Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/18005/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18005/23 Перша інстанція: суддя Іванов Е.А., повний текст судового рішення складено 25.10.2023, м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме: - визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 20 червня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі №420/10955/22; - зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 20 червня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі №420/10955/22. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач має право на оскарження у судовому порядку спірної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, в апеляційній скарзі наголошується, що позивач вже отримав відмову у виплаті спірної компенсації від суб`єкта владних повноважень, а як наслідок залишення судом першої інстанції без задоволення його позовних вимог з підстав відсутності такої відмови свідчить про прояв надмірного формалізму. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі № 420/10955/22, Військовою частиною НОМЕР_1 20 червня 2023 року здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, що підтверджується банківської квитанцією. В свою чергу, бажаючи отримати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач не має права на оскарження спірної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян. Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат», відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної Військовою частиною НОМЕР_1 бездіяльності щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме сум індексації грошового забезпечення, що виплачені позивачу у червні 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі № 420/10955/22. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, так як згідно положень ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», позивач має право на оскарження у судовому порядку лише відмови у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів, а не бездіяльності Військової частиною НОМЕР_1 щодо виплати такої компенсації у встановлені строки. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, зокрема у випадку порушення строків виплати індексації грошових доходів громадян. В свою чергу, виплата громадянам суми компенсації має провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Тобто, колегія суддів вважає, що зазначеними нормами матеріального права покладено на суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у конкретно визначені строки. Між тим, згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у місяці виплати заборгованості свідчить про допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень, правомірність якої безумовно може бути перевірена на підставі зазначених норм Конституції, як норм прямої дії. Більш того, колегія суддів зазначає, що зазначеними нормами матеріального права не встановлено обов`язку щодо попереднього звернення громадянина за отриманням компенсації до відповідного органу, а також жодним чином не врегульовано порядку такого звернення, як умови реалізації таким громадянином свого права на отримання компенсації. З іншого боку, законодавцем окремо визначено, що громадянин має право на оскарження у судовому порядку отриманої відмови у виплаті компенсації. Проте, колегія суддів вважає, що окреме закріплення зазначеного права у ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат» спрямоване саме на надання громадянину додаткової гарантії у отриманні належної йому компенсації, а не на обмеження громадянина у виборі форм захисту своїх порушених прав. З іншого боку, колегія суддів враховує, що у межах спірних правовідносин позивач вже отримав відмову від Військової частини НОМЕР_1 у виплаті спірної компенсації, що оформлена листом від 16 жовтня 2023 року № 412/2520, з підстав відсутності у позивача права на отримання такої компенсації. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що застосований судом першої інстанції правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04 травня 2022 року (справа № 200/14472/19) та від 11 грудня 2020 року (справа № 200/10820/19-а), не підлягає застосуванню у даній справі. Крім того, колегія суддів зазначає, що необхідність відступлення від зазначеної судової практики підтверджується наявністю відповідних окремих думок суддів Верховного Суду, зокрема від 06 червня 2023 року (справа № 460/786/20). Між тим, щодо наявності у позивача права на отримання спірної компенсації, колегія суддів зазначає, право особи на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати набувається особою незалежно від обставин та підстав виплати доходу, право на отримання якого виникло у особи в минулому. Тобто, факт виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у червні 2023 року свідчить про наявність у позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідні нарахування індексації грошового забезпечення мали здійснюватися щомісячно з виплатою позивачу грошового забезпечення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у даній справі. При цьому, враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та допущені порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, нараховану на суму індексації грошового забезпечення, виплачену 20 червня 2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі № 420/10955/22. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення, виплачену 20 червня 2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, у справі № 420/10955/22. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян