Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/11144/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/11144/23 пров. № А/857/20182/23 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Глушка І.В., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Денисюком Р.С. у м. Луцьк) у справі № 140/11144/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 14.04.2023 № 350 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; зобов`язати призначити пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 20.09.2021, виходячи з вислуги років 23 роки 08 місяців 17 днів та з грошового забезпечення, зазначеного в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.03.2023 № 11/7875. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що позивач наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2013 №133- ос був звільнений з військової служби у запас за ст. 26 ч. 6 п. «д» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з посади інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 111 категорії (тип Б), а наказом від 25.06.2013 №137-ос був виключений зі списків частини та усіх видів забезпечення. Вислуга років військової служби ОСОБА_1 станом на 25.06.2013, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2013 №137-ос, становить: календарна - 16 років 00 місяців 09 днів, пільгова - 07 років 08 місяці 08 днів, загальна - 23 роки 08 місяців 17 днів. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 140/7721/22 Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 27.03.2023 № 11-13246/23 надіслала до ГУ ПФУ у Волинській області необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 14.04.2023 № 350 в призначенні пенсії за вислугу років відмовлено у зв`язку з невиконанням умов ст. 12 Закону №2262-XII, а саме через відсутність необхідної календарної вислуги років на дату звільнення з військової служби. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент звернення позивача в квітні 2023 року до пенсійного органу Порядок № 393 зазнав змін щодо обчислення календарної вислуги років, тому відповідач правомірно здійснив обчислення календарної вислуги років позивача відповідно до приписів пунктів 1, 2, 2-1 Порядку № 393 та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років 21 календарний рік і більше. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що наказом начальника Луцького прикордонного загону від 25.06.2013 №137-ОС1 старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби Тур ІІІ категорії (тип Б), звільненого у запас за ст. 26 ч. 6 п. «д» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків частини та усіх видів забезпечення 25.06.2013. Вислуга років станом на 25.06.2013 становить: календарна - 16 років 00 місяців 09 днів, пільгова - 07 років 08 місяці 08 днів, загальна - 23 роки 08 місяців 17 днів. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 140/7721/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено; визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане рішення суду набрало законної сили 09.03.2023. 06.04.2023 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 14.04.2023 ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з невиконанням умов ст. 12 Закону №2262-XII, а саме відсутністю необхідної календарної вислуги років на дату звільнення. Вказане рішення обґрунтоване тим, що умови призначення пенсії за вислугу років, передбачені ст. 12 Закону №2262-XII, зокрема, пунктом «а» ст. 12 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше. Вислуга років станом на 25.06.2013 відповідно до витягу з наказу начальника Луцького прикордонного загону від 25.06.2013 №137-ОС1 для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, складеного на підставі особової справи ОСОБА_1 , складає 16 років 00 місяців 09 днів. Вважаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Волинській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до ст. 2 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Приписами пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2012 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше. Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 17-1 Закону № 2262-XII). Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13404, (далі- Порядок № 3-1). Згідно п. 6 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії та винесення оскаржуваного рішення) днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення. Згідно з п. 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (…) Оскільки призначення пенсії за Законом №2262 відбувається органами Пенсійного фонду України, тому саме пенсійний орган перевіряє підстави призначення пенсії за вислугу років відповідно до нормативно-правових актів, які є чинними на час призначення такої пенсії. Згідно з п. 1 Постанови № 393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення та направлення документів для призначення пенсії), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» ст. 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту. Згідно з п. 2-1 Постанови № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з п. 1 і 2 цієї постанови. Пункт 3 згаданої Постанови визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Колегія суддів звертає увагу на те, що у своєму рішенні від 14.04.2023 №350 ГУ ПФУ у Волинській області констатувало відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років у порядку пункту «а» ст. 12 Закону № 2262, у зв`язку з недостатністю вислуги років у календарному обчисленні. Будь-яких зауважень чи заперечень про наявність у позивача 29 років 04 місяці та 17 днів стажу в пільговому підрахунку, відповідач не висловлював. Проте, внесенням змін до Порядку № 393 в 2022 Уряд держави створив ситуацію правової невизначеності, за якої гарантоване Законом №2262 право на призначення пенсії на пільгових умовах втратило свій механізм реалізації. Так, в тексті Порядку №393 слова в пункті 3 «для призначення пенсії» було замінено словами «для визначення розміру пенсії». Виходячи з положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Оскільки згідно з приписами ст. 17 Закону №2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу періоду проходження військової служби в підрозділах Державної прикордонної служби в пільговому обчисленні до календарної вислуги років. Судом встановлено, що вислуга років позивача складає: календарна 16 років 00 місяців 09 днів на військовій службі, пільгова 07 років 08 місяців 08 днів на військовій службі. Оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 21 року, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то підстави для задоволення вимог позивача щодо призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»- відсутні. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Враховуючи викладене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі № 140/11144/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено