Постанова 4811 № 462/6511/22

Справа № 462/6511/22 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М. Провадження № 33/811/334/23 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Оприска Миколи Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Оприска Миколи Васильовича на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 грн 80 коп. судового збору. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 10.11.2022 о 19.00 год у м. Львові на вул. Ряшівській, 7 керував автомобілем «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. На вказану постанову захисник адвокат Оприско М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а їхав у ньому як пасажир та в подальшому перебував поруч із автомобілем, тому він не може вважатись водієм у розумінні п.1.10 ПДР. Стверджує, що ні відеозапису, ні показів свідків, якими б підтверджувався факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 у матеріалах справи немає. Наголошує, що висновок про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 є цілковитим припущенням та жодним чином не впливає із наведених вище доказів. Вказує про те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції заперечував факт керування ним транспортним засобом 10.11.2022. Пояснив, що цього дня автомобілем «Ford Transit» керував його товариш ОСОБА_2 , а він був пасажиром та сидів на передньому сидінні справа, оскільки випив. Даний автомобіль належить його дівчині. Також зазначив, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортними засобами, а тому намагався втекти від поліцейських. Акцентує, що пояснення ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_2 є чіткими, усвідомленими та достовірними, корелюють між собою та з іншими матеріалами справи (зокрема і з відеозаписами нагрудних камер) та повністю спростовують ту обставину, що ОСОБА_1 був за кермом автомобіля 10.11.2022 о 19.00 год. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виступ захисника адвоката Оприска М.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 088460 від 10 листопада 2022 року(а.с.1); відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції та автомобільного відеореєстратора(а.с.3); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2022(а.с.4); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів(а.с.5,6); поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.7,8,9); довідці з інформаційного порталу Національної поліції України та витязі із бази даних, згідно з якими ОСОБА_1 21.12.2021 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення (а.с.12); довідці з інформаційного порталу Національної поліції України, згідно з якою станом на 18.11.2022 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані (а.с.11); копії постанови серії ЕАР № 6152804 від 10.11.2022 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.13); поясненнях свідка ОСОБА_3 , наданих у суді першої інстанції. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 088460 від 10 листопада 2022 року, ОСОБА_1 , 10 листопада 2022 року о 19 год 00 хв у м. Львові на вул. Ряшівській, 7 керував автомобілем «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП. Частинами 1, 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Згідно з п.2, п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з довідкою, виданою старшим інспектором ВАП УПП у Львівській області ДПП капітаном поліції Н.Дяків від 18.11.2022 року (а.с.12), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 21.12.2021 року Залізничним районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 29.11.2021 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Так, факт відмови ОСОБА_1 зафіксований свідками у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 088460 від 10.11.2022 (а.с.1), та в письмових поясненнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.7,8,9), які своїми підписами засвідчили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, доданими до матеріалів справи відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу інспектора пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовився. Окрім цього, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом стверджується наявною у матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6152804 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 088460 від 10 листопада 2022 року складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони спростовані матеріалами справи та були досліджені судом першої інстанції. Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається захисник, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, повторність вчиненого правопорушення та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Оприска Миколи Васильовича залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук