Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/7308/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7308/23 пров. № А/857/15231/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Гудима Л. Я., Курильця А. Р., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №380/7308/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Кузан Р. І., час ухвалення рішення 27.07.2023 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні щомісячної доплати йому до пенсії у відповідності до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», затвердженого рішення Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969; зобов`язати Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі) грн про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» - мешканців Львівської міської територіальної громади до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» затвердженого рішенням Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року року №969 та виплатити таку щомісячну доплату за минулий час, починаючи з 16.11.2021 року; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 20000 ( двадцять тисяч ) грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні йому щомісячної доплати до пенсії, як реабілітованій особі на підставі п.11.1 Положення, у зв`язку з тим, що, на думку відповідача, ним подано не повний комплект документів, а саме: не подано висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії такі як строк позбавлення волі ( ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. Зазначає, що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у матеріалах справи міститься лист від 23 грудня 2022 року Національної Комісії з реабілітації щодо надання роз`яснення стосовно визнання реабілітованим та права на отримання доплати до пенсії, зі змісту якого вбачається, що у період з 17 травня до 08 грудня 1948 року, тобто впродовж більше шести місяців його було піддано репресіям у формі позбавлення волі, тому він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії, як реабілітована особа відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991років. Крім того, звертає увагу на те, що через протиправну бездіяльність відповідача його стан здоров`я погіршився, він отримав душевні та фізичні страждання; у нього була складна операція та йому присвоєно другу групу інвалідності. Таким чином протиправними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 20000,00 грн. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що на виконання підпункту 6.6 пункту 6 Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій, комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років затвердженого рішенням Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969 позивачем не подано копію документів, які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. З копії висновку Національної комісії з реабілітації зазначено про отримання позивачем такої форми репресії як вислання. Крім того вказує, що у листі від Національної комісії з реабілітації від 23 грудня 2022 року №1714/1 зазначено, що рішення про реабілітацію ОСОБА_1 від 27 серпня 2019 року №3 та форма репресій, зазначена у висновку, не підлягає перегляду і змінені не будуть. Звертає увагу на те, що позивач не оскаржує таку відмову Національної комісії з реабілітації, а оскаржує дії відповідача, покликаючись на висновок Національної комісії з реабілітації, де зазначено форму реабілітації «вислання». Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, вид пенсії за віком. Вказане підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 . Відповідно до посвідчення виданого Управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні. 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського відділу соціального захисту Львівської міської ради із заявою про встановлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень на підставі Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років (далі- Положення) мешканцям Львівської міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконкому від 28 жовтня 2021 року №969. До вказаної заяви позивачем долучено копію висновку, копію рішення Національної комісії з реабілітації, копію постанови прокурора Дрогобицької області від 20.05.1948, копію довідки по особовій справі №1594, копію посвідчення. Листом від 02 грудня 2021 року №260300/7809 Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повідомив, що лише при подачі пакету документів відповідно до п.6 Положення буде вирішено питання щодо виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до положення. 21 грудня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, до якої долучив: копію ІПН, копію постанови від 19.05.1948, копію посвідчення реабілітованого, копію висновку, рішення Національної комісії з реабілітації, копію довідки по особовій справі №1594, копію довідки №4/4-2153 від 05 листопада 1992 року, копію довідки за підписом начальника Знаменського РОМ, копію листа від 02.02.2021 №2603087809, рахунок у банківській установі. Листом від 11 січня 2022 року №260308/97 відповідач зазначив про необхідність долучення до поданих документів копії документів, які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. При подачі пакету документів, буде вирішено питання щодо виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до Положення. 14 лютого 2022 року позивач подав заяву про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 року - мешканців Львівської міської територіальної громади, до якої долучив копію паспорту, копію РНОКПП , довідку з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію, копію посвідчення реабілітованої особи, копію документів, які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі, копію висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії, копію пенсійного посвідчення. Листом від 04 березня 2022 року за №260308-1222 Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повідомив позивача, що питання щодо виплати щомісячної доплати до пенсії буде вирішено після подачі пакету документів відповідно до Положення. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у встановленні щомісячної доплати до пенсії протиправними, звернувся з позовом до суду. Вказані обставини встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/11968/22, яке набрало законної сили, а тому такі відповідно до положень ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/11968/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, затвердженого рішення Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969. Зобов`язано Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 14 лютого 2022 року про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років - мешканців Львівської міської територіальної громади та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/11968/22 відповідач листом №260308/8588 від 05 грудня 2022 року повідомив позивача про прийняття рішення про виплату щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму у 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади від 28 жовтня 2021 року, яким відмовлено позивачу у наданні щомісячної доплати до пенсії реабілітованим особам на підставі п.11.1 Положення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подано не повний комплект документів, а саме: не подано висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії такі як строк позбавлення волі ( ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. Підставою для відмови стало те, що позивачем не подано на виконання підпункту 6.6 пункту Положення копію документів, які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. Окрім цього, позивачем не подано висновку Національної комісії з реабілітації, у якому визнано ОСОБА_1 реабілітованим відповідно за такою формою репресії як вислання. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у встановлення щомісячної доплати до пенсії протиправними, звернувся з цим позовом у суд. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є реабілітованим за формою репресії вислання, а тому відповідачем правомірно відмовлено у призначені щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн відповідно до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969. Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди відповідачем, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, розміру моральної шкоди; позивачем не зазначено, на яких критеріях розрахунку базується заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 20000 грн, тому у стягненні моральної шкоди також потрібно відмовити. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст.7 Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років №962-ХІІ від 17.04.1991 (далі Закон №962-ХІІ) прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється Національною комісією з реабілітації (далі - Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі - регіональні комісії). За змістом ст.7-1 Закону №962-ХІІ Національна комісія є спеціальним постійно діючим органом, який утворюється при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, у порядку, визначеному цим Законом. Завданнями Національної комісії є прийняття рішень про визнання (відмову у визнанні) осіб реабілітованими або потерпілими від репресій. Відповідно до абз.12 ст.8 Закону №962-ХІІ Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, визначених цим Законом, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій. Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визнання особи реабілітованої та визначення форми репресій належить виключно до повноважень Національної комісії, яка надає відповідний висновок. Поряд із цим, до повноважень Сихівського відділу соціального захисту не належить визначення форм репресій, яким піддавалася реабілітована особа, оскільки це виключні повноваження Національної комісії. Згідно зі ст.2 Закону №962-ХІІ, формами репресій визнаються: 1) позбавлення життя; 2) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі; 3) примусове безпідставне поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 4) примусове позбавлення громадянства СРСР, УРСР (УСРР) і вислання за межі СРСР; 5) заслання; 6) вислання; 7) депортація; 8) обмеження у праві проживання в окремих містах, місцевостях або адміністративно- територіальних одиницях; 9) подовження під час Другої світової війни 1939-1945 років для особи, яка відбула покарання, строку позбавлення волі "до закінчення війни" або залишення особи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ для роботи у статусі вільнонайманих працівників; 10) примусове направлення особи до трудової армії; 11) утримання у перевірочно-фільтраційних таборах або пунктах особи, яка повернулася в СРСР шляхом добровільної або примусової репатріації; 12) примусове направлення особи після перевірочно-фільтраційного табору або пункту на відбудову народного господарства; 13) позбавлення майна шляхом: націоналізації; експропріації; конфіскації за рішенням або вироком репресивного органу; розкуркулення; вилучення репресивним або іншим органом під час здійснення обшуку; 14) позбавлення житла; 15) застосування або поширення дії закону чи іншого нормативного акта про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність чи іншим чином погіршує становище особи, на особу, яка вчинила відповідне діяння до набрання чинності таким законом або актом; 16) застосування або поширення дії закону або іншого нормативного акта про адміністративну відповідальність, який визначає діяння як адміністративне правопорушення, посилює адміністративну відповідальність чи іншим чином погіршує становище особи, на особу, яка вчинила відповідне діяння до набрання чинності таким законом або актом; 17) призначення за вчинений злочин чи адміністративне правопорушення більш суворого покарання, ніж передбачено за такий злочин чи адміністративне правопорушення законом або іншим нормативним актом про кримінальну чи адміністративну відповідальність, яке є явно неспівмірним із ступенем тяжкості вчиненого злочину або характером адміністративного правопорушення; 18) захоплення заручників; 19) інтернування; 20) гласний або негласний нагляд з боку репресивних органів; 21) призначення покарання за втечу з місця відбування покарання, якщо особа перебувала у місці відбування покарання внаслідок репресій; 22) позбавлення або обмеження виборчих, трудових, інших громадянських прав; 23) інші обмеження прав і свобод осіб, які були визнані соціально небезпечними для радянської влади, радянської держави чи радянського ладу, що здійснювалися репресивними органами, зокрема позасудовими органами, з мотивів, визначених цим Законом. За змістом ст.1-1 Закону №962-ХІІ вислання - примусове виселення особи з місця її проживання з встановленням заборони на проживання у визначеній місцевості або примусове виселення чи переселення особи з місця її проживання в іншу місцевість або за межі СРСР. Як встановлено судом першої інстанції, у п.3 Висновку Національної комісії щодо ОСОБА_1 зазначено, що відповідно до директиви Мінстерства державної безпеки УРСР від 14.05.1947 матір заявника ОСОБА_2 у 1948 році як члена сім`ї так званого бандпосібника разом із ОСОБА_1 - малолітньою дитиною було піддано арешту та направлено до в`язниці для проведення етапування до місця вислання інших членів родини до Омської області (росія). Відповідно до п.6 ст.2 Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років вислання є однією з форм репресій. Таким чином, безпосередньо проти заявника ОСОБА_1 були здійснені репресії за рішенням позасудового органу. З огляду на це, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 реабілітованим повністю. У пункті 4 висновку вказано, що Національна комісія під час прийняття рішення керувалась ст.1, п.1 ст.12, п. 6 ст. 2, ст.7 72, ст.8 Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Таким чином, Національна комісія визнала ОСОБА_1 реабілітованим відповідно за такою формою репресії як вислання (пункт 6 статті 2 Закону №962-ХІІ). 24 вересня 2021 року Львівською міською радою прийнято рішення №818 Про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Згідно з п.1 цього рішення погоджено надання з 1 жовтня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, з числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу у порядку, затвердженому виконавчим комітетом. За змістом п.2 вказаного рішення Управлінню соціального захисту департаменту гуманітарної політики доручено подати на розгляд міської ради проект ухвали про внесення змін до ухвали міської ради від 19.06.2014 №3432 Про затвердження Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської міської територіальної громади. При цьому, рішенням №969 від 28 жовтня 2021 року Львівської міської ради затверджено Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади, відповідно до п.1 якого таке визначає порядок виплати щомісячної доплати до пенсії непрацездатним непрацюючим особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу мешканцям Львівської міської територіальної громади (надалі реабілітовані особи), які зареєстровані на території Львівської міської територіальної громади. Відповідно до п.2 Положення до непрацездатних реабілітованих осіб у межах дії цього Положення належать особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю та отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю. Згідно з п.4 цього Положення розгляд заяв про надання щомісячної доплати до пенсії та прийом документів, призначення і виплату щомісячної доплати до пенсії здійснюють відділи соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики за зареєстрованим місцем проживання непрацездатних реабілітованих осіб. Для отримання щомісячної доплати до пенсії непрацездатна непрацююча реабілітована особа або її законний представник/уповноважена особа подають до відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики за зареєстрованим місцем проживання заяву за встановленою формою (п.5 Положення). Відповідно до п.6 Положення, до заяви додаються такі документи: - копія паспорта (1, 2, 11, 12 сторінки)/копія паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм з наявним оригіналом довідки про реєстрацію місця проживання (додаток 13 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207). - копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті). - інформація про рахунок у банківській установі. - довідка з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію (дійсна протягом одного місяця з дня видачі, у разі відсутності актуальної інформації в реєстрі Львівської міської територіальної громади). Довідку з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію додає відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики самостійно (за наявності актуальної інформації у реєстрі Львівської міської територіальної громади). - копія посвідчення реабілітованої особи. - копія(ї) документу(ів), які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування (надалі форма репресії). Якщо особа реабілітована до 05.05.2018, подається копія документа про реабілітацію, видану уповноваженими органами, у якому зазначено форму репресії. Якщо особа реабілітована після 05.05.2018, подається копія висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії. - копія пенсійного посвідчення для осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку. - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. Згідно з п.8, 9 вищевказаного Положення про прийняте рішення відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики повідомляє заявника відповідно до законодавства України. Документи, необхідні для призначення щомісячної доплати до пенсії, розглядає відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви з усіма необхідними документами. За змістом п.10 Положення щомісячна доплата до пенсії реабілітованим особам призначається з місяця прийняття цього Положення на термін його дії, але не раніше, ніж з місяця реєстрації на території Львівської міської територіальної громади, та не довше, ніж по місяць встановлення інвалідності (для осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого законом пенсійного віку). Пункт 11 Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади передбачає підстави для відмови у наданні/припинення надання щомісячної доплати до пенсії реабілітованим особам. Зокрема, такими підставами є: Відсутність повного комплекту документів, визначеного у підпунктах 6.1-6.8 пункту 6 цього Положення, протягом місяця з дня подання заяви; закінчення терміну встановлення інвалідності (для осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого законом пенсійного віку); виявлення недостовірних даних у поданих документах; відсутність бюджетних призначень на ці цілі у відповідному бюджетному періоді; відсутність залишку бюджетних призначень, передбачених у бюджеті Львівської міської територіальної громади на відповідний бюджетний період, для виплати щомісячної доплати до пенсії у повному розмірі; заява непрацездатної реабілітованої особи про відмову у наданні щомісячної доплати до пенсії; виїзд непрацездатної реабілітованої особи на постійне проживання за межі території Львівської міської територіальної громади; смерть непрацездатної реабілітованої особи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/11968/22 Сихівським відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийнято рішення про виплату щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму у 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади від 28 жовтня 2021 року, зокрема щодо ОСОБА_1 (а.с. 92). Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1 не подано на виконання пп.6.6 п.6 Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади копію (ї) документу (ів), які посвідчують форму репресії та строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. Крім того, заявником подано копію висновку Національної комісії з реабілітації, у якому визначено ОСОБА_1 реабілітованим відповідно за такою формою репресії як вислання. Тобто заявником не подано копію висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії такі як строк позбавлення волі (ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування. Відповідно до п.4 Положення підставами для відмови у наданні/припиненні надання щомісячної доплати до пенсії реабілітованим особам є: відсутність повного комплекту документів, визначеного у пп.6.1-6.8 п.6 цього Положення, протягом місяця з дня подання заяви. З врахуванням наведеного Сихівський відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вирішив відмовити ОСОБА_1 у наданні щомісячної доплати до пенсії реабілітованим особам на підставі п.11.1 Положення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подано не повний комплект документів, а саме: не подано висновку Національної комісії з реабілітації, у якому зазначено форму репресії такі як строк позбавлення волі ( ув`язнення), обмеження волі чи перебування репресованої особи у закладі психіатричного лікування (а.с.93). Як правильно зауважив суд першої інстанції, Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років мешканцям Львівської міської територіальної громади визначає порядок виплати щомісячної доплати до пенсії лише тим непрацездатним непрацюючим особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах): 1) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі; 2) примусове безпідставне поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Разом з тим, зі змісту висновку Національна комісії з реабілітації вбачається, що ОСОБА_1 є реабілітованим за формою репресії вислання, тому у відповідача відсутні підстави для призначення та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», затвердженого рішенням Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969. Щодо доводів апелянта про те, що Національною Комісією з реабілітації 23 грудня 2022 року йому надано роз`яснення стосовно визнання реабілітованим та права на отримання доплати до пенсії, у якому зазначено, зокрема про те, що у період з 17 травня до 08 грудня 1948 року, тобто впродовж більше шести місяців його було піддано репресіям у формі позбавлення волі, тому він має право на отримання вищевказаної щомісячної доплати, то колегія суддів зазначає, що у вищевказаному роз`ясненні Національна комісія з реабілітації зазначила, зокрема про те, що рішення про реабілітацію ОСОБА_1 від 27.08.2019 №3 та форма репресій, зазначена у висновку («вислання»), не підлягає перегляду і змінені не будуть, а тому підстави стверджувати на помилковість визначеної Національною комісією з реабілітації форми репресії у вищевказаному рішенні щодо ОСОБА_1 підстави відсутні. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є реабілітованим за формою репресії вислання, а тому відповідачем правомірно відмовлено у призначені щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн відповідно до Положення про надання щомісячної доплати до пенсії особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 28 жовтня 2021 року №969. Щодо висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та доводів позивача (апелянта) про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у тому випадку, коли її завдано фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень та належними і допустимими доказами таку доведено, разом з тим, при розгляді цієї справи судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, як і необґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку, тому правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн, як похідної, відсутні. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №380/7308/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді Л. Я. Гудим А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 02 лютого 2024 року.