Ухвала КАС ВС № 200/9357/20-а

УХВАЛА 17 січня 2024 року м. Київ справа №200/9357/20-а адміністративне провадження №К/990/44462/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №200/9357/20-а за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 8, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії №13 від 09 липня 2020 року про неуспішне проходження позивачем атестації; - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора міста Києва від 09 вересня 2020 року №1875к про звільнення позивача з посади прокурора Другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури міста Києва та органів прокуратури; - поновити позивача в Київській місцевій прокуратурі на новоствореній посаді, аналогічній за функціональними обов`язками посаді прокурора Другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури міста Києва та органів прокуратури; - стягнути з Київської місцевої прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 08.02.1995 №100 із застосуванням коефіцієнту коригування заробітної плати, починаючи з 10 вересня 2020 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, відмовлено у задоволені позовних вимог. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року та від 07 грудня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто скаржнику. 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. В обгрунтування позивачем зазначено, що копія судового рішення не вручена позивачеві до цього часу. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). Так, з матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення прийнято судом апеляційної інстанції 04 вересня 2023 року, повний текст постанови складено 07 вересня 2023 року, а повторна касаційна скарга у цій справі надійшла до суду лише 28 грудня 2023 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. При цьому Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позивач звернувся 09 жовтня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. Копію ухвали отримано позивачем 30 жовтня 2023 року. Повторно скаржник подав касаційну скаргу 17 листопада 2023 року, однак ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року касаційну скаргу повернуто позивачу, яку отримав 07 грудня 2023 року. 28 грудня 2023 року скаржник втретє звернувся до Верховного Суду із повторною касаційною скаргою. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та у розумний строк. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подаючи повторні касаційні скарги, скаржником не було дотримано вимог частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Перевіривши касаційну скаргу позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження. Так скаржник, як і у попередньо поданих касаційних скаргах, зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме - ч. 9, 11-13 Перехідних і прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», які визначають порядок проходження прокурорами атестації, та при цьому, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у справах № 640/455/20, №440/5138/20, №640/20767/20, №620/3619/20, №160/9294/20. Верховний Суд повторно наголошує наступне. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов. Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок. При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. При цьому, Суд зазначає, що таке формальне посилання на постанови Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців зазначеної постанови) не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зазначити, що в ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року та від 07 грудня 2023 року про повернення касаційної скарги позивачу уже надавались ґрунтовні роз`яснення щодо заявленої ним підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Проте такі зауваження не були враховані скаржником при написанні вказаної касаційної скарги. Також позивачем зазначено, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права при оцінці доказів, наданих позивачем. Однак, таке твердження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження, передбаченими ч. 4 статті 328 КАС України. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням; - обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви. Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №200/9357/20-а за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання неповажними підстав пропуску строку - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак Н. М. Мартинюк