Постанова 4855 № 640/10821/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10821/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Кучми А.Ю., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Держпродспоживслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 18.01.2021 № 000025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Держпродспоживслужби від 18.01.2021 №000025 про накладення на ТзОВ «ДЦ Україна» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн; стягнув з Держпродспоживслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ «ДЦ Україна» судовий збір у розмірі 5675,00 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення в зазначеній частині і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Верховний Суд постановою від 26 вересня 2023 касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області задовольнив частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/10821/21 скасував в частині вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн та у цій частині справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/10821/21 залишив без змін. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 23 листопада 2023 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги в частині вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/10821/21 в частині вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн та направляючи у цій частині справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд в оскарженій постанові, перелічивши надані позивачем докази у підтвердження витрат на правничу допомогу та вказавши про їх наявність в матеріалах справи, не надав оцінки цим документам на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, апеляційний суд не досліджував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову. З приводу зазначеного колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268). На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги б/н від 12 квітня 2021 року; копію додаткової угоди від 21 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року; копії платіжних доручень №100357050 від 03.06.2022 року на суму 16 263,33 грн, №100328186 від 12.06.2021 року на суму 6 970 грн, №100356325 від 24.05.2022 року на суму 23 233,33 грн.; копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 року; копію акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 року; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1237771 від 06.06.2022 року. Колегія суддів звертає увагу, що розподілу судових витрат підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та її предмета, відтак деякі з наданих послуг не можуть бути віднесені до правничої допомоги. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19). З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2021 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ІНПРАКСІ» укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4.1 загальна вартість правової допомоги становить 139 400 грн., та становить вартість за два етапи надання послуг: Супроводження 3 (трьох) судових справ в суді першої інстанції - 69 700 грн. Вартість супроводження кожної окремо судової справи в суді першої інстанції становить 23 233 грн. 33 коп. Супроводження 3 (трьох) судових справ в суді апеляційної інстанції - 69 700 грн. Вартість супроводження кожної окремо судової справи в суді апеляційної інстанції становить 23 233 грн. 33 коп. Відповідно до Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 року, Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги та виконано безпосередньо пов`язані з ними роботи: - підготовка позовної заяви в адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 000025 від 18.01.2021 року - 5 годин; - підготовка клопотання про витребування доказів по справі - 0,2 год; - підготовка відповіді на відзив по адміністративній справі - 3 год; - підготовка клопотання про пришвидшення розгляду адміністративної справи - 0,3 год; - підготовка клопотання про пришвидшення розгляду адміністративної справи - 0,3 год. Загалом 8,8 годин. Вартість однієї години становить - 2 687,00 грн. Гранична вартість правової допомоги встановлена п. 4.1.1 Договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року та не може перевищувати 23 233,33 грн. Згідно із платіжним дорученням №100356325 від 24.05.2022 року, позивачем сплачено 23 233,33 грн. за послуги за договором про надання правової допомоги. Відповідно до Акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 року, Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги та виконано безпосередньо пов`язані з ними роботи: - підготовка апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 року по справі № 640/10821/21- 6 годин; - підготовка клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 року по справі № 640/10821/21- 2 год; - підготовка клопотання про розподіл судових витрат- 2 год. Загалом 10 годин. Вартість однієї години становить - 2 687,00 грн. Гранична вартість правової допомоги встановлена п. 4.1.1 Договору про надання правової допомоги від 12.04.2021 року та не може перевищувати 23 233,33 грн. Згідно із платіжним дорученням №100356325 від 24.05.2022 року, позивачем сплачено 23 233,33 грн. за послуги за договором про надання правової допомоги. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 року: підготовка апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 року по справі № 640/10821/21, підготовка клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 року по справі № 640/10821/21 та підготовка клопотання про розподіл судових витрат виокремлено в кремі пункти, проте, аналізуючи саму апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що все вишеперелічене згруповано саме в апеляційній скарзі та разом зайняло 13 аркушів. Отже, складення документів з процесуальних питань, зокрема клопотань та заяв щодо судових витрат є неспівмірними визначеній сумі за фактично виконані роботи, так як не потребують значного часу для їх складення. При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та розміру оскаржуваного штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі (1411,55 грн.), розміром витрат на правничу допомогу є сума 10 000,00 грн. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення з недостатнім правовим обґрунтуванням, а тому наявні підстави для його скасування та часткового задоволення апеляційної скарги. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (код ЄДРПОУ 32424255, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд.28-А) здійснені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (десять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40342220, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Тараси Карпи, 84). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Кучма А.Ю. Суддя Оксененко О.М.