Ухвала Велика Палата ВС № 500/2395/18

УХВАЛА 16 січня 2024 року м. Київ Справа № 500/2395/18 Провадження № 14-193зц23 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ткачука О.С., суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В. перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_1 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, УСТАНОВИЛА: У січні 2023 року представник ТОВ «Злагода» - Стойкова Л. К. звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л. К., про забезпечення позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Злагода» задоволено частково. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року задоволено частково. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» задоволено частково. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «Кислицький» скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У грудні 2023 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року. Також заявник просила постановити окрему ухвалу за фактом ухвалення суддями Верховного Суду завідомо незаконного й неправосудного рішення. У заяві ОСОБА_1 звертає увагу на те, що за результатами досудового дізнання у кримінальному провадженні №12017160150003076 встановлено підроблення документів та печаток. Велика Палата Верховного Суду вивчивши заяву ОСОБА_1 , та додані до неї матеріали і зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Розгляд цивільних справ у касаційному порядку Верховний Суд здійснює у складі колегій суддів, палати, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду чи Великої Палати Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках та порядку. Відповідно до положень статті 389 ЦПК України суд касаційної інстанції розглядає касаційні скарги на судові рішень з підстав зазначених у частині другій статті 389 ЦПК України. Порядок же перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими та виключними обставинами в цивільних справах регулюється главою 3 розділу V ЦПК України. Згідно вимог частин першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до частин третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. Статтею 425 ЦПК України встановлено порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Так відповідно до частини 2 статті 425 ЦПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. У свою чергу частини 3 статті 425 ЦПК України зазначає, що заява про перегляд судового рішення з підстави, встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати. Велика Палата Верховного Суду не ухвалювала судового рішення яке просить переглянути за виключними обставинами ОСОБА_8 . Заява не містить посилань на встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Враховуючи повноваження, передбаченні статтями 423 і 403 ЦПК України, слід зробити висновок, що відсутні передбачені процесуальним законом підстави щодо прийняття заяви ОСОБА_1 та перегляду Великою Палатою Верховного Суду за виключними обставинами рішень ухвалених іншими судами. З приводу вимоги щодо постановлення окремої ухвали Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне. За змістом частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Частиною десятою статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Таким чином, право суду на постановлення окремої ухвали пов`язане з наявністю у нього на розгляді конкретної справи. Враховуючи те, що вказана справа на розгляді Великої Палати Верховного Суду не перебувала, вона не може вирішувати й питання щодо постановлення окремої ухвали. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53). Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. The United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. The United Kingdom), заява № 17101/90, § 65). За відсутності юридичної підстави для розгляду заяви у її прийнятті необхідно відмовити та повернути заявнику. Відмова у прийнятті до розгляду поданої ОСОБА_9 , заяви не порушує її права на доступ до суду, адже такий доступ забезпечений шляхом розгляду заяви національними судами у передбаченому для цього процесуальним законом порядку. Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 262, 388, 389, 403, 404, 423, 425 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_1 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_10 . Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. С. Ткачук Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв М. І. Гриців К. М. Пільков Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко С. І. Кравченко Н. В. Шевцова