Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/5482/23

24.01.24 22-ц/812/134/24 Справа № 484/5482/23 Головуючий у 1-й інстанції Закревський В. І. Провадження № 22ц/812/134/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 24 січня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої-судді: Ямкової О. О., суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2023 року, ухваленого під головуванням судді Закревського В. І. у місті Первомайськ Миколаївської області зі складанням його повного тексту, по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 89 082 грн 10 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом. В обґрунтування позову банк зазначив, що 19 серпня 2010 року позичальником ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг та оформлення картки, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, на підставі якої відкрито рахунок та надана кредитна картка. Між тим, в порушення умов договору кредитування з використанням кредитної карти, позичальником у визначені строки не погашена сума основного кредиту та проценти за користування кредитом, а тому банк має право вимагати повернення кредитної заборгованості. Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано. Натомість 16 листопада 2023 року ОСОБА_1 до суду подана заява, в якій ним зазначено про часткове визнання позову, лише в частині заборгованості за тілом кредиту. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2023 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, ухвалено про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 72 539 грн. В задоволенні іншої частини вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовлено. Розподілено судові витрати. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за допомогою належних доказів не доведено узгодження усіх істотних умов з позичальником при укладенні договору кредитування, а тому відсутні підстави для стягнення з нього нарахованих відсотків за користування кредитом. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення вимог банку. В іншій частині задоволених позовних вимог рішення суду ним не оскаржено. У скарзі посилався на те, що відповідачем особисто підписана анкета-заява та довідка про умови кредитування з видачою на ім`я позичальника платіжної кредитної картки «Універсальна», де між ним та банком узгоджена процента ставка, що є складовою укладеного між сторонами кредитного договору. Зазначав, що чинним законодавством заборонено надання безпроцентних кредитів, а належним доказом отримання кредиту є встановлення кредитного ліміту та видача кредитної картки. Крім того доказом усвідомлення відповідача про існування кредитних відносин є активне користування кредитними коштами та їх погашення, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Посилався на відповідну судову практику. Звертав увагу суду апеляційної інстанції на доведеність, на його думку, обов`язку відповідача по сплаті процентів за користування кредитом, та вважав, що позичальник повинен повернути суму отриманих коштів з урахуванням відсотків за користування кредитом, вказуючи на те, що прострочене тіло кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, це кошти, які не були повернуті в певний строк, передбачений договором. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 22 грудня 2023 року та 16 січня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2010 року ОСОБА_1 , як позичальником, підписана заява про приєднання до надання ПАТ «ПриватБанк» банківських послуг з метою оформлення платіжної картки «кредитка «Універсальна». Після цього 18 жовтня 2011 року відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» із зазначенням про ознайомлення з фінансовими умовами надання платіжної карти, зокрема зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в щомісячному розмірі 2.5%, та іншими умовами сплати пені та обумовлених сторонами платежів за користування кредитними коштами (а.с.26, 27). Відповідно до довідки наданої банком слідує, що кредитні кошти надані позичальнику, починаючи з моменту підписання ним довідки про погодження умов кредитування від 18 жовтня 2011 року, та у відповідності до встановленого банком розміру кредитного ліміту, який протягом строку використання ОСОБА_1 банківських платіжних карток постійно змінювався. За довідкою, що надана банком, за кредитним рахунком, яким користувався відповідач, на підставі виданої йому платіжної картки, встановлено ліміт, який станом на 18 жовтня 2011 року складав 300 грн, 800 грн на 16 жовтня 2012 року, 8 червня 2015 року зменшений до 520 грн, 12 серпня 2015 року зменшений до 518 грн 12 коп., 7 вересня 2015 року збільшений до 651 грн 91 коп., станом на 23 листопада 2015 року та 9 серпня 2016 року зведений до 0,00 грн, після чого 29 серпня 2018 року збільшений до 5 000 грн, та до 25 000 грн 21 травня 2019 року, 5 лютого 2020 року до 38 000 грн, 18 грудня 2020року до 50 000 грн, 22 жовтня 2021 року до 75 000 грн, після чого 28 жовтня 2022 року зменшений до 70 600 грн та 31 січня 2023 року зведено до 0,00 грн. Кінцевий строк дії 9-тьох виданих відповідачу платіжних карток є лютий 2024року (а.с.16, 17, 28-52). Отже, договір, укладений між сторонами складається з анкети-заяви позичальника, довідки про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна 55 днів пільгового періоду, Умов і Правил надання банком послуг, які узгоджені з позичальником ОСОБА_1 в частині особистого ним підписання анкети-заяви та довідки про умови кредитування, яка є скороченим варіантом «Умов та Правил надання банківських послуг», зокрема щодо такої суттєвої умови кредитування, яка впливає на розрахунок заборгованості за тілом кредиту, як щомісячний розмір процентів за користування кредитом (2,5% щомісяця) ( а.с.27). Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов`язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші. Відтак, положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений. За встановлених колегією суддів обставин, слідує, що позичальник ОСОБА_1 ознайомився та узгодив саме ті умови та правила кредитування, до яких він приєднався шляхом підписання 19 серпня 2010 року анкети-заяви та 18 жовтня 2011 року довідки про умови кредитування (а. с. 26, 27), внаслідок чого доводи місцевого суду про неузгодження банком з позичальником умов кредитування та наявність підстав для застосування судом першої інстанції правової позиції ВП ВС, викладеної ним у постанові від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17, є недоречними. Крім того до матеріалів справи банком надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 6 березня 2010 року (а.с.28-52), які є належними доказами лише в тій частині, що узгоджена з позичальником, і може бути застосована до правовідносин, які склалися між сторонами. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, внаслідок чого рішення суду в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права. Підстави для перегляду рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту немає, з огляду на межі оскарження за поданою банком апеляційною скаргою. Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За змістом частини 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми в обумовлений ними строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини 1 статті 1056? ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. За Умовами та Правилами користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. З наявних в матеріалах справи розрахунків кредитної заборгованості представленого у вигляді трьох окремих частин вбачається, що вони зроблені з відрахуванням коштів на погашення процентів за користуванні кредитом, як за узгодженою процентною ставкою (2,5% щомісяця або 30% річних), так і з урахуванням пільгових періодів, та за підвищеною без узгодження з відповідачем процентною ставкою. Так, в період з 1 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року банком нараховано проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою 34,8% річних, та з 1 квітня 2015 року по 31 травня 2015 року - 43, 2 % річних ( а. с. 3-4). В подальшому, з 1 червня 2015 року по 24 вересня 2015 року банком під час розрахунку заборгованості застосовано процентну ставку в розмірі 2,9 % щомісяця (34,8% річних), та потім, з 25 вересня 2015 року по 31 жовтня 2015 року процентну ставку в розмірі 3,6 % щомісяця (43,2% річних) (а.с.5-7). При цьому в період з 1 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року та з 1 липня по 31 серпня 2019 року та з 1 листопада 2021 року 31 березня 2022 року банком проценти не нараховувались (а.с.5-15). Далі, починаючи з 1 вересня 2016 року по 31 червня 2020 року банком застосовано процентну ставку в розмірі 3,5% щомісяця ( 42% річних) та починаючи з 1 серпня 2020 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 3,4 % щомісяця ( 40,8% річних) (а.с.8-15). Також в період з 1 квітня 2022 року по 31 серпня 2022року банком нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 1,7 % щомісяця (20,4% річних) та в інші періоди, починаючи з 1 вересня 2022 року по 30 листопада 2022 року за узгодженою з позичальником ставкою в 2,5% щомісяця ( 30%), та за збільшеною процентною ставкою в період з 1 грудня 2022 року по 23 серпня 2023 року в розмірі 3,4% щомісяця ( а.с.8-15) З наданого до суду апеляційної інстанції розрахунку заборгованості за кредитним договором, з огляду на постійне нарахування узгодженої процентної ставки в розмірі 30% річних (2,5% на місяць) вбачається, що в такому випадку заборгованість за процентами за користуванням кредитом складала б 21 924 грн 60 коп.. Однак, в наданому банком розрахунку, ним, як кредитором, не враховано періодів, під час яких за його ініціативою проценти не нараховувались або нараховувались за зниженою ставкою, чи діяв пільговий період у 55 днів. Крім того така сума процентів нарахована банком за значно коротший період користування кредитними коштами, а саме з 14 жовтня 2021 року по 23 серпня 2023 року, внаслідок чого зазначений розрахунок викликає обґрунтовані сумніви, та виключає можливість його застосування для розгляду цієї справи. При тому надання банком копії заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка підписана від імені ОСОБА_1 27 лютого 2020 року, не є підставою для нарахування процентів за підвищеною ставкою, ніж 2.5% на місяць, оскільки не є узгодженням умов попереднього договору, укладеного на підставі підписаної позичальником заяви-анкети від 19 серпня 2010 року, оскільки по-перше, у цій заяві, підписаної вже 27 лютого 2020 року, перелічені фінансові умови надання платіжних карток за трьома типами кредитного продукту за двома різними кредитними картками та послуг Миттєвої розстрочки та із зазначенням про надання банківських послуг за сімома різними платіжними картками з отриманням для використання семи різних розмірів кредитного ліміту коштів, із зазначенням різних процентних ставок, розмірів мінімального платежу семи розмірів кредитного ліміту відповідно до семи різних платіжних карток (а.с.18-25). За наведеного, при розрахунку заборгованості за процентами за користування кредиту колегія суддів керується розрахунком наданим банком під час звернення до суду з цим позовом, та виходячи із відображення в ньому періодів та сум нарахованих процентів за підвищеними процентними ставками, доходить висновку, що розрахована банком заборгованість за процентами за користування кредитом, підлягає зменшенню на суму 305 грн 02 коп.. Таким чином у позичальника перед банком за період користування кредитними коштами утворилася заборгованість за процентами, які погоджені ним особисто, та складають суму в 16 238 грн 08 коп.. Тому, виходячи із встановлених колегією суддів обставин справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає частковому задоволенню із скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів на підставі пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України. Враховуючи скасування рішення суду про відмову у задоволенні вимог з їх частковим задоволенням, колегія суддів вважає за необхідне змінити це ж судове рішення в частині розподілу судових витрат з підстав, передбачених статтею 141, пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України. З відповідача на користь банку слід стягнути 2 676 грн 61 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції. Крім того за перегляд справи в суді апеляційної інстанції з відповідача на користь банку слід стягнути 3 951 грн 77 коп. сплаченого ним судового збору. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2023 року в частині відмови у стягнення заборгованості за процентами скасувати та постановити нове, яким ці вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 16 238 грн 08коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2023 року в частині розподілу судових витрат змінити, вказавши про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 2 676 грн 61 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 3 951 грн 77 коп. судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О. О. Ямкова Судді О. В. Локтіонова Н. В. Самчишина