LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд439/782/23

від 29.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:апеляційну скаргу Кредитної спілки «Орізон» задовольнити. Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредит…

Справа № 439/782/23 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В. Провадження № 22-ц/811/2387/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Суди В.І. з участю: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Орізон» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року,- ВСТАНОВИВ: у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Орізон», третя особа - Бродівський відділ державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є власником нежитлового (офісного) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року забезпечено позов Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах цивільної справи № 439/1611/20 шляхом накладення арешту на вищезазначене майно. Постановою Львівського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Орізон», однак не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим арешт майна не скасовано. Стверджує, що арешт, накладений на нежитлове (офісне) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає йому розпоряджатися майном, що йому належить. З наведених підстав просить скасувати арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 39279246, що накладений державним виконавцем Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Абрагамець Марією Михайлівною, зареєстрований 19.11.2020, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55242191 від 19.11.2020, який міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 39279246, що накладений державним виконавцем Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Абрагамець Марією Михайлівною, зареєстрований 19.11.2020, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55242191 від 19.11.2020, який міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладений на підставі ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки « Орізон» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, як вжиття заходів забезпечення позову. Стягнуто з Кредитної спілки «Орізон» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 гривень. Рішення суду оскаржила Кредитна спілка «Орізон», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що право власності на нежитлове (офісне) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за позивачем на підставі постанови державного виконавця від 06 листопада 2018 року та акту, складеного державним виконавцем, про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Зазначає, що оскаржувала дії держаного виконавця, однак частина вимог скарги залишена без розгляду, а в іншій частині вимог скарги відмовлено у зв`язку з обранням неефективного способу захисту, оскільки вимоги скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови та складення акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу спрямовані на втрату чинності документів, пов`язаних з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав і обов`язків інших осіб, а відтак, ефективним способом захисту прав стягувача є пред`явлення позову із залученням до участі у справі інших стягувачів, боржника та державного виконавця як відповідачів, а не в порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Зазначає, що право власності на нежитлове (офісне) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 оспорюється протягом тривалого часу, обтяження було накладено судом з метою захисту законних прав та інтересів власника майна, тому зняття арешту позбавляє власника майна законного механізму захисту своїх прав. Вказує, що з приводу безпідставного зняття арешту зі спірного майна неодноразово зверталася до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак обгрунтованої відповіді не отримано. Звертає увагу на те, що використовує спірне приміщення, яке є її юридичною та операційною адресою, для здійснення підприємницької діяльності. Наголошує, що правовідносини між нею та ОСОБА_1 щодо зобов`язань за депозитним договором № 57 не припинені. а за період з 08 травня 2018 року по 01 лютого 2022 року позивачу сплачено 227 082,08 грн., що перевищує суму боргу. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч. 1 ст. 89 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 листопада 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Матіяш Г.П., зареєстрованого в реєстрі за № 4836, Кредитна спілка «Орізон» набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12866747 від 12 грудня 2006 року. Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 128311 від 24 січня 2013 року за Кредитною спілкою «Орізон» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203. Заочним рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року у справі № 439/449/17 стягнуто з Кредитної спілки «Орізон» на користь ОСОБА_1 210 518,76 грн. На виконання вищезазначеного заочного рішення суду Бродівським районним судом Львівської області 14 лютого 2018 року видано виконавчий лист № 439/449/17. Постановою державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 29 березня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56079843 з виконання виконавчого листа № 439/449/17. Постановою державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 19 квітня 2018 року описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме: нежитлове (офісне) приміщення, загальною площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 06 листопада 2018 року винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт державного виконавця про передачу майна стягувачу. У грудні 2018 року Кредитна спілка «Орізон» звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просила визнати неправомірними і скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року, а також зобов`язати державного виконавця здійснювати стягнення у виконавчому провадженні в першу чергу на кошти та рухоме майно боржника. Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 16 січня 2019 року в задоволенні скарги Кредитної спілки «Орізон» відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Кредитної спілки «Орізон» задоволено частково, ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 16 січня 2019 року скасовано та ухвалено постанову, якою скаргу Кредитної спілки «Орізон» задоволено частково. Визнано неправомірною і скасовано постанову державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мартин К.М. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року та визнано неправомірним і скасовано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 56079843. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено. Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині вимог скарги Кредитної спілки «Орізон» про визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мартин К.М. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року та визнання неправомірним і скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 56079843 скасовано, а вимоги скарги в цій частині залишено без розгляду. Постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні вимог скарги Кредитної спілки «Орізон» про зобов`язання державного виконавця здійснювати стягнення у виконавчому провадженні №56079843 в першу чергу на кошти та рухоме майно боржника залишено без змін. Свідоцтвом, виданим 05 липня 2019 року державним нотаріусом Бродівської державної нотаріальної контори Парфенюком О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1743, посвідчено, що ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця та акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджених начальником Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 06 листопада 2018 року, належить на праві власності майно, яке складається з нежитлового (офісного) приміщення, загальною площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 167069 грн. 23 серпня 2019 року на підставі свідоцтва № 1743 від 05 липня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179230458 від 30 серпня 2019 року та № 327302125 від 29 березня 2023 року. У листопаді 2020 року Кредитна спілка «Орізон» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року у справі № 439/1611/20 заяву Кредитної спілки «Орізон» про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. До набрання законної сили рішенням у справі накладено арешт на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , та заборонено будь-яким іншим стороннім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, передачу його у заставу чи укладення інших цивільно-правових угод щодо зазначеного вище нежитлового приміщення. Постановою державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Абрагамець М.М. від 19 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63680476 з виконання вищезазначеної ухвали суду про забезпечення позову. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 233320784 від 19 листопада 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 55242191 від 19 листопада 2020 року проведено державну реєстрацію обтяження, а саме арешту нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203. 19 листопада 2020 рок на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 55242191 від 19 листопада 2020 року в реєстр внесено запис про обтяження, а саме арешт спірного нерухомого майна, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 233326590 від 19 листопада 2020 року. Постановою державного виконавця Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Абрагамець М.М. від 19 листопада 2020 року закінчено виконавче провадження № 63680476. Тобто арешт, про скасування якого звернувся ОСОБА_1 , накладено державним виконавцем при виконанні ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року у справі № 439/1611/20 за заявою Кредитної спілки «Орізон» про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2021 року у справі № 439/1611/20 за результатами розгляду позову КС «Орізон», позовні вимоги Кредитної спілки «Орізон» задоволено повністю. Витребувано нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2634946203, з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Орізон». Постановою Львівського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено,рішення Бродівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Стягнуто з Кредитної спілки «Орізон» 3759,05 грн. судових витрат в дохід держави. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для скасування арешту, накладеного державним виконавцем на належне йому нерухоме майно на виконання ухвали суду про забезпечення позову, оскільки набрало законної сили рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позову Кредитної спілки «Орізон», забезпеченого шляхом накладення арешту на спірне майно. Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно з ч.ч. 6-8 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Відповідно до роз`яснень пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови в задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням або ухвалою суду. (пункти 9, 10 статті 158 ЦПК України). Оскільки арешт майна накладено в порядку забезпечення позову, питання зняття арешту вирішується шляхом процесуальних дій з розгляду вмотивованого клопотання учасника справи, а не в порядку позовного провадження. При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 та постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 473/4773/19. Колегія суддів враховує те, що саме позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, як на підставу для їх задоволення, покликається на те, що арешт, по скасування якого він звернувся до суду, накладений на виконання ухвали Бродівського районного суду Львівської області про забезпечення позову, і оскільки постановою Львівського апеляційного суду КС «Орізон» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , то може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову у виді арешту. Слід зазначити, що інших підстав для скасування арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 не зазначає. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначений відповідачем у справі № 439/1611/20, під час розгляду якої вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне йому майно, відтак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що він може пред`являти позов про зняття арешту з майна на підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, звернення з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи те, що, будучи відповідачем у справі, позов в якій забезпечено шляхом накладення арешту на його майно, в задоволенні якого КС «Орізон» постанвою Львівського апеляційного суду відмовлено, і ОСОБА_1 з цих підстав не звертався з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, а звернувся з позовними вимогами про скасування арешту на підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає право звернення до суду з позовними вимогами про скасування арешту інших осіб, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування арешту, що не позбавляє його права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року у справі № 439/1611/20. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу Кредитної спілки «Орізон» задовольнити. Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Орізон», третя особа Бродівський відділ державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту нерухомого майна відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 06.02.2024 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»