Постанова Полтавський апеляційний суд № 547/493/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 547/493/21 Номер провадження 22-ц/814/243/24Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О., суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П. при секретарі Філоненко О.В. за участю представника ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» - адвоката Кротенка І.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017" на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року ухвалене у складі головуючого судді Самойленко Л.М., повний текст судового рішення виготовлено 06.10.2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права з одночасним припиненням права оренди,- В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У травні 2021 року представник ТОВ "ІПК Полтавазернопродукт" - адвокат Кротенко І.К. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди, в якому просив: - визнати недійсною угоду від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084; - скасувати рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної Світлани Сергіївни, індексний номер рішення: 40053990 від 12.03.2018 про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084 з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084 на підставі договору оренди землі від 14.09.2016; - визнати недійсним договір оренди землі від 24.04.2018, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084; - скасувати рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського Сергія Івановича, індексний номер: 41461220 від 06.06.2018 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084 з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084; - судові витрати у справі стягнути з відповідачів пропорційно. Позовна заява мотивована тим, що 14.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 , який являється власником земельної ділянки загальною площею 4.6662 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:001:0084 було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Право оренди за даним договором зареєстроване 09.10.2017 державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 37551819 від 12.10.2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Тобто, укладаючи довгостроковий договір оренди землі, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди на земельну ділянку за договором до 2027 року. Однак, до закінчення строку дії договору оренди землі позивачу стало відомо від ТОВ "Райземінвест-2017" про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки на засадах оренди. У подальшому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 07.03.2018 року було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40053990 від 12.03.2018). При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після припинення права оренди позивача через декілька днів (19.03.2018) на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 (індексний номер рішення: 40308015 від 26.03.2018), яке було припинене 24.05.2018. Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 04.06.2018 державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ "Райземінвест-2017" на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 (індексний номер рішення: 41461220 від 06.06.2018). Позивач зазначає, що уповноважені посадові особи ТОВ «Полтавазернопродукт» не укладали 03.11.2017 угоду про розірвання договору оренди землі. Вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною. Крім того, позивач просив стягнути судові витрати з відповідачів пропорційно. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди,- задоволено. Визнано недійсною угоду від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084. Скасовано рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної Світлани Сергіївни, індексний номер рішення: 40053990 від 12.03.2018 про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084 з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084 на підставі договору оренди землі від 14.09.2016. Визнано недійсним договір оренди землі від 24.04.2018, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084. Скасовано рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського Сергія Івановича, індексний номер: 41461220 від 06.06.2018 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4 540,00 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4 540,00 грн. судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції виходив із того, що оспорювана угода про розірвання договору оренди є такою, що укладена ОСОБА_3 як представником з перевищенням повноважень, оскільки довіреністю від 09 вересня 2016 року ОСОБА_3 , як представнику ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" надавалися повноваження для здійснення представництва інтересів товариства на укладення договорів оренди землі пайовиків, а не їх розірвання, а також на укладення інших господарських договорів. На підставі довіреності ОСОБА_3 як представник міг підписувати документи, які стосуються оформлення чи реєстрації договорів оренди землі, а не розірвання таких договорів. Довіреність, видана ОСОБА_3 , за своїм змістом відповідає повноваженням представника, визначеним Положенням "Про виробничий підрозділ Агрофірма "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", та не може їх розширювати. ОСОБА_3 при розірванні договорів оренди діяв з перевищенням своїх повноважень, що також підтверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2021 року N 322/5 та висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року. Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після припинення права оренди позивача через декілька днів (19.03.2018) на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 (індексний номер рішення: 40308015 від 26.03.2018), яке було припинене 24.05.2018. Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 04.06.2018 державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ "Райземінвест-2017" на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 (індексний номер рішення: 41461220 від 06.06.2018). За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Райземінвест-2017" зареєстроване 19 грудня 2017 року, одним із засновників товариства є ОСОБА_3 .. Отже, новий орендар спірної земельної ділянки - ТОВ "Райземінвест-2017" - створене ОСОБА_3 наприкінці 2017 року під час його перебування у трудових відносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт". ОСОБА_3 створив господарське товариство всупереч вимогам пункту 6.1 трудового договору, укладеного з позивачем. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись із таким вирішенням спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Райземінвест-2017» вказували, що рішення місцевого суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права; місцевий суд не врахував, що для визнання недійсним договору з підстав, передбачених ст. ст. 92, 237-239, 241 ЦК України, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів виступає від її імені, як і сам факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю. Згідно з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №668/13907/13-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, такий договір може бути визнаний недійсним у тому разі, якщо буде установлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Висновок місцевого суду про відсутність волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на укладення спірної Угоди про розірвання договору оренди землі не ґрунтується на вимогах закону. ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» не доведено належними та допустимими доказами наявність обстави, які вказують на неправильне сприйняття фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення, що виключає законність і обґрунтованість висновків суду в цій частині. Також, зазначено, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» обрано невірний спосіб правового захисту та не зазначено, в чому саме полягає порушення його прав у зв`язку із державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно. Посилаючись на судову практику Європейського суду з прав людини ТОВ «Райземінвест-2017» в апеляційній скарзі зазначено про порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін, та зробив висновки без врахування всіх обставин справи. Вважає, що суд прийняв рішення, прийнявши до уваги лише недопустимі докази позивача, не надавши належної оцінки доводам відповідачів, при відсутності повноважного представника відповідача-1, порушивши п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Райземінвест-2017» - залишити без задоволення. Вказує на дотримання місцевим судом норм матеріального та процесуального права та відповідністю висновків місцевого суду обставинам справи та наявним у справі доказам.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши представника ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» - адвоката Кротенка І.К., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» є юридичною особою, а виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» є філією цього Товариства, не є юридичною особою, здійснює діяльність від імені Товариства та діє на підставі затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» положення від 26.12.2008 (т. 2, а.с. 27-29). Директором виробничого підрозділу Агрофірми «Семенівська» був призначений ОСОБА_3 за трудовим договором (контрактом) № 2 від 12.12.2016 (т. 2, а.с.30-32). ОСОБА_3 здійснював свою діяльність в межах повноважень, визначених трудовим договором (контрактом), Положенням «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» Статутом ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», посадовою інструкцією директора та довіреністю від 09.09.2016. Довіреністю від 09.09.2016 позивач уповноважив директора ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_3 представляти підрозділ та інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань: - укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками; - укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна; - укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай; - укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45000,00 (сорока п`яти тисяч гривень); - у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю. Для цього (за змістом довіреності) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» надало ОСОБА_3 право підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів. Також ОСОБА_3 мав право на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі, купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень 45 000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_3 був уповноважений організовувати та контролювати здійснення документообігу в ВП АФ «Семенівська», а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю та з функціональними обов`язками директора виробничого підрозділу. Довіреність дійсна до 09.09.2018. Згідно положень трудового договору (контракту) № 2 від 19.12.2016 р. ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_3 , як директор ВП, зобов`язується забезпечувати ефективне використання та збереження майна товариства. Права та обов`язки сторін регулюються цим контрактом, Положенням про ВП, Статутом ТОВ, а також чинним законодавством України про працю. Директор зобов`язаний безпосередньо організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами-орендодавцями, а також контролювати реєстрацію укладених договорів оренди землі та оформлення супутніх документів, необхідних для здійснення такої реєстрації щодо земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВП Товариства. Крім цього, директор зобов`язаний знаходити земельні ділянки з можливістю оренди товариством та сприяти укладенню договорів оренди відповідних земельних ділянок та їх реєстрації, а також організовувати збереження й ефективне використання майна та земельного банку, що знаходиться в користуванні ВП Товариства. Пунктом 3.1., зокрема, передбачено, що для задоволення інтересів ВП та вирішення питань, пов`язаних з діяльністю ВП, директор ВП має право укладати господарські та інші договори згідно чинного законодавства України та в межах повноважень, визначених статутом Товариства та Довіреністю, виданою Генеральним директором Товариства (т. 2 а.