Постанова 4803 № 205/5655/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4570/22 Справа № 205/5655/21 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2022 року по справі за заявою Дніпровської міської ради, заінтересовані особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора і ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, - В С Т А Н О В И Л А : У липні 2021 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора. Заявник у своїй заяві посилався на те, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2020 року, яким позовні вимоги було задоволено, було скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Із зазначеної справи заявникові стало відомо, що власник спірного нерухомого майна помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно квартиру АДРЕСА_1 . Спадкоємці за законом та заповітом відсутні. Оскільки після смерті ОСОБА_2 , минуло більше року, спадкоємці на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 відсутні, тому відповідно до ст.ст. 334-338 ЦПК України заявник вважає за необхідне визнати спадщину відумерлою та передати у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради зазначене нерухоме майно. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2022 року заяву задоволено та визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається із квартири АДРЕСА_1 , та передано її у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради. Рішення суду мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_2 , відсутні спадкоємці, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, наявні всі правові підстави для визнання спадщини відумерлою, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 967 від 24 квітня 2018 року (а.с. 10). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, яке складається із квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на житло від 17 вересня 2008 року, виданого ВАТ «Дніпроважмаш», право власності на яке у встановленому законом порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР за реєстраційним № 25501834 від 21 листопада 2008 року (а.с. 12). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, третя особа КБ «ПриватБанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено (а.с. 7-9). Згідно з відомостями Другої дніпровської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (а.с. 33). Спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась не прийнятою. Задовольняючи заяву в повному обсязі, районний суд обґрунтовано виходив з того, що після смерті ОСОБА_2 , відсутні спадкоємці, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, наявні всі правові підстави для визнання спадщини відумерлою, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Положеннями статті 338 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Статтею 1270 ЦК України прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Вірно встановивши, що після смерті ОСОБА_2 , відсутні спадкоємці, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви та визнання спадщини відумерлою, з висновком якого погоджується й апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги про те, що вона на протязі 10 років та на момент смерті проживала разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 , в спадковому реєстрі наявна спадкова справа № 62380153, яка заведена Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. на спадкодавця ОСОБА_2 , а тому підстав для визнання спадщини відумерлою немає, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, третя особа КБ «ПриватБанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено, а тому підстав вважати, що спадщина прийнята у встановленому порядку не має. Доводи апеляційної скарги про неповідомлення її про слухання справи у суді першої інстанції, у зв`язку з чим вона не змогла представити суду докази і довести ті обставини, на які мала посилатись в своїх запереченнях проти заяви заявника, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не впливають на правильність оскаржуваного рішення, крім того, свої заперечення апелянт виклала в своїй апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). З`ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко