Постанова Дніпровський апеляційний суд № 242/2051/23
від 06.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/370/24 Справа № 242/2051/23 Суддя у 1-й інстанції - Черков В.Г. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Анищенка А.О., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеконференції, апеляційну скаргу захисника, на постанову судді Селидівського міського суду Донецької області від 25 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 536,80 грн., В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, ОСОБА_1 04.12.2023 року о 22 годині 09 хвилин за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Солона, 84, керував автомобілем Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (млява мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей). Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі, що підтверджується актом від 04.12.2023 №
74. Таким чином, на думку судді, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення захисник Анищенко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи. Підстав для проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не було. Бачинський вів себе адекватно, мова не порушена, хода не порушена. Відсутні лабораторні дослідження Бачинського. Направлення до медичного закладу не було складено. Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, вказує, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також, відсутні відомості про час та дату розгляду в протоколі про адміністративне правопорушення. 05.01.2024 апелянт ознайомився повністю з матеріалами справи та отримав копію постанови суду. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Так, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення, а отже строк оскарження постанови судді відносно ОСОБА_1 з урахуванням вихідних, закінчився 04.01.2024 року. Але у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на час складання протоколу проходив службу в Донецькій області та не мав можливості вчасно отримати копію постанови суду, про дату та час розгляду справи він повідомлений не був ні в протоколі про адміністративні правопорушення, ні судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вважає наведені захисником Кіщак А.А. причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та прийнятними, з огляду на дію воєнного часу. За таких обставин, клопотання захисника Анищенка А.О. про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція газоаналізатора 6810 «Alcotest», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер. Згідно до тесту газоаналізатора 6810 «Alcotest», водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «0,88 % проміле». Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 знаходився у стані гострої не ускладненої інтоксикації в наслідок вживання алкоголю «0,67 % проміле» (а.с.2). Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому відеозапис є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Статтею 266 КУпАП визначено, якщо у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, а тому доводи захисника про порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в частині направлення його до медичного закладу не є слушними. ОСОБА_1 після продуття алкотестера, не був згоден з результатами і був направлений до закладу охорони здоров`я, де пройшов відповідні процедури, всі його дії були зафіксовані на бодікамери робітників поліції. Поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП. Доводи апелянта з приводу того, що у робітників поліції не було підстав для зупинки та проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до відеозапису з бодікамери поліцейських ОСОБА_1 був зупинений о 22 годині 09 хвилин 04.12.2023 року робітниками під час дії в Донецької області комендантської години, зокрема забороняється рух транспортних засобів, та під час перевірки документів вони почули запах алкоголю, тому запропонували особі пройти огляд на стан сп`яніння. Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України, військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України. У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. Крім того, суд апеляційної інстанції вивчивши матеріали справи, не знайшов підстав ставити під сумнів висновок медичного огляду, а саме відсутність результатів тесту лабораторного дослідження, оскільки перевірка в медичному закладі проводиться компетентним та уповноваженим лікарем вказаної установи та виконується на його розсуд. Обговорюючи доводи захисника, з приводу не долучення направлення на огляд, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного. На відеозаписі з бодікамер не зафіксовано процесу складання направлення у медичний заклад, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення. Оформлення відповідного направлення до медичного закладу, та його наявність має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку повинен провести медичний огляд, що в даному випадку і було зроблено. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами. У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що у діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Підстави для її скасування відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Анищенко А.О. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Селидівського міського суду Донецької області від 25 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Анищенка А.О. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя