Постанова 4851 № 520/7449/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 р. Справа № 520/7449/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, по справі № 520/7449/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Тимошко Володимир Володимирович про изнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду (далі відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.03.2022 № 195 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області"; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.03.2022 №142 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0167393), слідчого відділення відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, з 12.03.2022, без виплати грошового забезпечення з 24.02.2022 року; - поновити на службі в поліції рядового поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0167393) на посаді слідчого відділення відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області; - рішення суду в частині поновлення на посаді та виплаті грошового забезпечення за один місяць піддати негайному виконанню. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 . Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів або зазначити законодавчий акт, який встановлює інші строки звернення до суду з аналогічним позовом. На виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Тимошко Володимир Володимирович про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу повернуто позивачу. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що оскаржувана ухвала є такою, що не грунтується на вимогах закону, оскільки покладені в її основу висновки є передчасними і такими, що будуються виключно на прпипущеннях, що зумовило неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та мало своїм наслідком ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення та просив ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 520/7449/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити та скерувати матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення, подане разом з позовною заявою, представник позивача зазначив, що з оскаржуваними наказами ГУ НП в Харківській області від 12.03.2022 року №195 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", а також від 12.03.2022 року №142 о/с щодо звільнення зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 , слідчого СВ відділу поліції №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, позивач не був ознайомлений. Офіційно він дізнався про існування наказу ГУ НП в Харківській області від 12.03.2022 року №195 лише 05.09.2022 року в результаті отримання поштою відповідь відповідача на адвокатський запит. Також, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 19.09.202 року, позивачем подано заяву від 26.09.2022 року. Судом першої інстанції також встановлено, що обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданому разом з позовом, та в заяві від 26.09.2022 року, поданій на виконання ухвали суду від 19.09.2022 року, за своїм змістом є аналогічними. Так, в заяві про усунення недоліків позову від 26.09.2022 року представник позивача знову наполягав на тому, що про оскаржувані накази ГУ НП в Харківській області від 12.03.2022 року №195 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", а також від 12.03.2022 року №142 о/с щодо звільнення зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 , позивач дізнався лише 05.09.2022 року, після чого 14.09.2022 року він звернувся до суду з адміністративним позовом про їх оскарження. Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що за твердженнями позивача вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду з позовом. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частинами другою та третьою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. З огляду на те, що спірним питанням, поставленим в апеляційній скарзі, є наявність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення із цим позовом до суду, слід звернути увагу на таке. Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач має на меті домогтися скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.03.2022 № 195 та № 142 о/с, які слугували підставою для звільнення позивача із займаної посади, та відповідно, поновлення на посаді публічної служби. Отже, у випадку, що склався, фактично підставою позову, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо права та охоронюваного законом інтересу, є саме незгода позивача з його звільненням з публічної служби. Наведене свідчить, що спірні правовідносини, які склались у цій справі, спрямовані саме на захист прав позивача щодо проходження публічної служби. За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Отже, у категорії справ, до якої належить ця справа, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Таким чином строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. В аспекті наведеного Верховний Суд також вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги). Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку. У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Тобто, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Позивач стверджував, що про порушення своїх прав він дізнався лише 05.09.2022 шляхом отримання простої поштової кореспонденції від ГУНП в Харківській області, в якому містився лист-відповідь на адвокатський запит від 16.08.2022. Суд зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав раніше отримання відповіді на адвокатський запит, виходячи з наступного. Положеннями частини 4 статті 8 Закону Про Національну поліцію визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Статтею 24 Закону Про Національну поліцію установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві. Також, частиною 1 статті 12 вказаного вище Закону передбачено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Враховуючи вищевикладене, всі поліцейські з 24.02.2022 року зобов`язані виконувати як свої безпосередні функціональні обов`язки, так і завдання, пов`язані із захистом територіальної цілісності України. Разом з тим, як вбачаться з матеріалів справи, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 24.02.2022 по 12.03.2022 рядовий поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, чим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. 12.03.2022 ОСОБА_1 . Було звільнено зі служби в поліції через зазначений дисциплінарний проступок без виплати грошового забезпечення з 24.02.2022 року. Таким чином, ОСОБА_1 , починаючи з 24.02.2022 був відсутній на службі, не виконував свої службові обов`язки та не отримував грошове забезпечення. З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивач мав об`єктивну можливість знати про факт припинення трудових відносин з відповідачем. Позивачем також не доведено об`єктивної неможливості звернення до відповідача для отримання інформації щодо статусу трудових відносин між позивачем та відповідачем, з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження акту, дій, або бездіяльності, що могли порушувати його права. Так, з матеріалів справи встановлено, що 15.07.2022 адвокат Цимбалюк С.В. в інтересах позивача звертався з адвокатським запитом № 135 до ГУНП в Харківській області з проханням надання копії особової справи рядового поліції ОСОБА_1 . Разом з тим, таке звернення з метою дізнатися про можливе порушення своїх прав було здійснено лише через більш ніж чотири місяці з моменту припинення виконання позивачем своїх службових обов`язків. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. При цьому, отримання позивачем листа відповідача у серпні 2022 у відповідь на звернення адвоката не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних причин. Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постанові від 11.11.2021 року у справі № 260/611/21. Щодо посилань апелянта на те, що про існування оскаржуваних наказів він дізнався лише 05.09.2022, тобто після отримання відповіді на адвокатський запит, колегія суддів зазначає наступне. Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 січня 2021 року по справі № 440/4686/19, від 16.10.2020 у справі № 640/18439/19, від 28 грудня 2022 року по справі № 560/5186/22 у відносинах публічної служби вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться у залежність від порядку отримання наказу про звільнення, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права. Щодо посилань позивача на неможливість своєчасного звернення до суду з позовом через введення в Україні режиму воєнного стану та опублікування 02.03.2022 Радою суддів України рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а саме процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне. Так, Радою суддів України 02.03.2022 було надано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. При цьому, такі рекомендації не зобов`язують суд поновлювати строк звернення до суду з позовом без наявності поважних причин його пропуску. Крім того, згідно повідомлення, що міститься на офіційному сайті Харківського окружного адміністративного суду, з 19.05.2022 суд здійснює свою діяльність за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Разом з тим, позивачем навіть починаючи з цього часу не було вчинено дій, які б свідчили про його намір продовжувати службу в Національній поліції України, або дізнатись про можливе порушення його трудових прав для захисту своїх прав у суді. З приводу введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, як було зазначено колегією суддів вище, на підставі вимог Закону України Про Національну поліцію всі поліцейські з 24.02.2022 року зобов`язані виконувати як свої безпосередні функціональні обов`язки, так і завдання, пов`язані із захистом територіальної цілісності України. Таким чином, у позивача не було підстав не виконувати свої посадові обов`язки через введення в Україні режиму воєнного стану. Обґрунтованих причин неможливості звернення до відповідача щодо проходження публічної служби починаючи з 24.02.2022 року, позивачем не наведено. Отже, посилання позивача на введення на всій території України з 24.02.2022 року воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, як підставу для несвоєчасного звернення до суду з даним позовом, є безпідставними та не приймаються судом до уваги, оскільки, в силу вище означених нормативно-правових актів з 24.02.2022 року співробітники ГУНП в Харківській області виконували свої функціональні обов`язки на території міста Харкова, а позивач як співробітник ГУНП в Харківській області повинен був виконувати свої обов`язки поліцейського, а отже, з 12.03.2022 року міг і повинен був дізнатися про своє звільнення, про що судом зазначалося в ухвалі від 19.09.2022 року про залишення позовної заяви без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Щодо посилань в апеляційній скарзі на перебування позивача з 16.02.2022 на навчванні в Центрі первонної професійної підготовки Академія поліції (м. Суми) Харківського національного університету внутрішніх справ, що також виплинуло на можливість обізнаності позивача про його звільнення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно копії направлення на первинну професійну підготовку від 10.02.2022 року, підписаного начальником УКЗ ГУНП в Харківській області, для проходження первинної професійної підготовки 16.02.2022 року слідчого СВ поліції ОСОБА_1 направлено до Сумського центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Харківського національного університету внутрішніх справ (додаток 2 до Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (пункт 5 розділу II). Згідно п.2, 4 розділу І Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 року № 105, поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї. Проходження поліцейським професійної підготовки підтверджується довідкою про закінчення первинної професійної підготовки (додаток 1), яка долучається до його особової справи. Завершення професійної підготовки оформлюється наказом керівника закладу, що здійснює професійну підготовку (п.18 розділу ІІІ Положення № 105). Проте, до суду не надано жодних доказів того, що позивач дійсно проходив професійну підготовку в Сумському центрі первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) ХНУВС з 16.02.2022 рок за направленням від 10.02.2022 року, завершив таку підготовку (довідка про закінчення первинної професійної підготовки, наказ керівника закладу, ін. документи). Крім того, з направлення на первинну професійну підготовку від 10.02.2022 року неможливо встановити, в який період позивач перебував на навчанні та чи був він взагалі зарахований на навчання зважаючи на те, що за змістом вказаного Порядку № 105, направлені на професійну підготовку поліцейські можуть бути як зараховані, так і не зараховані до закладів, що здійснюють професійну підготовку (п.8 розділ ІІ Порядку № 105). Крім того, позивачем не надано доказів, що його було звільнено зі служби в поліції саме в період його проходження навчання в Сумському центрі первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) ХНУВС. Жодних інших обґрунтованих та змістовних пояснень щодо наявності об`єктивних причин, які завадили позивачу дізнатися про своє звільнення з органів поліції та звернутися до суду з даним позовом в межах строку, встановленого КАС України, позивачем не надано. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято обгрунтоване рішення про повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 520/7449/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко