Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 679/628/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 679/628/21 Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А. Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 17 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідача), в якому просив: - визнати дії відповідача щодо зняття позивача з квартирного обліку протиправними. - зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.08.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що неповідомлення позивача про розгляд справи щодо зняття позивача з квартирного обліку об`єктивно не вплинуло на правильність висновків відповідача щодо встановлених обставин, які стали підставою для винесення спірного рішення. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що з січня 2001 року, відповідно до протоколу №1 від 15.01.2001, перебував на квартирному обліку у списку за №17 загальної черги на одержання житлових приміщень. Відповідно до наказу командира частини №241 від 07.12.2009 позивач був звільнений з військової служби відповідно до п.6 «б» ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). За період проходження військової служби житлом не забезпечувався. Згідно рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено протоколом №12 від 09.08.2018, позивача знято з квартирного обліку. Однак, розглядаючи питання про виключення позивача зі списків осіб, які потребують покращення житлових умов, житлово-побутова комісія військової частини НОМЕР_1 не запросила позивача на своє засідання, чим позбавила права надавати свої пояснення, наводити аргументи щодо доцільності залишення його на відповідному обліку, заявляти клопотання, надавати додаткові документи в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що суд першої інстанції всупереч вимог Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР та інших підзаконних актів протиправно виправдав незаконні дії відповідача. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що прапорщик запасу ОСОБА_1 , 1977 року народження, на квартирному обліку у військовій частині знаходився з січня 2001 року (протокол № 1 від 15.01.2001), у списку загальної черги на одержання житлових приміщень. Згідно витягу з протоколу № 1 від 30.01.2002, зараховано позивача та родину у складі 4 особи (він. дружина та двоє дітей - близнят) до списку з правом першочергового отримання житла. Позивач звільнений з військової служби відповідно до п. 6 «Б» ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) згідно наказу командира частини №241 від 07.12.2009. За період проходження військової служби житлом не забезпечувався. Згідно рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі №1621/549/12 від 03.07.2012 позивач розірвав шлюб з дружиною ОСОБА_2 . Згідно заяви позивача від 29.11.2017, він бажав та був згідний отримати грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення. 12.12.2017 на засіданні житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене протоколом № 8, було прийняте рішення, зняти з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 дружину позивача ОСОБА_2 1979 р.н., сина ОСОБА_3 2001 р.н. та сина ОСОБА_4 2001 р.н. Рішення прийняте у зв`язку із отриманням військовою частиною НОМЕР_1 підтверджуючих документів про розірвання шлюбу позивача з ОСОБА_2 (рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.07.2012). Відповідно до рішення суду діти залишились з мамою. Цим же протоколом відповідно до п. 27 "Правил" ОСОБА_1 виключено із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, так як він втратив вказане право у зв`язку із розірванням шлюбу. Ухвалене рішення залишити ОСОБА_1 складом родини один чоловік на загальній черзі за №

17. Відповідач вказує, що рішення прийнято 12.12.2017 лише тому, що позивач документів у квартирній справі щорічно не поновляв. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.11.2017, ОСОБА_1 належав будинок за АДРЕСА_1 (договір купівлі - продажу, ВМТ/074724, від 20.04.2010, зареєстрований Новосанжарською державною нотаріальною конторою № 2-895). 09.08.2018 на підставі п.п.1 п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» та п/п 3.15 п.3 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень» на засіданні житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 було прийняте рішення, оформлене протоколом № 12, зняти з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 та виключити зі списку осіб, які перебувають на загальній черзі на одержання житлових приміщень (у списку за № 17 ) прапорщика запасу ОСОБА_1 , складом родини один чоловік у зв`язку із самостійним поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпала підстава для надання іншого жилого приміщення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Частиною першою ст.12 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі ЗУ №2011-XII) передбачено, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами. Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Відповідно до ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно п. 1 ч. 2 ст.40 ЖК Української РСР громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 43 ЖК Української РСР, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей. Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника). Відповідно до п.22 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. Згідно з п. 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров`я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Згідно з п. 30 Порядку №1081 військовослужбовці знімаються з обліку у разі, зокрема, поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла. Приписами пункту 3.16 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МВС України № 278 від 28.07.2007 (Інструкції №278), передбачено, що зняття з квартирного обліку та виведення з пільгових списків осіб, які були необґрунтовано внесені до цих списків або втратили вказане право, проводиться житлово-побутовими комісіями військових частин у тому самому порядку, що й взяття на облік. При розгляді цих питань на засідання житлово-побутової комісії запрошуються зацікавлені особи, які про зняття з обліку (вилучення з пільгової черги) повідомляються у 15-денний термін у письмовій формі. Відповідно до п.26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених Постановою Ради міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470 громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті. Згідно п.28 Правил №470 зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку). При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку). Отже, норми п. 26 Порядку №1081, п. 28 Правил №470, п. 3.16 Інструкції № 278, містять чітку норму про обов`язковість присутності особи відносно якої вирішується питання щодо зняття з квартирного обліку Як встановлено судом першої інстанції, згідно витягу з протоколу №12 засідання житлово-побутової комісії військової частини від 09.08.2018 було ухвалено зняти з квартирного обліку при військовій частині та виключити позивача зі списку осіб, які перебувають на загальній черзі на одержання житлових приміщень у зв`язку із самостійним поліпшенням житлових умов. Водночас, відповідачем не надано доказів того, що житлово-побутова комісія у п`ятнадцятиденний строк до проведення засідання комісії повідомляла позивача про потенційне зняття його з квартирного обліку та (або) дату і час засідання комісії. Засідання житлово-побутової комісії проведено у відсутності позивача. Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме критеріїв, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, під час прийняття спірного рішення недотримався процедури розгляду питання щодо зняття позивача з квартирного обліку та розглянув клопотання про зняття з квартирного обліку позивача за його відсутності. Крім того, розглядаючи питання про виключення позивача зі списків осіб, які потребують покращення житлових умов, житлово-побутова комісія військової частини НОМЕР_1 не запросила позивача на своє засідання та не надала можливості надати пояснення та спростування щодо зняття з квартирного обліку позивача. Висновки суду першої інстанції із врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 та від 07 липня 2022 року у справі № 160/2743/21 колегія суддів вважає помилковими, оскільки в обох випадках Великою Палатою Верховного Суду надавалася оцінка рішенням суб`єкта владних повноважень, які не були остаточні і не впливали на права та інтереси позивачів. За наслідками зазначеного перегляду провадження по вказаним адміністративним справам було закрито. В даному випадку ОСОБА_1 оскаржує рішення відповідача яке є остаточним та порушує його право на забезпечення житлом, тому суд зобов`язаний дати оцінку відповідності оскаржуваного рішення прийнятого суб`єктом владних повноважень положенням ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку у військовій частині, яке оформлене протоколом засідання цієї комісії від 09.08.2018 №12 є протиправним та підлягає скасуванню. Для належного та ефективного відновлення порушених прав позивача наявні підстави зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову та апеляційної скарги сума судового збору складає 2270 грн 00 коп (908+1362), який сплачено ОСОБА_1 . Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023, колегія суддів вважає, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270, 00 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку у військовій частині, яке оформлене протоколом засідання цієї комісії від 09.08.2018 №12. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.