Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/424/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" січня 2024 р. Справа№ 925/424/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Овчинніковій Я.Д. за участю представників сторін: від позивача: Коломієць Т.К.; від відповідача: не з`явились; від відповідача: не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 (повний текст ухвали складено 14.07.2023) у справі № 925/424/23 (суддя Спаських Н.М.) за позовом Черкаської міської ради до: 1) Фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни, 2) ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та визнання недійсним договору дарування,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Черкаської міської ради з вимогами до Фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни та ОСОБА_1 про: - скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Ірини Сергіївни за індексним № 54466284 від 07.10.2020 про державну реєстрацію права власності Балачій Олени В`ячеславівни на нежитлове приміщення, торгівельний павільйон загальною площею 50,1 кв.м., що розташовується у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2188036371101 з одночасним припиненням речових прав Балачій Олени В`ячеславівни та закриттям розділу у ДРРП; - визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення, укладеного між Балачій Оленою В`ячеславівною та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А. 18.05.2021 за № 822 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 . 01.05.2023 Черкаською міською радою до Господарського суду Черкаської області подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд : - заборонити ОСОБА_1 вчиняти відчуження в будь - який спосіб, передачі в заставу, оформлення поручительства по власним зобов`язанням або зобов`язанням інших осіб, або вчиняти інші дії майнового характеру з нежитловим приміщенням загальною площею 50,1 кв.м., що розташовується у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2188036371101; - заборонити будь - якому суб`єкту, уповноваженому на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення загальною площею 50,1 кв.м., що розташовується у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2188036371101. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі № 925/424/23 відмовлено Черкаській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано доказів, які б засвідчували вжиття відповідачем-2 будь-яких заходів з наміром відчуження ним торговельного павільйону в даний час. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі №925/424/23 та прийняти нове судове рішення, яким заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову у межах справи №925/424/23 задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - відповідач 2, будучи власником відповідного приміщення може розпоряджатися ним як об`єктом нерухомого майна на власний розсуд, незважаючи на відкрите судове провадження щодо скасування державної реєстрації права власності, що безпосередньо вплине на обсяг прав та обов`язків Черкаської міської ради; - станом на момент звернення до суду з цією заявою, існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому ускладнить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті 28.07.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. Ухвалою суду від 29.09.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 31.10.2023. 21.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 - фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни, надійшла заява про відвід колегії суддів від розгляду справи № 925/424/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 визнано заяву фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. від розгляду справи № 925/424/23 необґрунтованою; апеляційну скаргу з матеріалами оскарження у справі № 925/424/23 передано для вирішення питання про відвід зазначеної колегії суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючого, Козир Т.П., Агрикової О.В.) відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П., поданої у межах розгляду апеляційної скарги Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі № 925/424/23. 27.11.2023 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. заявлено самовідвід від розгляду даної справи. Ухвалою суду від 27.10.2023 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. про самовідвід від розгляду справи №925/424/23 задоволено. Справу №925/424/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №925/424/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Барсук М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 року у справі № 925/424/23 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 16.01.2024. Ухвалою суду від 08.01.2024 судове засідання у справі № 925/424/23 призначено у режимі відеоконференції. Явка представників сторін Представники відповідача у судове засідання 16.01.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів на поштову адресу та до електронного кабінету в системі ЄСІТС. Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини. Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 16.01.2024 за відсутності представників відповідачів. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Предметом позову у даній справі є вимоги Черкаської області до Фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни та ОСОБА_1 про: - скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради Андрущенко Ірини Сергіївни за індексним № 54466284 від 07.10.2020 про державну реєстрацію права власності Балачій Олени В`ячеславівни на нежитлове приміщення, торгівельний павільйон загальною площею 50,1 кв.м., що розташовується у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2188036371101 з одночасним припиненням речових прав Балачій Олени В`ячеславівни та закриттям розділу у ДРРП; - визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення, укладеного між Балачій Оленою В`ячеславівною та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А. 18.05.2021 за № 822 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 . Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує відсутністю необхідних документів для реєстрації права власності на об`єкт (тимчасову споруду), яка не є нерухомим майном. Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що відповідач 2, будучи власником відповідного приміщення, може розпоряджатися ним як об`єктом нерухомого майна на власний розсуд, незважаючи на відкрите судове провадження щодо скасування державної реєстрації права власності, що безпосередньо вплине на обсяг прав та обов`язків Черкаської міської ради. За твердженням позивача, можливість відповідача в будь-який час відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду з цією заявою, існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому ускладнить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б засвідчували вжиття відповідачем-2 будь-яких заходів з наміром відчуження ним торговельного павільйону в даний час. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18). При цьому в таких немайнових спорах досліджуються обставини, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблений висновок, згідно з яким умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Водночас, позивачем до поданої заяви про забезпечення позову не надано будь-яких доказів того, що відповідачем 2 вчинялись дії, спрямовані на відчуження спірного майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 50,1 кв.м., що розташовується у АДРЕСА_1 . По суті, подана позивачем заява ґрунтувалась на припущеннях останнього щодо можливих майбутніх дій відповідача 2, які належним чином не підтверджені. Доводи позивача про існування у відповідача 2, як у власника майна, самої лише потенційної можливості відчужувати майно, за відсутності доведення факту вчинення останнім дій на таке відчуження, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи міститься ухвала Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.04.2023 у справі № 712/3723/23, якою клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури про накладення арешту на майно, в кримінальному провадженні № 42022252010000133 від 21.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 cт. 358 КК України - задоволено. Накладено арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо розпорядження та відчуження майна, що належить ОСОБА_1 , а саме на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 . Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем не доведено необхідності повторного вжиття заходів забезпечення позову за умови існування чинного арешту на майно, який було застосовано Соснівским районним судом м. Черкаси. Доводи апелянта, що 14.08.2023 відбулось відчуження спірного приміщення, оскільки таке майно було зареєстроване на праві власності за ТОВ «Фуд Маркет Груп Черкаси», на підтвердження чого позивачем надано інформаційну довідку № 353904371 від 10.11.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідні доводи та обставини виникли вже на стадії перегляду ухвали суду від 12.07.2023 у суді апеляційної інстанції, тобто не існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали, не були заявлені як підстави заяви про забезпечення позову та, зокрема, як і підстави апеляційного оскарження. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом та винесення оскаржуваного судового рішення. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття судового рішення взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання сторонами таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19. А тому колегія суддів не приймає до уваги як доказ надану позивачем інформаційну довідку № 353904371 від 10.11.2023. Колегією суддів також враховано приписи ст. 269 ГПК України, які передбачають, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Оскільки відповідні доводи щодо відчуження майна виникли після постановлення оскаржуваної ухвали, вони не були предметом дослідження судом першої інстанції під час вирішення питання про забезпечення позову, а тому відповідно до приписів ст. 269 ГПК України такі доводи також не приймаються до розгляду. У даному контексті колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з новим клопотанням про забезпечення позову, обґрунтувавши його обставинами, які виникли після постановлення судом першої інстанції ухвали від 12.07.2023. Таким чином, з огляду на недоведеність на момент звернення з відповідним клопотанням належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Черкаської міської ради про забезпечення позову. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі № 925/424/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 925/424/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 925/424/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження у справі № 925/424/23 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 23.01.2024. Головуючий суддя М.А. Барсук Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко