Постанова 4803 № 205/3998/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1617/24 Справа № 205/3998/22 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д.В Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Данильченко М.С. на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року у цивільній справі №205/3998/22 за заявою Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора,- В С Т А Н О В И В: В липні 2023 року представник Дніпровської міської ради звернувся до суду із зазначеною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 205/6946/2020 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно. Предметом даного позову було визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Із вищевказаної цивільної справи Дніпровській міській раді стало відомо, що власник спірного домоволодіння ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після його смерті відкрилась спадщина на належне йому домоволодіння АДРЕСА_1 . Враховуючи, що спадкоємці відсутні, Дніпровською міською радою було подано заяву про визнання спадини відумерлою. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2022 року по справі № 205/273/21 за заявою Дніпровської міської ради про визнання спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 відумерлою, Дніпровській міській раді було відмовлено у задоволені заяви у зв`язку з тим, що матеріалами спадкової справи було встановлено, що вказану спадщину прийняв син спадкодавця ОСОБА_3 . Але ОСОБА_3 також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак законні спадкоємці за заповітом та за законом щодо майна такого спадкодавця відсутні. Просив визнати відумерлою спадщину, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року заяву задоволено: визнано відумерлою спадщину, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та передано її у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити без розгляду заяву Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою, запропонувавши звернутись в порядку позовного провадження. Стягнути понесені судові витрати. Зазначає, що з наявних в матеріалах справи копій судових рішень та доводів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 є фактичним володільцем спірного домоволодіння АДРЕСА_1 , яка протягом тривалого часу проживає в ньому та поліпшує його стан за власні кошти. Тому вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не залучив її до участі у справі як заінтересовану особу. Наголошує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення наявний спір про право на вказане домоволодіння, що є підставою для залишення позовної заяви Дніпровської міської ради без розгляду. Крім того зазначає, що у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги, які притаманні позовному провадженню, зокрема про передачу спадкового майна у власність міської ради. Від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначають, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем спірного домоволодіння у порядку, встановленому ст.1277 ЦК України, а тому не є учасником спірних правовідносин спадкування. Звертає увагу, що твердження апелянта щодо набуття нею права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за набувальною давністю не підтверджено жодним доказом. А згідно наявних в матеріалах справи відомостей Другої дніпровської державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався. Заперечує про наявність спору між апелянтом та позивачем щодо спірного домоволодіння, оскільки позови про визнання права власності на нього, з якими вона або її родичі зверталась до суду, залишені без задоволення. Вважає, що вимоги позивача щодо визнання спадщини відумерлою та передачі її до комунальної власності сформульовані відповідно до вимог закону та не повинні розглядатись у рамках позовного провадження. В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 -адвокат Данильченко М.С.. Дніпровська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,про що свідчить довідка про доставку електронного листа та довідка про отримання листа в електронному суді (а.с.82-85) Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву Дніпровської міської ради, суд першої інстанції виходив із того, що встановлено відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , як за заповітом, так і за законом, а також те, що після відкриття спадщини минуло багато років, і за весь цей час ніхто не намагався прийняти спадкове майно, що складається із житлового будинку, набутого ним шляхом прийняття спадщини після смерті свого батька. Проте такий висновок суперечить нормам матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 квітня 1999 року, посвідченого Другою дніпропетровською державною конторою і зареєстрованого за № 3-1615. Із матеріалів спадкової справи № 1411/1999, відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була надана Другою Дніпровською державною нотаріальною конторою на запит суду, вбачається, що 23 грудня 1999 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Згідно повідомлення Другої Дніпровської державної нотаріальної контори від 06.10.2022 року після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про прийняття або відмову від спадщини до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, спадкова справа не заводилась. За змістом ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Звертаючись до суду із заявою, Дніпровська міська рада посилалася на те, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 відсутні законні спадкоємці за заповітом та за законом щодо нерухомого майна, у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 , яке він набув після смерті свого батька. Однак як вбачається з матеріалів справи та даних Єдиного державного реєстру судових рішень апелянт ОСОБА_1 фактично проживає у спірному домоволодінні та намагається оформити своє право користування ним у відповідності до вимог закону. Зокрема у справі № 205/6946/2020 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 , сином ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_6 проживають в домоволодінні АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою голови квартального комітету № 8 ОСОБА_7 . Крім того, як зазначає апелянт та не заперечує позивач, останній звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом про усунення перешкод в користуванні власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виселення із нього ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (№205/9618/23) Таким чином, апелянт посилається на те, що вона набула право користування спірним житлом, тобто існує спір про право. Всупереч зазначеному, суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі ОСОБА_1 , та не звернув уваги, що вирішення даної справи впливає на житлові права апелянта. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою. Згідно зі ст. 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлоюмають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Відповідно до ст. 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлоюу порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права. Таким чином, при розгляді справи в порядку окремого провадження встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, що зумовлює залишення заяви без розгляду. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам про його законність і встановлені обставини дають підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та залишення заяви без розгляду. Керуючись статтями 294, 368, 376, 381, 382, ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Данильченко М. С. задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року скасувати. Заяву Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора залишити без розгляду. Роз`яснити Дніпровській міській раді, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: