Постанова 4824 № 757/38553/21-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 грудня 2023 року місто Київ справа № 757/38553/21-ц провадження№22-ц/824/9915/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С. сторони: позивач - ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД відповідач - ОСОБА_1 відповідач - ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Письменною Вікторією Миколаївною, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 24 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Батрин О.В., В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11 листопада 2019 року та № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, видані на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язати ДП «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості про визнання недійсними повністю свідоцтв України до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність». Позов обґрунтовано тим, що підприємство ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД засновано в 2009 році та є всесвітньо відомим виробником аксесуарів для цифрових пристроїв і мобільних телефонів, головний офіс якого дислокується в місті Шеньчжень, Китай. Позивач є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1.» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року, що отримала правову охорону відносно товарів 09 класу МКТП, зокрема, в таких країнах, як Австралія, Данія, Греція, Ірландія, Нова Зеландія, Швеція, Італія, Великобританія, Білорусь, Польща, Франція, Німеччина, Угорщина та Україна. У грудні 2020 - січні 2021 року, під час проведення чергового аудиту господарсько-фінансової діяльності підприємства, зокрема, на території України, представникам позивача стало відомо, що громадянин ОСОБА_2 є власником свідоцтва за № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1.», зареєстрованої для товарів 9 та 11 класів МКТП, та свідоцтва за № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрованої для товарів 9 класу та послуг 45 класу МКТП. Позивач вважає, що визначені торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_1.» та « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником яких є відповідач ОСОБА_1 , не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованою торговельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить підприємству на підставі міжнародної реєстрації, та зареєстровані для таких самих або споріднених з нею товарів і послуг, що одночасно порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24 лютого 2023 року позовні вимоги ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) задоволені. Визнано недійсними свідоцтва України № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року, № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, видані на ім`я ОСОБА_1 . Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості про визнання недійсними свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року та свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, видані на ім`я ОСОБА_1 , до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність». Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити. Апелянт вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, є незаконним та необґрунтованим. Судом були порушені основні принципи цивільного судочинства, а саме суд не встановив причини неявки в судове засідання, призначене на 24 лютого 2023 року, уповноваженого представника відповідача - адвоката Король В.Р. Судом проігноровано клопотання адвоката Ісмаілова Р.Г., який просив відкласти розгляд справи, оскільки останній уклав договір про надання правової допомоги 21 лютого 2023 року. Прийнявши позовну заяву до розгляду, суд першої інстанції не перевірив повноваження представників у справі, можливість вчиняти юридично значущі дії на підставі наданої копії довіреності, укладеної між ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД та адвокатом Подорожнім А.С., також суд не перевірив можливість укладення адвокатом Подорожнім А.С. договорів про надання правової допомоги з адвокатським об`єднанням "СІ.ЕЛ.ЕС». Суд не перевірив можливість здійснення експертної діяльності судовим експертом Соповою К.А., яка здійснює діяльність на підставі свідоцтва № 1771 від 27 травня 2016 року. Апелянт вважає висновок експерта неналежним та недопустимим доказом. Позивачем не було доведено, а судом не було встановлено, чи асоціюється торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_1» саме з позивачем, з певною якістю товарів або їх походження. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Гулько О.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Подорожній А.С. просить у задоволенні апеляційної скарги представника відповідач відмовити, а оскаржуване рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД судові витрати на правову допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 50000 грн. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Письменна В.М. просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Представник позивача адвокати Гулько О.О., Подорожний А.С. проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін. Представник ДО «УкрНОІВІ» Саламов О.В. просив прийняти судове рішення відповідно до наданих пояснень. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що позивач ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1.» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року, що отримала правову охорону відносно товарів 09 класу МКТП. Відповідач ОСОБА_1 є власником свідоцтва за № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1.», зареєстрованої для товарів 9 та 11 класів МКТП, та свідоцтва за № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованої для товарів 9 класу та послуг 45 класу МКТП. Відповідно до висновку експерта № 127-11/21 від 8 листопада 2021 року: торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є тотожною з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 і зареєстрована для частини таких самих та споріднених товарів 9 класу МКТП, а саме» «апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання електрики; апарати для записування, передавання або відтворювання звуку чи зображень; магнітні носії інформації, записувальні диски; компакт-диски, DVD та інші цифрові записувальні носії інформації; обладдя для обробляння інформації, комп`ютери; комп`ютерне програмне забезпечення; акумулятори електричні; банки акумуляторів електричних; корпуси електричних акумуляторів; батареї електричні; блоки пам`яті або мікропроцесори (зінтегровані (інтегральні) схеми); блокноти- комп`ютери; електронні видання завантажні; відеоекрани; пристрої для відеозаписування; касети з відеоіграми; відеокамери; відеокасети; відеотелефони; автовідповідачі телефонні; лічильники пройденої відстані; гарнітури для телефонів; процесори (центральні блоки обробляння даних); дисководи з автоматичною заміною дисків для комп`ютерів; плеєри DVD; диски магнітні; оптичні диски; дисководи до комп`ютерів; електронні кишенькові перекладачі; електронні олівці (елементи дисплеїв); інтерфейси для комп`ютерів; пристрої для обробляння інформації; килимки під комп`ютерні мишки; компакт-диски (аудіодиски, відеодиски); компакт-диски (зчитна пам`ять); блоки пам`яті комп`ютера; комп`ютерні принтери; комп`ютерне програмне забезпечення записане; програми комп`ютерних ігор; комп`ютерні клавіатури; комп`ютерні периферійні пристрої; комп`ютерні програми (завантажне програмне забезпечення); комп`ютерні програми записані; комп`ютерні програми оперативного обслуговування записані; комп`ютерні пристрої для магнітних стрічок; мишки (комп`ютерні периферійні пристрої); підставки під зап`ястя для роботи з комп`ютером; аудіо-, відеоприймачі; апарати навігаційні для системи глобального позиціонування (GPS); плеєри для компакт-дисків; сканери (обладдя для обробляння інформації); телефонні апарати; телефонні передавачі; файли зображувальні завантажні; файли музичні завантажні; флеш-накопичувачі USB; прилади для вимірювання відстані; фотоапарати (фотографія); фотокопіювальні апарати (фотографічні, електростатичні, теплові); футляри спеціальні для фотографічних апаратів та інструментів; диктофони; дискети; діапроектори; записники електронні; запобіжники від перенапруги; звукозаписувальні стрічки; з`єднувачі проводів (електрика); коробки з`єднання (електрика); з`єднувачі (обладдя для обробляння інформації); калькулятори кишенькові; плеєри для касет; кінокамери; модеми; монітори (комп`ютерні програми); монітори (комп`ютерне апаратне забезпечення); звукозаписувальні носії; звукопроводи; з`єднувачі електричних ліній; з`єднувачі електричні; з`єднувачі (електрика); зчитувачі (обладдя для обробляння інформації); кабелі електричні; муфти з`єднувальні для електричних кабелів; колектори електричні; контакти електричні; медіаплеєри портативні; мікропроцесори; мікрофони; наголовні навушники; оптичні носії інформації; ноутбуки; переносні телефони; автоматичні вимикачі; перетворювачі електричні; перфокартні машини офісні; плати кремнієві для інтегральних схем; плати друковані; програвачі; плотери; проекційні апарати; проекційні екрани; пульти керування (електрика); рингтони для мобільних телефонів завантажні; розподільні пульти (електрика); розподільні шафи електричні; розподільні щити (електрика); світлокопіювальні апарати; світлові указки електронні; схеми друковані; інтегральні схеми; чипи (інтегральні схеми); телефонні трубки; факсимільні апарати; прилади для реєстрування часу; часові вимикачі автоматичні, крім годинникових; лампи до проекційних апаратів; текстові процесори; телевізори; інвертори (електрика); зарядні