Ухвала КАС ВС № 140/5466/23

УХВАЛА 24 січня 2024 року м. Київ справа №140/5466/23 адміністративне провадження №К/990/41241/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року у справі №140/5466/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, УСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відділ Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови від 20 березня 2023 року №357188 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі: 34000,00 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 4 липня 2023 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті № 357188 від 20 березня 2023 року; вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2023 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 4 липня 2023 року в адміністративній справі № 140/5466/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт відмовлено. Не погоджуючись із цим судовим рішенням, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 1 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову апеляційного суду скаувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №140/5466/23 залишено без руху із наданням скаржнику строку у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Зокрема, позивачу пропонувалось усунути недоліки касаційної скарги, шляхом подання до суду: 1) документа про сплату судового збору в установленому Законом розмірі; 2) обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України. Судом встановлено, що на виконання цієї ухвали та в межах наданого строку позивач усунув недоліки не в повному обсязі, зокрема скаржником не було зазначено підстав касаційного оскарження, передбаченого частиною четвертою статті 328 КАС України. Так, скаржник, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес, що за змістом відповідає підпунктам «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження. Отже, (1) окрім наведення обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), (2) має зазначати щодо, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень, а також наводити обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування норм права і як саме воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень. Такі підстави викладаються в касаційній скарзі із обов`язковою вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цим судом під час формулювання відповідного висновку. Це дає змогу суду касаційної інстанції на виконання вимог ст. 341 КАС України перевірити правильність застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) дотримання норм процесуального права в конкретній справі. Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є (1) зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, (2) та обов`язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Всупереч вказаному, скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною четвертою статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та не виклав відповідних обґрунтувань. Згідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи наведене, Суд вважає за належне продовжити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, а саме слід зазначити підставу для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України, вказавши що саме є підставою для касаційного оскарження з викладенням доводів на їх підтвердження. Керуючись статтями 121, 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Продовжити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………… …………………………… …………………………… Н.М. Мартинюк А.В. Жук Л.О. Єресько, Судді Верховного Суду