Постанова 4852 № 160/17955/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/17955/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : До суду 20.07.2023 надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України щодо неприйняття Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, поданого позивачем 14.11.2022; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України прийняти Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, поданого позивачем 14.11.2022, датою його фактичного подання 14.11.2022. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов залишити без розгляду. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в свою чергу, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. ДПС України окремо зазначає, що позов в даній справі заявлений поза межами визначеного законом строку, чому не надав належної оцінки суд першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 14 листопада 2022 року через електронний кабінет платника податків було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, що підтверджується Квитанцією № 1 від 14.11.2022 про доставку документа. Відповідно до Квитанції № 2 від 14.11.2022, документ не прийнято як такий, що не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність обов`язкових реквізитів щодо дати ліквідації або відчуження майнових прав (перевірено на підставі пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Податкового кодексу України). Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що з дня отримання квитанції № 2 через електронний кабінет платника податків 14.11.2022, ОСОБА_1 набув право на звернення до суду з даним позовом протягом шести місяців. Натомість, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 20.07.2023, тобто поза межами строку, встановленого законом. В позовній заяві ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що після початку збройної агресії рф, його дружина з онуком виїхала за межі території України, а він був змушений доглядати за своєю матір`ю та матір`ю дружини, яка була прикутою до ліжка та згодом ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Похованням, оформленням спадщини також займався позивач. Через великий стрес та завантаженням проблемами позивач не звернувся за юридичною допомогою, а в силу своєї необізнаності не перевірив вчасно свій електронний кабінет платника податків. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Разом з цим, під час вирішення питання про можливість відкриття провадження в справі, суд першої інстанції не вирішив питання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду. Також, розглядаючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд не навів обґрунтовані мотиви відхилення доводів відповідача та, в свою чергу, мотиви прийняття, як обґрунтованих, пояснень позивача щодо поважності причин пропуску відповідного строку. Суд апеляційної інстанції наголошує, що право звернення до суду не є безумовним, а підпорядковується визначеним процесуальним законом строкам, коли особа може реалізувати таке право. Таке законодавче обмеження дозволяє забезпечити принцип юридичної визначеності та вимагає від сторони спору діяти добросовісно та не допускати зловживання процесуальними правами. Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом. Варто також зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на основі внутрішнього переконання, з урахуванням обставин справи та належних доказів поважності пропуску процесуального строку звернення до суду. Суд, в контексті зазначених в позовній заяві причин пропуску строку звернення до суду, доходить висновку про їх необґрунтованість та недоведеність. По-перше, позивачем не надано належних доказів, що він був єдиною особою, яка здійснювала догляд за хворими родичами. Так само позивачем не надано доказів, що саме на нього ліг тягар оформлення спадщини за померлою свекрухою, адже він не є особою, яка входить до першої чи другої черги спадкоємців. Більш того, самі такі пояснення не свідчать про існування непереборних перешкод для своєчасного подання позову, адже позивач до матеріалів справи додав свідоцтво про смерть свекрові, з якого вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, неприйняттям якого обумовлені підстави звернення до суду з даним позовом, було подано ОСОБА_3 до податкового органу 14 листопада 2022 року. Також не є слушними доводи позивача, що він не був обізнаним про роботу електронного кабінету платника податків, адже Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, було самостійно подано ОСОБА_3 через електронний кабінет. Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені в позовній заяві пояснення не можуть розглядатися в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, адже кожна особа, як добросовісний учасник суспільних правовідносин, має організувати свою життєдіяльність у спосіб, який забезпечить суворе дотримання законів. Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відтак, дотримання вимог норм процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу. Частиною 3 статті 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга, в якій ДПС України просить залишити позов без розгляду з підстав пропуску звернення до суду, була доставлена до електронного кабінету представника позивача Заєвої Ю.О. 18.12.2023, проте відзив на апеляційну скаргу, з зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку звернення до суду, позивачем не надано. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 319, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року в адміністративній справі № 160/17955/23 скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з 06 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 лютого 2024 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова