Постанова 4817 № 596/1941/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 596/1941/19Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 22-ц/817/250/20 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 331060000 УХВАЛА 05 березня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Ткач З.Є. суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М., за участю секретаря Костів Х.Ю., з участю представника Головного управління Пенсійного фонду України Смільської В.М., представника ОСОБА_1 - адвоката Демковича Ю.Й., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 596/1941/19 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2019 року, ухваленого суддею Цвинтарна Т.М., повний текст рішення складено 05 грудня 2019 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - ВСТАНОВИВ: В листопаді 2019 року заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету звернувся до суду з вказаною заявою та просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме: архівної довідки №133, про те, що він дійсно навчався в Тернопільській обласній однорічній школі майстрів по сільському будівництві, виданої Бучацьким коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету на ім`я « ОСОБА_1 ». Заявник посилається на те, що у вказаній довідці помилково зазначено його прізвище та ім`я « ОСОБА_1 », замість правильного - « ОСОБА_1 ». Через такі розбіжності у нього виникають труднощі в реалізації свого права на отримання пенсії. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2019 року вирішено: "Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя с. Яблунів, Гусятинського району, Тернопільської області), заінтересована особа: Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету (адреса місцезнаходження: с. Трибухівці, вул. Винниченка, 4, Бучацького району, Тернопільської області) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме, архівної довідки №133, про те, що він дійсно навчався в Тернопільській обласній однорічній школі майстрів по сільському будівництві, виданої Бучацьким коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету на ім`я « ОСОБА_1 ».". Не погодившись із даним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивувало тим, що у даній справі заявнику встановлення факту необхідне саме для перерахунку пенсії. Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не враховано, що архівна довідка не є правовстановлюючим документом. Таким правовстановлюючим документом є трудова книжка, яка є основним документом про трудову діяльність працівника. Звертає увагу суду на частину 4 статті 315 ЦПК України, якою передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду. Також посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 04.09.2019 року у справі №338/387/17, та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №310/8703/17. Відповідно до яких, у випадку, якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, що підтверджують факт стажу її роботи, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема перевірка законності й обгрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його роботи на вказаних підприємствах. У відзивах на апеляційну скаргу поданих 21 лютого та 27 лютого 2020 ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення. Вказує, що жодних спірних праовідносин між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не виникло. Зазначає, що заявник не звертався до Пенсійного фонду із відповідними заявами про перерахунок пенсії, і останнє не відмовляло ОСОБА_1 у призначенні пенсії чи перерахунку пенсії. Наголошує на тому, що посилання на правові позиції Верховного Суду викладені в постанові від 04.09.2019 року у справі №338/387/17, та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №310/8703/17, є безпідставним, оскільки обставини даних справ стосуються встановлення факту виконання обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Частинами 1 і 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. Судом установлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 27 січня 2000 року, копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Яблунівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області 05 червня 1976 року, копії свідоцтва НОМЕР_6 про закінчення Тернопільської обласної однорічної школи майстрів по сільському будівництву, копії довідки №543, виданої Копичинецькою міською радою Гусятинського району Тернопільської області 05.11.2019 року, копії військового квитка серії НОМЕР_5 , прізвище та ім`я заявника значиться як « ОСОБА_1 ». Проте, як вбачається із копії архівної довідки №133, виданої Бучацьким коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету 08 жовтня 2019 року, прізвище та ім`я заявника значиться як « ОСОБА_1 ». Тобто, у вищевказаному документі прізвище та ім`я заявника не відповідає прізвищу та імені останнього, яке зазначене у інших його документах (свідоцтві про народження, паспорті громадянина України). Задовольняючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цього факту і він не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду. Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України. Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, в тому числі й встановлення фактів, що мають юридичне значення - п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України. Відповідно до ч.1-2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 1, 2 Порядку). Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Згідно п. 25 Порядку у тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Таким чином, вказаним Порядком передбачено, що підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не судами. Крім того, Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що не можуть бути встановлені в судовому порядку, зокрема, факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг). Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ. Згідно п.4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. За змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Колегія суддів вважає, що у даній справі не вбачається спору про право, разом з тим законодавством передбачено інший, позасудовий порядок встановлення факту, щодо якого міститься вимога у заяві у даній справі, оскільки відповідні повноваження щодо даного питання надані органам Пенсійного фонду України. За вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що заява щодо встановлення юридичного факту, який просить встановити заявник, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки для вирішення таких питань компетентним державним органом встановлено інший порядок, у разі незгоди з його рішенням відповідна особа може подати позов у порядку адміністративного судочинства. Аргументи заявника ОСОБА_1 про те, що у даному випадку відсутній спір про право, оскільки йому необхідно встановити лише факт належності правовстановлюючих документів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки дана довідка, у якій вказується трудовий стаж впливає на розрахунок пенсії, про що зазначає у поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За таких обставин є підстави для закриття провадження у цій справі, тому що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо непризначення/перерахунку заявнику пенсії. Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував, помилково розглянувши справу у порядку цивільного судочинства, тому відповідно до ст. 377 ЦПК України оскаржене рішення необхідно скасувати, а провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту що має юридичне значення закрити. За змістом п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на викладене вище, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, у зв`язку з тим, що юридичний факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає встановленню в порядку цивільного судочинства. Керуючись ст.ст. 255, 315, 374, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області задовольнити частково. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2019 року скасувати. Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд таких питань віднесено до органів Пенсійного фонду України, у разі незгоди з рішенням відповідного органу він може звернутися з позовом до суду адміністративної юрисдикції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повна постанова складена 10 березня 2020 року. Головуючий: Ткач З.Є. Судді: Міщій О.Я. Шевчук Г.М.