Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/5688/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5688/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Коротких А.Ю., Мєзєнцева Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та Міністерства внутрішніх справ України про: - визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії, яка полягає у не переданні документів про призначення позивачу пенсії за вислугу років до уповноваженого підрозділу МВС України для подальшого їх направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області; - зобов`язання Ліквідаційної комісії направити пакет документів про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до відділу координації соціальних і пенсійних питань управління соціально-трудових відносин, нагород, пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України для подальшого їх направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області; - зобов`язання МВС України направити пакет документів про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, яка полягає у не направленні документів ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років до уповноваженого підрозділу МВС України. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області направити пакет документів ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років до відділу координації соціальних і пенсійних питань управління соціально-трудових відносин, нагород, пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України. В решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у збройних силах СРСР з 15 травня 1983 року по 07 липня 1985 року та в органах внутрішніх справ України з 04 жовтня 1985 року по 24 червня 1996 року. Наказом ГУ МВС України в Київській області №61 о/с від 28 червня 1996 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ України у званні капітана міліції в запас за статтею 64 "В" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 через обмежений стан здоров`я. Загальний стаж військової служби та служби в органах внутрішніх справ позивача складає 13 років 4 місяці 29 днів. Через Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області 05 квітня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Листом від 30 травня 2017 року №5-410 за підписом начальника управління кадрового забезпечення ГУ Нацполіції в Київській області позивача повідомлено, що оскільки питання про право на пенсію звільнених працівників з підрозділів міліції перебувають у компетенції Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, то управлінням кадрового забезпечення буде направлений лист з матеріалами для отримання роз`яснень щодо надання пенсії за вислугу років за сукупним стажем. Також позивач отримав листи від члена Ліквідаційної комісії Татару Д.І. від 22 та 23 червня 2017 року № Б-602 та №2521/109/12, якими повідомлено, що на час звільнення вік позивача становив 32 роки, що не узгоджується з положеннями пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції від 06 лютого 2017 року, згідно з якими пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Вважаючи такі відповіді проявами бездіяльності з боку Ліквідаційної комісії, позивач звернувся із скаргою до Міністерства внутрішніх справ України та у відповідь отримав лист від 16 серпня 2017 року за №22/6-Б-1547 про те, що Голову Ліквідаційної комісії Стаховського І.Ф. зобов`язано направити відповідний пакет документів до відділу координації соціальних і пенсійних питань управління соціально-трудових відносин, нагород та пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України для подальшого направлення до ГУ Пенсійного фонду України в Київській області для прийняття рішення. Надалі позивач отримав листи МВС України від 11 грудня 2017 року за №12/1-ОП-Б-725 та за №12/1-Б-695, якими у відповідь на його чергову скаргу щодо бездіяльності Голови Ліквідаційної комісії повідомлено про звернення до органів Національної поліції для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Вважаючи протиправну бездіяльність з боку відповідачів, яка полягає у не спрямуванні документів про призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначено положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІ (далі - Закон №2262-ХІ). Відповідно до пункту б) статті 12 Закону №2262-ХІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІ врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1). Згідно пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Таким підрозділом, як вбачається з відзиву відповідача 2, в Міністерстві внутрішніх справ України визначено відділ координації соціальних і пенсійних питань управління соціально-трудових відносин, нагород та пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності. Згідно з пунктом 12 Порядку №3-1 Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії із заявою про призначення пенсії за вислугу років, проте, протягом визначеного 10-денного терміну документи оформлено не було, як і не було їх направлено до уповноваженого структурного підрозділу МВС України для підготовки та подальшого подання до органів, що призначають пенсії. Водночас, відповідно до статті 49 Закону №2262-ХІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення. З викладеного вбачається, що питання про призначення пенсії за вислугою років або відмови у призначенні розглядає та вирішує лише відповідний орган Пенсійного фонду України, а не уповноважені структурні підрозділи, на які покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області не має повноважень оцінювати наявність або відсутність підстав для призначення або відмови у призначені позивачу пенсії за вислугу років, а обсяг його повноважень у цьому зв`язку обмежується збором та направленням пакету документів до уповноваженого структурного підрозділу МВС України, тобто до Міністерства внутрішніх справ України, для підготовки та подальшого їх подання до органів, що призначають пенсії. Таким чином бездіяльність, яка полягає у не переданні документів позивача щодо призначення пенсії за вислугу років Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України є протиправною. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Ліквідаційна комісія по відношенню до позивача діяла не на підставі, поза повноваженнями та у спосіб, що не узгоджується із положеннями Закону №2262-ХІ, через що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії, яка полягає у не переданні документів про призначення позивачу пенсії за вислугу років до уповноваженого підрозділу МВС України для подальшого їх направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та зобов`язання направити пакет документів про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до відділу координації соціальних і пенсійних питань управління соціально-трудових відносин, нагород, пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Коротких А.Ю. Суддя Мєзєнцев Є.І.