Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5837/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5837/23 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г., повний текст судового рішення складено 14.09.2023, м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Миколаївському зональному відділу військової служби правопорядку, а саме: - визнання протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2015 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, розміром 83 625,23 грн, за період з 01 серпня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: - визнано протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. - зобов`язано нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як проходження військової служби регулюється нормами спеціального законодавства. При цьому, апелянт вважає, що судом не враховано співвідношення розмірів невиплаченої індексації грошового забезпечення та спірної компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Миколаївському зональному відділі військової служби правопорядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, у справі № 400/3573/20, зобов`язано Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 серпня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Крім того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, у справі № 400/3118/21, зобов`язано Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року. На виконання рішення суду у справі № 400/3118/21 Миколаївським зональним відділом військової служби правопорядку нараховано позивачу і виплачено 18 травня 2023 року індексацію грошового забезпечення, розміром 79 924,71 грн. В свою чергу, бажаючи отримати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірної компенсації, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян. Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач бажає отримати компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме сум індексації грошового забезпечення, що виплачені позивачу у травні 2023 року на виконання судового рішення. Між тим, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, зокрема у випадку порушення строків виплати індексації грошових доходів громадян. В свою чергу, виплата громадянам суми компенсації має провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. При цьому, право особи на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати набувається особою незалежно від обставин та підстав виплати доходу, право на отримання якого виникло у особи в минулому. Тобто, факт виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду не позбавляє позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідні нарахування індексації грошового забезпечення, право на отримання яких позивачем підтверджено рішенням суду, мали здійснюватися щомісячно з виплатою позивачу грошового забезпечення. В свою чергу, протиправне невиконання зазначеного обов`язку відповідачем тягне за собою негативні наслідки у вигляді додаткового обов`язку з виплати спірної компенсації. При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» чітко визначено формулу, яка має застосовуватись при обрахунку розміру спірної компенсації. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян