно до паспортних даних ОСОБА_1 (копія паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 10.12.2011 Уманським МВ УМВС України в Черкаській області) (а.с. 5) та ОСОБА_2 (копія паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 24.01.2002 Уманським МВ УМВС України в Черкаській області) (а.с. 28), сторони по справі є громадянами України. Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 21.02.2012, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9). Як вбачається з відмітки у закордонному паспорті ОСОБА_2 № НОМЕР_5 , останньому 07.07.2022 відкрито канадську візу на термін до 06.07.2025. Відповідно до Зведеної документації з розгляду досьє Католицьких шкіл острова Елк, перекладеної з англійської мови на українську та засвідченої приватним нотаріусом Карайкоза Г.І, учень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований на навчання до Католицької школи Св.Терези з 30.08.2022. Учень мешкає з обома батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 34-36). Згідно з відомостями з банку Scotiabank, перекладених з англійської мови на українську та засвідчених приватним нотаріусом Карайкоза Г.І., на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 , у липні 2023 року відкрито банківський рахунок (а.с. 37-42). Відповідно до довідки адміністратора з питань нерухомості компанії «Braden Equities INC.», виданої 27.10.2023 для пред`явлення за місцем вимоги, перекладеної з англійської мови на українську та засвідченої приватним нотаріусом Карайкоза Г.І., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживаю за адресою: АДРЕСА_1 з 01 серпня 2023 року (а.с. 60-61). З урахуванням викладених вище обставин, судом встановлено, що обидві сторони є громадянами України, однак проживають поза межами її території - у Канаді. За загальним правилом підсудності позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, а до юридичних осіб - за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 27 ЦПК України). Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Однак, відповідно до приписів ст. 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому ст. 33 цього Кодексу, одноособово. Отже, дана справа розглянута судом з порушенням встановлених законом правил визначення територіальної підсудності. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню. Водночас, колегія суддів не знаходить підстав для ухвалення нового рішення з огляду на таке. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду. Згідно приписів ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Проте, колегія суддів не має змоги самостійно визначити суд, якому територіально підсудна дана справа, оскільки, згідно з вимогами ст. 29 ЦПК України, визначення підсудності даної справи належить до компетенції судді Верховного Суду. За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні передбачені законом підстави для повернення справи до суду першої інстанції для визначення територіальної підсудності у встановленому ст. 29 ЦПК України порядку. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність. Керуючись ст.ст. 268, 29, 367, 368, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Малькової Яни Борисівни задовольнити частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 29 ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Судді Ю.В. Сіренко Н.І. Гончар Т.Л. Фетісова