Постанова Рівненський апеляційний суд № 563/2043/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2024 року м. Рівне Справа № 563/2043/23 Провадження № 22-ц/4815/319/24 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Шимківа С.С., суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., секретар судового засідання - Мороз А.В., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Віталія Миколайовича на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження (постановлену у складі судді Загородько Н.А.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини без участі батька, - в с т а н о в и в : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини без участі батька. Заява обґрунтована тим, що він з 2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , яка від попереднього шлюбу має сина ОСОБА_4 , 2011 року народження, біологічним батьком якого є ОСОБА_3 . ОСОБА_3 не цікавиться сином, аліменти не сплачує, а утриманням дитини займається він - ОСОБА_1 з 2017 року по даний час. Встановлення юридичного факту необхідно заявнику з метою захисту прав та інтересів дитини. Просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. В.Межирічі, Рівненського району Рівненської області, іпн. НОМЕР_1 виховує та утримує ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , який не досяг 18 років, без участі батька ОСОБА_3 . Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2023 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини без участі батька - відмовлено . Ухвала суду мотивована тим, що вимоги заявника про встановлення факту виховання і утримання дитини без участі біологічного батька не є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження у розумінні положень ст.ст. 293, 315 ЦПК України. Не погоджуючись із ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Віталій Миколайович оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що встановлення факту перебування дитини на вихованні та утриманні необхідно заявнику для захисту прав та інтересів дитини. Зокрема, після задоволення даної заяви неповнолітній ОСОБА_4 матиме можливість отримувати пільги як такий, що перебуває на утриманні учасника бойових дій відповідно ЗУ "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" зокрема на харчування в шкільній їдальні за рахунок держави, отримання подарунків до Різдвяних свят за рахунок держави. І навіть в разі загибелі заявника дитина матиме право на отримання відповідних компенсацій як при втраті годувальника. Так само встановлення даного факту сприятиме заявнику в подальшому звертатися до відповідних органів із заявою про усиновлення ОСОБА_4 . На даний час в Корепькому районному суді перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (дружини заявника) про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 . Оскільки заявник перебуває в зоні ризику втратити своє життя та (або) здоров`я під час бойових дій як такий, що несе свій військовий обов`язок безпосередньо в зоні бойових дій (на нулі), то встановлення такого юридичного факту стосується прав заявника як особи на утриманні якої перебуває неповнолітня дитина. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Корецького районного суду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 від 28 серпня 2017 року (а.с. 8). Дружина заявника - ОСОБА_7 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 28 січня 2011 року (а.с. 7). Заявник ОСОБА_1 просив суд встановити факт виховання та утримання ОСОБА_4 , 19.01.2011 року, з метою захисту прав та інтересів дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частинами 1, 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав (для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення); чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови); встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. При вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній. Як встановлено Верховним Судом у постанові Великої Палати від 22 вересня 2022 року в справі № 462/5368/16-ц захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу. Так, документами (доказами), що підтверджують самостійне виховання дитини можуть бути: довідки, листи, акти, інша інформація установ та організацій, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, рішення суду про визнання батька дитини безвісно відсутнім, рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, тощо. Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. У разі відмови заявнику в прийнятті певних документів, якими він підтверджує наявність відповідних обставин чи в прийнятті певного рішення, заявник має право оскаржити такі дії чи рішення до суду. А суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання. Тобто, вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ про оскарження дій чи рішень щодо відмови компетентних органів у наданні соціальної пільги або незабезпечення соціальними гарантіями тощо, а не в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства. Також, не відповідатиме завданням цивільного судочинства і є недопустимим звернення до суду із заявою про встановлення певного факту з метою створення підстав для звільнення від доказування в можливій іншій справі (для встановлення обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). На розгляді у Корецькому районному суді перебуває справа № 563/1974/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Великомежиріцької сільської ради про позбавлення батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник не позбавлений права, у випадку ухвалення відповідного рішення суду, реалізувати своє право на усиновлення дитини. Оскільки, вимоги про встановлення факту виховання і утримання дитини без участі біологічного батька не є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження у розумінні положень ст.ст. 293, 315 ЦПК України, місцевим судом правомірно відмолено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Віталія Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 09 лютого 2024 року. Головуючий суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.