с. 31-32). Згідно Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008 загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», підрозділ не є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Положення та здійснює діяльність від імені Товариства. Пунктом 4.4. Положення передбачено, що він не має права, зокрема, самостійно розривати будь-які договірні відносини. Підрозділ використовує майно, надане йому Товариством, в тому числі орендовані земельні ділянки. Керівником підрозділу є директор, який призначається Генеральним директором Товариства та діє на підставі довіреності. Директор здійснює оперативне керівництво, укладає на підставі довіреності угоди з юридичними та фізичними особами та діє від імені Товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності. Директор зобов`язаний, зокрема, додержуватись положень Статуту Товариства, цього Положення та повноважень, наданих йому довіреністю, а також своєчасно інформувати керівництво Товариства про зміни у діяльності Підрозділу, які можуть негативно вплинути на інтереси Товариства (т. 2, а.с. 27-29). В посадовій інструкції № 3 директора ВП АФ «Семенівська», затвердженій Генеральним директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Мацаком Ю.І. від 20 листопада 2013 року вказано, що директор ВП, зокрема, здійснює господарське управління майном виробничого підрозділу без права його відчуження, представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами. При цьому директор має право на підставі довіреності, виданої генеральним директором товариства, діяти від імені товариства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами, підписувати та візувати документи в межах свої компетенції. В графі «З інструкцією ознайомлений та зобов`язуюсь виконувати» мається підпис ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 33-34). ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084, загальною площею 4,6662 га, яка розташована на території Криворудської сільської ради Семенівського району (нині - Кременчуцького) Полтавської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. 14.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки загальною площею 4.6662 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:001:0084, було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Право оренди за даним договором зареєстроване 09.10.2017 державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 37551819 від 12.10.2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Укладаючи довгостроковий договір оренди землі, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди на земельну ділянку за договором до 2027 року. До закінчення строку дії договору оренди землі позивачу стало відомо від ТОВ "Райземінвест-2017" про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки на засадах оренди. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 07.03.2018 року було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40053990 від 12.03.2018). З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що після припинення права оренди позивача через декілька днів (19.03.2018) на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 (індексний номер рішення: 40308015 від 26.03.2018), яке було припинене 24.05.2018. Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 04.06.2018 державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ "Райземінвест-2017" на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 (індексний номер рішення: 41461220 від 06.06.2018). ТОВ «Райземінвест-2017» було створене ОСОБА_3 19.12.2017 року, коли він ще перебував у трудових відносинах з позивачем, тобто всупереч вимогам п. 6.1 трудового договору, взяв участь у створенні господарського товариства - прямого конкурента позивача. Наказом генерального директора від 04.01.2018 ОСОБА_3 був звільнений з посади директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» за власним бажанням. З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" було зареєстроване 19.12.2017, при чому одним із засновників та керівником цього товариства є ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 50-51). З угоди про розірвання договору оренди землі від 03.11.2017, укладеної між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 09.09.2016 вбачається, що сторони за взаємною згодою домовилися розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0084, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 2, а.с. 100). Того ж дня було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 03.11.2017 (т. 2, а.с. 101). З журналу вхідної кореспонденції ВП АФ «Семенівська» на 2016- 2017 роки вбачається, що будь-яких заяв від орендарів, в тому числі від ОСОБА_1 про наміри розірвати договір оренди не надходило, претензій щодо неналежного виконання умов договору оренди також. (т. 1, а.с. 34-45). 12 квітня 2018 року за заявою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до ЄРДР внесено відомості щодо вчинення колишнім директором ВП АФ «Семенівське» ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (т.1 а.с. 49 зв.стор.). Постановою від 14.07.2021 року кримінальне провадження № 12018170320000121 закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину ( т.1 а.с.183-184). Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана угода про розірвання договору оренди є такою, що укладена ОСОБА_3 як представником з перевищенням повноважень, оскільки довіреністю від 09 вересня 2016 року ОСОБА_3 , як представнику ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" надавалися повноваження для здійснення представництва інтересів товариства на укладення договорів оренди землі пайовиків, а не їх розірвання, а також на укладення інших господарських договорів. На підставі довіреності ОСОБА_3 як представник міг підписувати документи, які стосуються оформлення чи реєстрації договорів оренди землі, а не розірвання таких договорів. Довіреність, видана ОСОБА_3 , за своїм змістом відповідає повноваженням представника, визначеним Положенням "Про виробничий підрозділ Агрофірма "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", та не може їх розширювати. ОСОБА_3 при розірванні договорів оренди діяв з перевищенням своїх повноважень, що також підтверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2021 року N 322/5 та висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року. Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач прохав визнати недійсною Угоду про розірвання договору оренди землі з декількох підстав: - у директора ВП «АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_3 не було повноважень на укладення спірної угоди; - директор ВП «АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_3 діяв у власних інтересах внаслідок зловмисних домовленостей щодо позбавлення позивача права оренди землі. Тобто, позивачем заявлено вимоги про недійсність правочинів як з підстави передбаченої ст. ст. 203, 215, 241 ЦК України (вчинення правочину з перевищенням повноважень), так і з підстави, визначеної ст. 232 ЦК України (вчинення правочину у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною). Відповідно до ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними. Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Одночасне застосування цих двох правових підстав є неможливим. У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 27.06.2018 року № 668/13907/13-ц, з огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, встановлений факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, самостійного юридичного значення не має, а тому для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень (ст. 241 ЦК України) необхідно також встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання. У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.09.2020 року № 544/35/18, кваліфікація правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості (ст. 232 ЦК України) зумовлює доведення та встановлення судом таких умов: від імені однієї із сторін правочину виступав представник; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; наявність умислу в діях представника щодо зловмисної домовленості; настання несприятливих наслідків для особи, яку представляють; наявність причинного зв`язку між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений із метою завдання шкоди довірителю. Таким чином, для кваліфікації правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості однією із обов`язкових умов є встановлення факту наявних повноважень представника, а для кваліфікації правочину, вчиненого з перевищенням повноважень - факт довільного збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права (тобто, розширення представником зі своєї ініціативи меж наданих йому повноважень, не погодивши такий відступ з особою, яку він представляє). Також, наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Щодо наявності у директора ВП «АФ «Семенівська» ОСОБА_3 права на укладення від імені ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» угоди про дострокове розірвання договору оренди землі Відповідно до приписів частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 95 ЦК України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Відповідно до положень статей 1003, 1004, 1006 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності чітко визначаються юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 4 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України закріплено, що у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Згідно з частиною третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ВП «АФ «Семенівська» є філією ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та діє на підставі затвердженого 26.12.2008 загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт». Керівником (директором) філії був призначений ОСОБА_3 , якому на представництво підрозділу та інтересів Товариства була видана довіреність від 09.09.2016, строком дії до 09.09.2018. Зі змісту виданої 09.09.2016 ОСОБА_3 довіреності вбачається: « … Цією довіреністю ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» уповноважив директора ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_3 представляти підрозділ та інтереси Товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань: - укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками; - укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна; - укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай; - укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45000,00 (сорока п`яти тисяч гривень); - у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю. Для цього, представникові надано право: - підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів; - підписувати договори оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та перебуває у колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай а також питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна і майнових прав від імені покупця; - підписувати господарські договори з надання послуг мешканця територіальної громади, на якій знаходиться виробничий підрозділ, пов`язані з веденням особистих селянських господарств; - підписувати договори, угоди та інші документи в межах, затвердженої товариством соціальної програми для територіальної громади, на якій знаходиться виробничий підрозділ; - укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі: купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень 45 000,00 грн. …». Інші положення довіреності стосуються повноважень ОСОБА_3 пов`язаних із встановленням розміру орендної плати, контролем за розрахунками по укладених договорах оренди, а також з безпосередніми функціональними обов`язками як директора виробничого підрозділу по управлінню філією. Пунктом 4.4 Положенням ВП «АФ «Семенівська» про передбачено, що підрозділ не має права, зокрема, самостійно розривати будь-які договірні відносини. Підрозділ використовує майно, надане йому Товариством, в тому числі орендовані земельні ділянки. Керівником підрозділу є директор, який призначається Генеральним директором Товариства та діє на підставі довіреності. Директор здійснює оперативне керівництво, укладає на підставі довіреності угоди з юридичними та фізичними особами та діє від імені Товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності. Директор зобов`язаний, зокрема, додержуватись положень Статуту Товариства, цього Положення та повноважень, наданих йому довіреністю, а також своєчасно інформувати керівництво Товариства про зміни у діяльності Підрозділу, які можуть негативно вплинути на інтереси Товариства (т. 2 а.с. 27-29). З урахуванням змісту довіреності, нею не обумовлено право повіреного, ОСОБА_3 , на укладення угод про дострокове припинення договорів оренди землі. Уповноважуючи ОСОБА_3 на представництво інтересів ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях саме з питань укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» для цього обмежило коло повноважень ОСОБА_3 , надавши право підписувати договори оренди земельних ділянок, і не наділяла правом підпису угод про розірвання договорів оренди землі. Надаючи оцінку обсягу повноважень ОСОБА_3, окреслених даною довіреністю, суд першої інстанції вірно дослідив її зміст з урахуванням положень Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», Положення про ВП «АФ «Семенівська», Посадової інструкції № 3 директора ВП «АФ «Семенівська» та Трудового договору (контракту) ОСОБА_3 , та дійшов обґрунтованого висновку, що довіреність, видана ОСОБА_3 , складена таким чином, що вона не може розширювати його повноваження, а може лише звужувати, в іншому випадку для розширення повноважень ОСОБА_3 необхідно було б вносити зміни в текст Положення. Також, суд першої інстанції вірно відхилив висновок науково-правової експертизи від 30.09.2021, здійснений на замовлення сторони відповідача у справі, оскільки він не є висновком експерта, а є висновком науковців, які не є судовими експертами, не попереджались судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, крім того, з дослідницької частини цього висновку слідує, що науковцями не досліджувались усі нормативні акти, на підставі яких діяв ОСОБА_3 .. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про перевищення повноважень ОСОБА_3, як директором ВП «АФ «Семенівська», при підписанні Угоди від 03.11.2017 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Щодо правових підстав для визнання спірної Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі недійсною Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Положеннями ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України). Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами. Згідно з положеннями частини 1 статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 760/8121/16-ц). Отже, частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16, в постанові Верховного Суду від 13.07.2022 № 760/20585/18, від 30.11.2016 року у справі № 6-2363цс16) Підписуючи оспорювану Угоду від 03.11.2017 про дострокове припинення договору оренди землі, ОСОБА_3 з власної ініціативи розширив межі наданих йому повноважень без подальшого схвалення таких дій довірителем, що є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України. Правочин може вважатися схваленим довірителем, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України). Жодних доказів, які б свідчили про волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на припинення земельних правовідносин із ОСОБА_1 матеріалі справи не містять, разом із тим судом першої інстанції встановлено та вбачається з наданих доказів, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» продовжило користуватися спірною земельною ділянкою та виплачувати орендодавцю, ОСОБА_1 , орендну плату за користування орендованою землею. Дізнавшись про існування спірної Угоди від 03.11.2017 ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» звернулось із заявою до правоохоронних органів про вчинення злочину. Дії сторін такого договору свідчать про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Щодо недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , який 03.11.2017 уклав угоду про розірвання договору оренди землі від 17.09.2016, отримавши від ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» земельну ділянку самостійно не займався її обробітком, 27.01.2018 уклав договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2 , який було розірвано 24.05.2018 та 24.04.2018, ще до розірвання договору оренди з ОСОБА_2 , уклав договір оренди землі на спірну земельну ділянку з ТОВ «Райземінвест-2017», державна реєстрація якого була здійснена 04.06.2018, тобто розірвання договору оренди з позивачем відбувалось лише для того щоб у подальшому передати земельну ділянку в користування ТОВ «Райземінвест 2017. Зазначене свідчить про недобросовісну, суперечливу поведінку орендодавця. Жодних доказів, які б свідчили про волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на припинення земельних правовідносин із ОСОБА_1 матеріали справи не містять, разом із тим з наданих доказів вбачається, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» продовжило користуватися спірною земельною ділянкою та дізнавшись про існування спірної угоди від 03.11.2017, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» звернулось із заявою до правоохоронних органів про вчинення злочину (т. 1 а.с. 49 зв. стор.) З положень Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», Положення про ВП АФ «Семенівська», посадової інструкції № 3 директора ВП АФ «Семенівська», трудового договору (контракту) ОСОБА_3 та довіреності від 09.09.2016 вбачається, що інтерес ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» полягав у збільшенні земельного банку шляхом укладення договорів оренди з землевласниками та здійснення ефективної господарської діяльності шляхом обробітку орендованих земель та вирощування сільськогосподарських культур. В жодному з вказаних документів не зазначено про інтерес позивача на розірвання укладених договорів оренди та зменшення земельного банку, оскільки це може призвести до зниження прибутків та потенційно спричинити банкрутство і ліквідацію товариства. Дії сторін такого договору свідчать про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Щодо обізнаності ОСОБА_1 про відсутність у ОСОБА_3 повноважень на укладення спірної Угоди про припинення договору оренди З тексту угоди від 03.11.2017 вбачається, що ОСОБА_1 читав та підписував її, що ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, якою прямо не передбачено його право підписувати договори про розірвання договорів оренди землі. Тобто, спірна Угода від 03.11.2017 містить чітке зазначення про підписання її особою, яка діє на підставі довіреності (тобто представником), яка встановлює обсяг повноважень зазначеної особи. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16, в постанові Верховного Суду від 13.07.2022 № 760/20585/18, від 30.11.2016 року у справі № 6-2363цс16, частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Щодо доводів скаржника про відсутність обов`язку державного реєстратора здійснити перевірку обсягу цивільної дієздатності та правоздатності представників. Вирішуючи питання про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди позивача щодо спірної земельної ділянки, місцевий суд виходив з того, що на момент здійснення даної реєстраційної дії законодавство про реєстрацію речових прав на нерухоме майно містило прямі вимоги до державних реєстраторів щодо перевірки правоздатності та дієздатності фізичних та юридичних осіб, їх представників, а саме, п. 57-1 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 передбачено, що для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. При проведенні реєстраційних дій державний реєстратор Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіна С.С. повинна була переконатися у наявності повноважень сторін на підписання документу, який подається для реєстрації, а саме додаткової угоди від 03.11.2017 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.09.2016. Проте, державний реєстратор Московкіна С.С. не перевірила повноважень ОСОБА_3 на підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, аджеОСОБА_3 підписував угоди від імені позивача, не будучи директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та відомості про нього були відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та текст оскаржуваної угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.09.2016 містить пряме посилання, що зі сторони орендаря вона підписана за довіреністю. Такі дії державного реєстратора суперечать «Порядку державної реєстрації реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (у редакції на момент вчинення правовідносин). Також, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: - відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; - відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав. Аналогічна позиція викладено у висновку Колегії Міністерства юстиції від 11.01.2021 до наказу Міністерства юстиції України від 27.01.2021 № 322/5, якими було скасовано рішення прийняті державним реєстратором щодо реєстрації припинення іншого речового права за позивачем. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення державного реєстратора КУ «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С. при реєстрації припинення права оренди за позивачем є неправомірними та підлягають скасуванню. Щодо доводів апеляційної скарги про неналежний спосіб захисту Скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Апеляційний суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на те, що судом першої інстанції встановлено обставини недійсності угоди про дострокового припинення договору оренди, отже, новий договір оренди землі, який є чинним та діючим і не дія якого не скінчилась станом на момент ухвалення рішення у даній справі, предметом якого є одна й та сама земельна ділянка, порушує законні права позивача, як належного орендаря земельної ділянки та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі статей 24, 25, 27 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 203, 215 ЦК України. Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Тобто, у рішенні суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, необхідно зазначати про визнання, зміну чи припинення таких прав. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19 та від 28.10.2020 у справі № 10963/19, в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 911/1530/19. Задоволення заявленого позову без вирішення по суті спору про інші речові права між сторонами (права оренди товариств) не тільки не матиме наслідком поновлення прав позивача, а й призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна. Отже, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та відповідає вимогам закону. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017"залишити без задоволення. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 січня 2024 року. Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль