Постанова Київський апеляційний суд № 369/10531/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2024 року м. Київ Справа № 369/10531/21 Провадження № 22-ц/824/5690/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А. М., суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» - Черняковського Андрія Вячеславовича на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И В: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі - ТДВ «СК «Гардіан»), ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивований тим, що 19 грудня 2018 року о 20 год. 50 хв. на вул. Соборна в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області сталося дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП; страховий випадок) за участю автомобілів марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який станом на час настання ДТП згідно договору (полісу) від 26 листопада 2018 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6374565 був застрахований в ТДВ «СК «Гардіан»), під керуванням ОСОБА_2 , і автомобіля марки «Hyundai IX35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 13 лютого 2019 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа № 369/68/19) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 340,00 грн. Після настання страхового випадку позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з письмовою заявою на отримання страхового відшкодування (страхова справа № 2902). 11 січня 2019 року ТДВ «СК «Гардіан» листом № 11/01/19/4 відмовило у задоволенні вимог заявника на підставі положень пункту 32.1. статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки застрахованим автомобілем «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 , який відповідно до вимог пункту 4 статті 380 Митного Кодексу України (далі - МК України) не мав права на його керування. Згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26 листопада 2018 року № АМ/6374565, укладений між ТДВ «СК «Гардіан» і ОСОБА_2 забезпечувальним транспортним засобом є автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сума страхового ліміту складає 100 000,00 грн. Згідно калькуляції, проведеної ТДВ «СК «Гардіан» 31 грудня 2018 року № 4003, яка міститься у страховій справі № 2902, вартість ремонту автомобіля «Hyundai IX35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 становить 141 362,80 грн. Таким чином розмір шкоди, який перевищує страховий ліміт становить 41 362,80 грн. ОСОБА_1 просив стягнути з: ТДВ «СК «Гардіан» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн; ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 41 362,80 грн; ТДВ «СК «Гардіан» і ОСОБА_2 на свою користь судовий збір у розмірі 1 413,63 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 15 000,00 грн. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Справу призначено до розгляду. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнено з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, а всього стягнено суму в розмірі 115 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнено з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 039,72 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що страхова компанія безпідставно відмовила позивачу у визнанні ДТП, яка мала місце 19 грудня 2018 року, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб марки «Hyundai IX35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , страховим випадком та у виплаті позивачу страхового відшкодування. Стороною відповідача не доведено достатніми доказами те, що ОСОБА_2 користувався автомобілем без достатніх законних підстав, та вказаний автомобіль було забезпечено ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому був зазначений цей автомобіль, а тому, на думку суду, саме ТДВ «СК «Гардіан» зобов`язано було здійснити виплату страхового відшкодування позивачу, та його відмова з цих підстав є необґрунтованою та такою, що порушує права позивача. При укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТДВ «СК «Гардіан» не перевірив правомірність володіння автомобілем марки «OpelZafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та добровільно забезпечив вказаний автомобіль, який мав реєстрацію іншої держави, тобто взяло на себе зобов`язання відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вирішуючи питання щодо суми страхового відшкодування, суд першої інстанції врахував ремонтну калькуляцію № 4003, якою було встановлено, що вартість ідновлювального ремонту автомобіля «Hyundai IX35», реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП становить суму в розмірі 51597,73 грн, а вартість матеріального збитку = 141 362,80 грн, та дійшов висновку що сума в розмірі 100 000,00 грн підлягає стягненню з ТДВ «СК «Гардіан» в межах страхового ліміту. Встановивши, що будь-яких доказів на підтвердження проведення позивачем фактичного відновлювального ремонту автомобіля, його фактичний розмір, та понесені у зв`язку з цим витрати, ані на час пред`явлення позову, ані в період перебування справи в суді, стороною позивача суду надано не було, суд відмовив у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту і страховою виплатою. Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із доведеності заявленої суми в розмірі 15 000,00 грн. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2023 року заяву представника ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А. В. про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП залишено без задоволення. 20 березня 2023 року представник ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковський А. В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ТДВ «СК «Гардіан» відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ремонтна калькуляція № 4003 була складена ТДВ «СК «Гардіан» для орієнтовної оцінки ймовірного страхового відшкодування, а повноцінний висновок експерта страховиком не замовлявся. Вказаний розрахунок не є автотоварознавчим дослідженням (звітом експерта, висновком спеціаліста, аварійним сертифікатом, тощо), він був складений не експертом, тобто особою, яка згідно чинного законодавства України не має права складати звіти про оцінку майна. Позивачем не надано доказів, що підтверджують оплату ремонту автомобіля на станції технічного обслуговування. Сума у розмірі 100 000,00 грн, яка стягнена судом першої інстанції є безпідставно завищеною у зв?язку із незастосуванням коефіцієнту зносу до складників пошкодженого автомобіля, що є порушенням статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159. У розмір суми 100 000,00 грн включено ПДВ, що протирічить пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Заявник вказує, що витрати на професійну правничу допомогу стягнено не пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу ОСОБА_3 Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/10531/21. 02 червня 2023 року матеріали справи № 369/10531/21 надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А. В. на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги протягом п?яти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвала мотивована тим, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки до неї не додано документи, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. 27 липня 2023 року представник ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковський А. В. на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року засобами електронного зв?язку (електронна пошта) надав платіжне доручення від 26 липня 2023 року № 181377 про сплату судового збору у розмірі встановленому судом. Аналогічне платіжне доручення заявником було подано засобами поштового зв?язку 27 липня 2023 року, яке надійшло до суду 31 липня 2023 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А. В. на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП. Ухвалою Київського апеляційного суд увід 05 вересня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою представника ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А. В. на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП. Призначено справ удо розгляду в порядку письмового провадження. У зв?язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Київського апеляційного суду, розпорядженням Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 369/10531/21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачу Стрижеусу А. М. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою представника ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А. В. на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП. Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. 20 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами електронного зв?язку (електронна пошта) подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ТДВ «СК «Гардіан» залишити без задоволення, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року - без змін. Відзив мотивований тим, що оскільки вартість ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 141 362,80 грн, а тому саме зазначена сума є реальними збитками для останнього, які позивач має право отримати. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП. В іншій частині заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що 19 грудня 2018 року о 20 год. 50 хв. на вул. Соборній в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області сталося ДТП за участю автомобілів марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 (що за договором (полісом) від 26 листопада 2018 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6374565 був застрахований в ТДВ «СК «Гардіан»), під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Hyundai IX35», реєстраційний номер № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 13 лютого 2019 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/68/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 340,00 грн. 11 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з письмовою заявою на отримання страхового відшкодування (страхова справа № 2902). 11 січня 2019 року ТДВ «СК «Гарідан» листом № 11/01/19/4 відмовило у задоволенні вимог заявника на підставі положень пункту 32.1. статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), оскільки застрахованим автомобілем «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_3 керувала особа, тобто ОСОБА_2 , який відповідно до вимог пункту 4 статті 380 МК України не мала права на його керування. Згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26 листопада 2018 року № АМ/6374565, укладений між ТДВ «СК «Гардіан» і ОСОБА_2 забезпечувальним транспортним засобом є автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сума страхового ліміту складає 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн. Із страхової справи № 2902 вбачається, що згідно калькуляції, проведеної ТДВ «СК «Гардіан», від 31 грудня 2018 року № 4003 вартість ремонту автомобіля «Hyundai IX35», реєстраційний номер № НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 становить 141 362,80 грн. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом указаної норми, за загальним правилом, шкода підлягає відшкодуванню, по-перше, в повному обсязі, по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала. Проте, крім загального правила, є спеціальні, передбачені законом. Одним із таких спеціальних правил є норми про страхування особою цивільно-правової відповідальності. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон № 1961-IV, яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди. Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV). Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17, провадження № 14-95цс20). У Законі № 1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону). Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. ЦК України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга, четверта статті 14 ЦК України). Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи прав інших осіб, у спосіб, передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема у постановах: від 05 червня 2018 року (справа № 910/7449/17, провадження № 12-104гс18); від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18); від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18); від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24кс19); від 11 грудня 2019 року (справа № 465/4287/15, провадження № 14-406цс19). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)). З матеріалів справи відомо, що 26 листопада 2018 року між ТДВ «СК «Гардіан» і ОСОБА_2 укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6374565, за яким забезпечувальним транспортним засобом є автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сума страхового ліміту складає 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн. Київський апеляційний суд з цього приводу зазначає, що уклавши вказаний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТДВ «СК «Гардіан» добровільно забезпечив вказаний автомобіль, який мав реєстрацію іншої держави, тобто взяло на себе зобов`язання відповідно до Закону України № 1961-IV з виплати страхового відшкодування. Аргументи ТДВ «СК «Гардіан» про порушення позивачем частини четвертої статті 380 МК України, що в подальшому і було підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі пункту 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV апеляційний суд вважає необґрунтованим та зазначає, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_2 є особою, що завдала збитки позивачу, відповідно до положень Закону № 1961-IV в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності (поліс від 26 листопада 2018 року № АМ/6374565) відповідач ТДВ «СК «Гардіан» є особою відповідальною за завдані збитки. З урахуванням умов передбаченого договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс від 26 листопада 2018 року № АМ/6374565) ліміту відповідальності за шкоду, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що страхова компанія безпідставно відмовила позивачу у визнанні вказаної дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та у виплаті страхового відшкодування. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи згідно калькуляції, проведеної ТДВ «СК «Гардіан», від 31 грудня 2018 року № 4003, яка надана товариством на адвокатський запит, вартість ремонту автомобіля «Hyundai IX35», реєстраційний номер № НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 становить 141 362,80 грн. Ураховуючи викладене та те, що ТДВ «СК «Гардіан» безпідставно відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, розмір якого ТДВ «СК «Гардіан» визначило у сумі 141 362,80 грн, висновок суду першої інстанції про стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн страхового відшкодування (страховий ліміт згідно полісу від 26 листопада 2018 року № АМ/6374565) є правильним та узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у цій постанові. Аргументи заявника про те, що суд безпідставно взяв до уваги калькуляцію проведену ТДВ «СК «Гардіан» від 31 грудня 2018 року № 4003 колегія суддів відхиляє, оскільки вказана калькуляція проведена безпосередньо ТДВ «СК «Гардіан», що ним не заперечується, окрім того, заявником не надано іншого контррозрахунку на спростування розміру збитків, наведеного у калькуляції від 31 грудня 2018 року № 4003. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок ДТП - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення в цій частині немає. Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат у зв?язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» - Черняковського Андрія Вячеславовича залишити без задоволення. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна