Постанова Львівський апеляційний суд № 439/1501/23

Справа № 439/1501/23 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О. Провадження № 33/811/1682/23 Доповідач: Урдюк Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., секретаря Гудими Л.М., за участю захисника Кузьміна Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Олександровича та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 6 листопада 2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 536 грн 80 коп. Згідно з постановою судді, 7 серпня 2023 року о 12 год. 37 хв. за адресою: м. Броди, вул. І.Богуна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF 105 460, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Кузьмін Є.О. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 6 листопада 2023 року, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянти покликаються на те, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи та не надано правової оцінки доказам, поданих працівниками поліції, а відтак винесено незаконне рішення. Стверджують, що наявність ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 , зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджується матеріалами справи, відтак пропозиція працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була безпідставною. Звертає увагу на відсутність доказів керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення. Апелянти зазначають, що суд першої інстанції не з`ясував ретельно всіх обставин справи та допустив суттєві порушення норм закону, що мало наслідком винесення незаконного рішення. У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, повторно не з`явився. Його адвокат Кузьмін Є.О. у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив таку задовольнити. Проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 не заперечив. Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги, ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 9 трав7 серпня 2023 року серії ААД №548232 (а.с. 7), ОСОБА_1 7 серпня 2023 року о 12 год. 37 хв. за адресою: м. Броди, вул. І.Богуна, керував транспортним засобом DAF XF 105 460, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Згідно з рапортом поліцейського СРПП ВП №1Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області П.Паламарчука від 7 серпня 2023 року (а.с. 4), ним спільно з поліцейським І.Кретом у ході патрулювання території Золочівського району у м. Броди на вул. Богуна, було виявлено автомобіль марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_2 . В подальшому водій цього автомобіля здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34. Ними було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб з використанням проблискових маячків синього та червоного кольору. При перевірці документів водія ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Alkotest Drager» та у КНП Бродівська ЦМЛ, однак водій відмовився. Відмову свою мотивував тим, що він годину тому проходив тест, який показав позитивний результат. На ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ААД №548232 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР, а також винесено адміністративну постанову серії БАБ №193208 за ч. 1 ст. 122 п. 8.4б, з якими водія було ознайомлено. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті обставини підтверджуються і долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Крім цього, йому було роз`яснено наслідки такої відмови. Водночас, апеляційний суд не бере до уваги покликання апелянтів на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки постановою серії БАБ №192308 від 7 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 7 серпня 2023 року о 12 год. 37 хв. у м. Броди по вул. І.Богуна здійснив зупинку, не виконавши вимоги дорожнього знаку 3.34 («зупинку заборонено»), чим порушив п. 8.4б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 8). У своїй постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. У розумінні п.1.10 ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Таким чином, будь-якій зупинці транспортного засобу завжди передує його рух. Тобто перед тим, як здійснити зупинку, ОСОБА_1 однозначно здійснював рух транспортним засобом. Більше того, як зазначив поліцейський, зупинка ОСОБА_1 була здійснена екіпажем патрульної поліції з використанням проблискових маячків. При цьому про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 працівникам поліції не говорив, жодних письмових пояснень з цього приводу не надав. Наведене у своїй сукупності спростовує доводи апелянтів у цій частині. Окрім цього, після зупинки автомобіля марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_2 ,у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, вказані в акті огляду (а.с. 3) та протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 7), а саме: почервоніння обличчя, нестійка хода, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота. Наведене стало підставою для висловлення поліцейським вимоги до ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, що відповідає вимогам п. 2.5 ПДР, а також положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Так, пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи сторони захисту про те, що вказані працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння не підтверджуються матеріалами справи, є неспроможними, оскільки такі ознаки вказані як в акті огляду, так і в протоколі. При цьому захисник не був очевидцем події, а тому не може надавати оцінку ознакам сп`яніння, виявленим поліцейським у ОСОБА_1 . Водночас, ОСОБА_1 був особою, яка підлягала освідуванню, а тому не може об`єктивно оцінити себе з точки зору наявності чи відсутності у нього ознак алкогольного сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги не містять покликання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 6 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Олександровича та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк