Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3226/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3226/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023р. у справі №340/3226/23 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: 25.05.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-2/. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2023р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позову / а.с. 33/. У межах встановленого вищезазначеною ухвалою суду строку позивачем недоліки позову було усунуто / а.с. 6-38/ та судом першої інстанції 02.06.2023р., відповідною ухвалою, за вищезазначеним позовом відкрито провадження у справі №340/3226/23 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 39-40|/. Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що він перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області і отримує пенсію за віком та підвищення до пенсії, як особа що зазнала політичних репресій та була реабілітована, у березні 2023р. він звернувся до органу пенсійного фонду за місцем обліку з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з тим, що підвищення до пенсії, як особі що зазнала політичних репресій та була реабілітована, виплачується йому у розмірі меншому ніж це передбачено ст. 47, п. «г» ст. 77 Законом України «Про пенсійне забезпечення», але відповідач листом від 17.04.2023р. повідомив його про відсутність підстав для здійснення перерахунку його пенсії оскільки підвищення до пенсії, як особі що зазнала політичних репресій та була реабілітована, виплачується йому у розмірі, який визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008р. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що відповідно до Конституцій України норми Закону мають переважну силу над нормами Постанови Уряду, і тому для вирішення спірних відносин повинні застосовуватись саме норми ст. 47, п. «г» ст. 77 Законом України «Про пенсійне забезпечення», тому просив суд : - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за віком в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано відповідно до ст. 47, п. «г» ст. 77 Законом України «Про пенсійне забезпечення»; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення пенсії в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком; також позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений термін з моменту набрання законної сили рішення суду звіт про виконання рішення суду. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2023р. у справі №340/3226/23 до участі у розгляді справи у якості співвідповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) / а.с. 61-62/. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023р. у справі №340/3226/23 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 31.03.2023р. стосовно перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано.; зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2023р. в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано, врахувавши правовий висновок суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. / а.с. 75-80/. Відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою поштового зв`язку подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції /а.с. 87-90/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Чередниченко В.Є., Іванов С.М. / а.с.

791. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023р., з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №340/3226/23 /а.с. 92/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 07.11.2023р. /а.с. 94/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022р. у справі №340/3226/23 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Закарпатській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023р. у справі №340/3226/23 залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків / а.с. 95/. У межах надано судом строку заявником апеляційної скарги було усунуто недоліки зазначені у ухвалі суду апеляційної інстанції від 05.12.2022р. / а.с. 97-99/. Відповідно до рішення зборів суддів Третього апеляційного адміністративного суду №5 від 30.10.2023р. «Про затвердження складу постійно діючих колегій суддів (основний склад та резервні судді» із застосуванням системи автоматизованого документообігу Третього апеляційного адміністративного суду у справі №340/3226/23 здійснено повторний автоматизований розподіл та визначено склад суду, який розглядає справу: головуючий суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. / а.с. 100-101/ Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023р. у справі №340/3226/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Закарпатській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023р. у справі №340/3226/23 /а.с. 102/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 09.01.2024р. /а.с. 103/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи/ а.с. 104-107/. Відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 68-72/ на те , що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у даному випадку під час визначення розміру підвищення пенсії позивача, як особі що зазнала політичних репресій та була реабілітована, підлягає застосуванню положення постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008р., що свідчить про правильність прийнятого 31.03.2023р. рішення в частині встановлення розміру підвищення пенсії, як особі що зазнала політичних репресій та була реабілітована, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 07.09.2023р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у справі, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області і отримує пенсію за віком, також позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», у зв`язку з чим отримує підвищення до пенсії, як репресована особа, яку у подальшому було реабілітовано / а.с. 3-6, 22/. 24.03.2023р. позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії для встановлення надбавки до пенсії як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, ця заява відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020р. «Про затвердження змін до деяких постанов Правління Пенсійного фонду України» передана на розгляд ГУ ПФУ в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності), яким на підставі всебічного та об`єктивного розгляду заяви 31.01.2023р. прийнято рішення №935040165272 про проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2023р., у якому, серед іншого визначено розмір підвищення пенсії позивача, як реабілітованій особі, у розмірі 54,40грн., як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008р. / а.с. 65-66,72/. Позивач, вважаючи дії пенсійного органу щодо встановлення розміру підвищення пенсії, як реабілітованій особі, у розмірі 54,40грн., як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008р., протиправними, звернувся до суду із цим адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права. Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Сукупний аналіз положень ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (в редакції, чинній на час реабілітації позивача) необхідно вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25.12.1958р., за винятком осіб, зазначених у статті 2 вказаного Закону. Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» №962-XII від 17.04.1991р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №962-XII), реабілітованими визнаються особи: які до 24.08.1991р. були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання; стосовно яких до 24.08.1991р. були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів; стосовно яких до 24.08.1991р. були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення; які до 24.08.1991р. були арештовані, перебували під вартою і яким було пред`явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 ст. 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину; стосовно яких до 24.08.1991 за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24.08.1991р., було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку. Частиною першою ст. 4 Закону №962-XII передбачено поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей. Згідно з п. 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення. Відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1788-XII), призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 6 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1058-IV), до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Підпунктом 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова №654), установлено, що з 01.09.2008р. репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Стаття 28 Закону №1058-IV визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15.07.1999р., з наступними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Отже виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу, а не положеннями пп. 2 п. 4 Постанови №654, зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону. При цьому необхідно зазначити, що аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом в постановах від 10.10.2018р. у справі № 446/1549/16-а, від 27.11.2018р. у справі № 446/1515/16-а та від 06.02.2019р. у справі № 446/1848/16-а. Аналізуючи співвідношення підпункту 2 п.4 постанови №654 та п. «г» ст. 77 Закону №1788-XII, суд виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень згаданого Закону як нормативно-правового акта вищої юридичної сили. Як правильно встановив суд першої інстанції позивач визнаний реабілітованим та має право на пільги і компенсації, які встановлені особам що зазнали репресій та були в подальшому реабілітовані, і ці обставини не заперечувались учасниками справи під час її розгляду як судом першої інстанції так і апеляційним судом, і саме ці обставини надають позивачу право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. « г» ст.77 Закону №1788-XII, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, тоді як підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених постановою №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу. З огляду на вищенаведене рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №935040165272 від 31.03.2023р. про проведення перерахунку пенсії позивача в частині встановлення розміру підвищення пенсії як репресованій особі, яку було в подальшому реабілітовано, у розмірі 54,40грн., як це передбачено Постановою №654, є протиправним і суд першої інстанції обґрунтовано скасував у цій частині це рішення суб`єкта владних повноважень. Враховуючи обсяг та зміст порушеного права позивача та з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок що у даному випадку захист порушеного права позивача полягає у зобов`язанні відповідача - ГУ ПФУ в Закарпатській області, як структурний підрозділ, що розглядав заяву позивача від 24.03.2023р. за принципом екстериторіальності, повторно розглянути заяву позивача в частині встановлення розміру підвищення пенсії як репресованій особі, яку було в подальшому реабілітовано, з урахуванням правових висновків суду, і обґрунтовано з метою повного захисту та відновлення порушених прав та інтересів позивача, а також з метою недопущення втручання в дискреційні повноважені відповідача - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідно до положень ст. 9 КАС України обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2023р. в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано, врахувавши правовий висновок суду, та відмовив позивачу у задоволенні іншої частини позовних вимог через їх передчасність. Щодо вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений термін з моменту набрання законної сили рішення суду звіт про виконання рішення суду, то вирішення питання встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України колегія суддів вважає передчасним з урахуванням того, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі відсутні підстави вважати, що рішення у цій адміністративній справі, яке набере законної сили, не буде виконано відповідачем у встановлений чинним законодавством порядок та спосіб. Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, тому враховуючи, що під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, необхідно рішення суду першої інстанції від 07.09.2023р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, що були досліджені судом першої інстанції під час розгляду цієї адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області- залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2023р. в адміністративній справі №340/3226/23 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України. Повний текст виготовлено та підписано 16.01.2024р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова