Постанова 4857 № 460/5822/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/5822/23 пров. № А/857/17857/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Греськом О.Р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, в с т а н о в и в : У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК (далі - ТзОВ ОТОТРАК, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просило визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації (далі - МД), митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000635, рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000038/2 від 07.09.2022, картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000636 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000039/2 від 07.09.2022. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Рівненська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ ОТОТРАК у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності, а митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які не були надані у повному обсязі. Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України (далі - МК України) та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно були прийняті оспорювані рішення. Також стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. У відзиві на апеляційну скаргу представниця ТзОВ ОТОТРАК Кабенюк Ю.В. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного З матеріалів справи видно, що між ТзОВ ОТОТРАК (Покупець) та ТзОВ Мартекс (MARTEX Sp. Z O.O.) (Польща) (Продавець) був укладений Контракт №09/05/EXP/2022 від 09.05.2022 (далі - Контракт), предметом якого є продаж товару автозапчастин, хімії і аксесуарів до вантажних автомобілів. З метою митного оформлення товару декларант подав до митного органу МД №UA204020/2022/022180 від 06.09.2022 з визначенням вартості товару за основним методом ціною Контракту (графа 43 Код МВВ 1 МД №UA204020/2022/022180). Разом з МД декларантом також були подані митному органу такі документи : МД №UA204020/2022/022180 від 06.09 2022, контракт №09/05/EXP/2022 від 09.05.2022, додаткова угода №1МО від 11.07 2022 до Контракту №09/05/EXP/2022 від 09.05.2022, специфікація №7V1 від 24.08.2022, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №1/FAE/2022/00010 від 24.08.2022, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №9/FAE/2022/003360 від 24.08.2022, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №9/KFAE/2022/00008 від 02.09.2023, декларація про походження товару №1/FAE/2022/00010 від 24.08.2022, декларація про походження товару №9/FAE/2022/003360 від 24.08.2022, CMR №б.н. від 03.09.2022, відвантажувальна специфікація від 24.08.2022, прайс лист з 20.08.2022 по 05.09.2022, митна декларація країни відправлення MR22PL331020E0791535 02.09.2022, квитанція SWIFT №215 від 23.08.2022, заключна виписка з АТ КБ Приватбанк за 23.08.2022, лист вих. №06-01 від 06.09.2022, лист про переплату вих. №20220906-01 від 06.09.2022, лист вих. №0709-1 від 07.09.2022, лист-опис товару від 06.09.2022, договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019, договір №3005OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2021, транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022, заявка 2/132 від 31.08.2022 до договору №30050Y про надання Договір №20-08/2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022, договір №8 про надання послуг з перевезення вантажів від 30.05.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №154 від 05.09.2022, довідка про транспортні витрати вих. №2 від 05.09.2022, прибуткова накладна №81 від 17.08.2022, видаткові накладні №192 від 23.08.2022, №209 від 25.08.2022, витяги з сайту щодо цінової інформації по товарах. Митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000038/2 від 07.09.2022, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом. Графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: І. Митна вартість імпортованих товарів №№1, 43, 60, 62, 64, 65 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 цього України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року; II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару та висновку експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями. Відповідно до ч.6 ст.53 МК України, декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 цього Кодексу; IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 цього Кодексу. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці з урахуванням обсягів товарів : - товар №1 - (МД від 12.07.2022 UA204020/2022/017262 - 4,22 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 159273,15 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 4355,46 USD; - товар №43 - (МД від 31.05.2022 UA209140/2022/047084 8,01 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 7908,69 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення -216,27 USD; - товар №60 - (МД від 15.07.2022 UA500420/2022/003418 3,85 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 9539,87 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 260,88 USD; - товар №62 - (МД від 18.06.2022 UA204020/2020/16537 6,17 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 6838,79 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 187,01 USD; - товар №64 - (МД від 15.07.2022 UA209140/2022/068930 - 4,25 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 42428,72 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1160,25 USD; - товар №65 - (МД від 15.07.2022 UA209140/2022/068930 - 4,25 дол. США за кг.), числове значення митної вартості товару становить 13987,49 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 382,50 USD. Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000635, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови : митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року, а подані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA204020/2022/000038/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) МК України. Між ТзОВ ОТОТРАК (Покупець) та OPOLTRANS Sp.Z O.O. (Продавець) був укладений Контракт №04/05/EXP/2022 від 16.05.2022 (далі - Контракт №04/05/EXP/2022), предметом якого є продаж товару автозапчастин, хімії та аксесуарів до вантажних автомобілів). З метою митного оформлення товару декларант подав до митного органу МД №UA204020/2022/022215 від 07.09.2022 з визначенням вартості товару за основним методом ціною Контракту №04/05/EXP/2022 (графа 43 Код МВВ 1 МД №UA204020/2022/022215). Разом з МД декларантом митному органу також подано такі документи : МД №204020/2022/022215 від 07.09.2022, контракт № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022, специфікація № 7V1 від 01.09.2022, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №X01/22000264 від 01.09.2022, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 77674 від 22.08.2022, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AR 0295524 від 02.09.2022, CMR № б.н. від 02.09.2022; відвантажувальна специфікація від 01.09.2022, митна декларація країни відправлення MRN22PL381010E0202167 від 02.09.2022, квитанція SWIFT № 214 від 23.08.2022, заключна виписка з АТ КБ Приватбанк за 23.08.2022, договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019, договір № 30050OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022, заявка 1/132 від 31.08.2022 до Згідно Договору № 3005OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022, договір 20-08/2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2022, договір №8 про надання послуг з перевезення вантажів від 30.05.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 153 від 05.09.2022, довідка про транспортні витрати Вих. № 1 від 05.09.2022, лист-опис товару від 06.09.2022, прайс лист з 20.08.2022 по 05.09.2022, прибуткові накладні № 58 від 20.07.2022, № 65 від 20.07.2022, № 69 від 03.08.2022, № 70 від 03.08.2022, № 83 від 17.08.2022, видаткові накладні № 141 від 25.07.2022, № 164 від 08.08.2022, № 169 від 08.08.2022р, № 170 від 08.08.2022, № 191 від 23.08.2022, № 197 від 24.08.2022, № 198 від 24.08.2022, № 199 від 24.08.2022, № 204 від 25.08.2022. Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA204020/2022/000039/2, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом. Графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: I. Митна вартість імпортованого товару №3 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.; II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості ідентичних товарів, оформлених в попередній період часу від того самого продавця, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №3 (від 12.07.2022 № UА204020/2022/017285 6,04 USD). III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару та висновку експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями. У відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч. 18 ст. 58 МКУ. IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: товар №1 - (МД від 12.07.2022 UА204020/2022/017262 4,22 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 764240,5977 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 21061,0025 EUR; товар №30 - (МД від 22.06.2022 UА205140/2022/044485 7,11 дол. США) числове значення митної вартості товару становить 46441,7355 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1279,8450 EUR; товар №58 - (МД від 15.07.2022 UА500420/2022/003418 3,85 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 23230,9374 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення -640,2000 EUR; товар №59 - (МД від 15.07.2022 UА50420/2022/003418 3,85 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 20161,6378 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення -555,6160 EUR; товар №60 - (МД від 30.06.2022 UА209140/2022/061579 4,22 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 40559,7943 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1117,7500 EUR; товар №61 - (МД від 18.06.2022 UА204020/2021/025754 6,16 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 11717,7980 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 322,9200 EUR; товар №65 - (МД від 05.07.2022 UА205140/2022/048917 4,25 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 22182,6931 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 611,3124 EUR; товар №69 - (МД від 15.07.2022 UА209140/2022/067562 6,16 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 4529,3796 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 124,8210 EUR; товар №70 - (МД від 16.06.2022 UА204020/2022/014647 5,00 дол. США), числове значення митної вартості товару становить 1711,8175 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 47,1744 EUR. Митним органом сформована Картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000636 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови: Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., а подані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA204020/2022/000039/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу України. Вважаючи оспорювані рішення протиправними, Товариство звернулося до адміністративного суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України). Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові 11.02.2021 по справі № 826/8228/16. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. З розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України видно, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.03.2020 по справі №809/1858/16. З матеріалів справи видно, що під час митного оформлення товарів щодо МД №UA204020/2022/022180 від 06.09.2022 контракт № 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022; додаткова угода №1МО від 11.07 2022 до Контракту № 09/05/EXP/2022 від 09.05.2022; специфікація № 7V1 від 24.08.2022; рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 1/FAE/2022/00010 від 24.08.2022; рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №9/FAE/2022/003360 від 24.08.2022; рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №9/KFAE/2022/00008 від 02.09.2023; декларація про походження товару №1/FAE/2022/00010 від 24.08.2022; декларація про походження товару №9/FAE/2022/003360 від 24.08.2022; CMR № б.н. від 03.09.2022; відвантажувальна специфікація від 24.08.2022; прайс лист з 20.08.2022 по 05.09.2022; митна декларація країни відправлення MR22PL331020E0791535 02.09.2022; квитанція SWIFT № 215 від 23.08.2022; заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 23.08.2022; лист Вих. № 06-01 від 06.09.2022; лист про переплату Вих. № 20220906-01 від 06.09.2022; лист Вих. № 0709-1 від 07.09.2022; лист-опис товару від 06.09.2022; договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019; договір № 3005OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2021; транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022; заявка 2/132 від 31.08.2022 до договору № 30050Y про надання Договір № 20-08/2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022; договір № 8 про надання послуг з перевезення вантажів від 30.05.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 154 від 05.09.2022; довідка про транспорті витрати Вих. № 2 від 05.09.2022; прибуткова накладна № 81 від 17.08.2022; видаткова накладна № 192 від 23.08.2022; видаткова накладна № 209 від 25.08.2022; витяги з сайту щодо цінової інформації по товарах. Щодо МД № 204020/2022/022215 від 07.09.2022; митному органу надано такі документи: контракт № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022; специфікація № 7V1 від 01.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № X01/22000264 від 01.09.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) № 77674 від 22.08.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AR 0295524 від 02.09.2022; CMR № б.н. від 02.09.2022; відвантажувальна специфікація від 01.09.2022; митна декларація країни відправлення MRN22PL381010E0202167 від 02.09.2022; квитанція SWIFT № 214 від 23.08.2022; заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 23.08.2022; договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019; договір № 30050OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022; заявка 1/132 від 31.08.2022 до Згідно Договору № 3005OY про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2022; договір 20-08/2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2022; договір № 8 про надання послуг з перевезення вантажів від 30.05.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 153 від 05.09.2022; довідка про транспортні витрати Вих. № 1 від 05.09.2022; лист-опис товару від 06.09.2022; прайс лист з 20.08.2022 по 05.09.2022; прибуткові накладні № 58 від 20.07.2022, № 65 від 20.07.2022, № 69 від 03.08.2022, № 70 від 03.08.2022, № 83 від 17.08.2022; видаткові накладні № 141 від 25.07.2022, № 164 від 08.08.2022, № 169 від 08.08.2022р, № 170 від 08.08.2022, № 191 від 23.08.2022, № 197 від 24.08.2022, № 198 від 24.08.2022, № 199 від 24.08.2022, № 204 від 25.08.2022. Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 по справі № 1.380.2019.001625. Колегія суддів зазначає, що оспорювані не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання. Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 по справі №826/2313/16 та 13.06.2019 по справі №820/6315/15, відповідно до якої, вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що під час митного оформлення декларантом надано всі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, згідно з вимогами МК України. При цьому, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари На думку колегії суддів, позивач у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подав усі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 цього Кодексу і в митного органу не було підстав для винесення оспорюваних рішень. Суд першої інстанції вірно зауважив, що повідомлення про витребування додаткових документів у декларанта взагалі не містять будь-яких зазначень щодо наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей. При цьому, слушно звернув увагу на те, що посилання у повідомленні на наявність у митного органу інформації щодо іншого цінового рівня товарів з посиланням на інші МД не є та не може бути обгрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки, як установлено судом, більшість зазначених МД стосувалися митного оформлення товару, заявленого цим же позивачем, та за яким скориговано митну вартість товару за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів за вказаними вище МД були предметами судового оскарження та за рядом таких рішень про коригування митної вартості товарів вже прийняті рішення суду про визнання їх протиправними та скасування. В даній справі митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена Колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єктів приватного права (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі №500/26/22) Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі №826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправними та скасуванню. Також, колегією суддів не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року по справі №460/5822/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук