LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд933/701/24

від 10.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити захиснику Анищенку А.О. строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу захисника Анищенка А.О. залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/126/25 Справа № 933/701/24 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Шевченко В.В., за участю захисника Анищенка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Анищенка А.О. на постанову судді Олександрівського районного суду Донецької області від 06 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 01.10.2024 року о 20:30 год. у с. Петрівка Друга, вул. Центральна 85, водій ОСОБА_1 керував авто Peugeot 206, днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. В апеляційній скарзі захисник Анищенко А.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, постанову скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не повністю з`ясовано усі фактичні обставини справи, а також не досліджено та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять повної процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним, а свідки під час проведення огляду не залучалися. Вказує на порушення процедури проведення огляду після відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки направлення на огляд не містить відомостей про час його складання. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника,вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140837 від 01.10.2024 року, згідно якого 01.10.2024 року, о 20:30 год., у с. Петрівка Друга, вул. Центральна 85, водій ОСОБА_1 керував авто Peugeot 206, днз НОМЕР_1 , в с. Петрівка Друга, вул. Центральна 85, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Електронним рапортом чергового відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, який містить відомості про отримання повідомлення зі служби 102 про те, що 01.10.2024 року о 20:40 год. в с. Петрівка Друга, вул. Центральна 85, зупинено Пежо 206 RBR 19541, під керуванням військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 01.10.2024 року він їхав в м. Башилово. По дорозі зустрів знайомих, і випив з ними по 1 банці пива. Після чого продовжив рух, і по дорозі його зупинили працівники поліції та повідомили, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти тест на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "драгер". Від проходження тесту він відмовився, бо не має бажання. Йому відомо, що за це відносно нього буде складено протокол. Відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Протокол власноруч підписаний ОСОБА_1 та до нього долучені пояснення останнього. Щодо тверджень в апеляційній скарзі про необхідність присутності двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд зазначає, що присутність таких є необхідною у разі, якщо немає можливості застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ст. 266 КУпАП. Однак така можливість була реалізована працівниками поліції, оскільки при огляді ОСОБА_1 застосовувались технічні засоби відеозапису. Матеріали вказаного відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги, що відеозапис не містить повної фіксації процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання й проголошення протоколу на увагу не заслуговують з огляду на наступне. Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року, як наголошено в апеляційній скарзі, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Вказана вимога передбачає саме ведення безперервного запису, а не долучення такого відеозапису до матеріалів справи. Апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. На долученому до протоколу відеозапису відображено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Тобто вказаний відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що направленняна огляд водія не містить відомостей про час його складання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який в цьому випадку повинен провести медичний огляд. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Анищенку А.О. строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу захисника Анищенка А.О. залишити без задоволення. Постанову судді Олександрівського районного суду Донецької області від 06 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»