пристрої для акумуляторів; ремінці для стільникових телефонів; трансформатори (електрика); аудіовізуальні навчальні апарати; мультиплікаційні фільми; звукозаписувальні диски; радіопейджери; радіоприймачі; радіопередавачі (телекомунікації); оптичні зчитувачі знаків; лампи-спалахи (фотографія); фотоглянцювачі; фотозатвори (фотографія); триноги для фотоапаратів; штативи для фотоапаратів; візири для фотоапаратів; діафрагми (фотографія); екрани (фотографія); фотоспалахи (фотографія); фільтри (фотографія); спускові механізми фотозатворів (фотографія); об`єктиви (лінзи) (оптика)»; -торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_3 є тотожною з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 і зареєстрована для частини таких самих та споріднених товарів 9 класу МКТП, а саме: «апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання електрики; апарати для записування, передавання або відтворювання звуку чи зображень; аудіо-, відеоприймачі; магнітні носії інформації, записувальні диски; компакт-диски, DVD та інші цифрові записувальні носії інформації; обладдя для обробляння інформації, комп`ютери; комп`ютерне програмне забезпечення; акумулятори електричні; банки акумуляторів електричних; тонер-картриджі незаправлені для принтерів та фотокопіювальних апаратів; батареї електричні; електронні видання завантажні; відеоекрани; пристрої для відеозаписування; касети з відеоіграми; відеокамери; відеокасети; відео-няня (відеопристрої для пильнування за немовлятами); відеотелефони; автовідповідачі телефонні; лічильники пройденої відстані; гарнітури для телефонів; процесори (центральні блоки обробляння даних); дисководи з автоматичною заміною дисків для комп`ютерів; плеєри DVD; диски магнітні; оптичні диски; дисководи до комп`ютерів; електронні кишенькові перекладачі; електронні олівці (елементи дисплеїв); інтерфейси для комп`ютерів; пристрої для обробляння інформації; килимки під комп`ютерні мишки; компакт-диски (аудіодиски, відеодиски); компакт-диски (зчитна пам`ять); блоки пам`яті комп`ютера; комп`ютерні принтери; комп`ютерне програмне забезпечення записане; комп`ютерне ігрове програмне забезпечення; комп`ютерні клавіатури; комп`ютерні периферійні пристрої; комп`ютерні програми (завантажне програмне забезпечення); комп`ютерні програми записані; комп`ютерні програми оперативного обслуговування записані; комп`ютерні пристрої для магнітних стрічок; мишки (комп`ютерні периферійні пристрої); підставки під зап`ястя для роботи з комп`ютером; аудіо-, відеоприймачі; апарати навігаційні для системи глобального позиціонування (GPS); плеєри для компакт-дисків; сканери (обладдя для обробляння інформації); телефонні апарати; телефонні передавачі; файли зображувальні завантажні; файли музичні завантажні; флеш-накопичувачі USB; прилади для вимірювання відстані; фотоапарати (фотографія); фотокопіювальні апарати (фотографічні, електростатичні, теплові); футляри спеціальні для фотографічних апаратів та інструментів; диктофони; дискети; діапроектори; записники електронні; запобіжники від перенапруги; звукозаписувальні стрічки; з`єднувачі проводів (електрика); коробки з`єднання (електрика); з`єднувачі (обладдя для обробляння інформації); калькулятори кишенькові; плеєри для касет; кінокамери; модеми; монітори (комп`ютерні програми); монітори (комп`ютерне апаратне забезпечення); звукозаписувальні носії; звукопроводи; з`єднувачі електричних ліній; з`єднувачі електричні; з`єднувачі (електрика); зчитувачі (обладдя для обробляння інформації); кабелі електричні; муфти з`єднувальні для електричних кабелів; колектори електричні; контакти електричні; медіаплеєри портативні; мікропроцесори; мікрофони; наголовні навушники; оптичні носії інформації; ноутбуки; переносні телефони; автоматичні вимикачі; перетворювачі електричні; перфокартні машини офісні; плати для інтегральних схем; плати друковані; програвачі; плотери; проекційні апарати; проекційні екрани; пульти керування (електрика); рингтони для мобільних телефонів завантажні; розподільні пульти (електрика); розподільні шафи електричні; розподільні щити (електрика); світлокопіювальні апарати; світлові указки електронні; схеми друковані; інтегральні схеми; чипи (інтегральні схеми); телефонні трубки; факсимільні апарати; прилади для реєстрування часу; часові вимикачі автоматичні, крім годинникових; телевізори; інвертори (електрика); зарядні пристрої для акумуляторів; ремінці для стільникових телефонів; трансформатори (електрика); аудіовізуальні навчальні апарати; мультиплікаційні фільми; звукозаписувальні диски, грамплатівки; радіопейджери; радіоприймачі; радіопередавачі (телекомунікації); карти пам`яті для відеоігрових автоматів; картки з інтегрованими мікросхемами (смарт-картки); картки-ключі кодовані; лептопи; ноутбуки (портативні комп`ютери); оптичні зчитувачі знаків; планшетні комп`ютери; прикладні програми комп`ютерного програмного забезпечення завантажні; пристрої для читання електронних книжок; смартфони; сумки, призначені для портативних комп`ютерів; цифрові фоторамки; чохли для портативних комп`ютерів; проводи для передавання електронних даних; з`єднувачі до проводів для передавання електрики та електронних даних; з`єднувачі до проводів для передавання електрики і електронних даних з захистом від вологи; сумки для ноутбуків; чохли для мобільних телефонів та смартфонів; комп`ютерні пристрої; зарядні пристрої для електричних батарей; лампи-спалахи (фотографія); фотоглянцювачі; фотозатвори (фотографія); триноги для фотоапаратів; штативи для фотоапаратів; візири для фотоапаратів; діафрагми (фотографія); екрани (фотографія); фотоспалахи (фотографія); фільтри (фотографія); спускові механізми фотозатворів (фотографія); об`єктиви (лінзи) (оптика); світлозахисні бленди для об`єктивів». Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що реєстрація спірних торговельних марок була здійснена з порушенням прав позивача, а тому відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, суд першої інстанції до основи рішення поклав висновок експерта № 127-11/21 від 8 листопада 2021 року, складений судовим експертом Соповою К.А., за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, який суд першої інстанції вважав обґрунтованим, правильним і таким, що не суперечить іншим матеріалам справи, відповідно визнав належним та допустимим доказом у цій справі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та ст.492 ЦК України товарний знак - це позначення, за яким товари (послуги) одних осіб відрізняються від товарів (послуг) інших осіб. Згідно з ч.2 ст.494 ЦК України обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п.п «а», «в» п.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони; видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. Статтею 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в надання правової охорони, встановлені цим Законом. Відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу; не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україна на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. Вимоги до заявки, правила подання та процедура розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг визначені Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 року а № 276/812. У пункті 4.3.2.1 Правил зазначено, що згідно з п.3 ст.6 Закону не реєструються як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг. Згідно з п.4.3.2.4 Правил позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Пунктом 4.3.2.5 Правил встановлено, що для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених, зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товарі або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів. Коло споживачів. Згідно з п.4.3.2.6 Правил словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість. Пунктом 4.3.1.9 Правил передбачено, що до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знаку не виключає небезпеку введення в оману споживача. Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати . Встановивши, що торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 та торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , що були видані на ім`я ОСОБА_1 відповідно 11 листопада 2019 року та 25 листопада 2020 року, є тотожними з торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1.» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_5 від 23 січня 2017 року, власником якої є позивач, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що реєстрація спірних торговельних марок була здійснена з порушенням прав позивача, що відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» є підставою для визнання свідоцтва України № НОМЕР_3 та свідоцтва України № НОМЕР_2 недійсними. Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності визнання судом першої інстанції висновку експерта Сопової К.А. як належного та допустимого доказу, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. Встановлених цим Кодексом. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Згідно із ч.ч.1,2, 6, 7 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок ( ч.ч.1,2,5 ст.106 ЦПК України). На замовлення представника компанії ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) А.С.Подорожнього експертом Соповою К.А. проведено дослідження та складено висновок № 127-11/21 від 8 листопада 2021 року. У висновку зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно зі ст.384 КК України. У вступній частині висновку експерта Сопової К.А. зазначено, зокрема, дані про експерта: прізвище, ім`я та по батькові, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії. Таким чином наданий стороною позивача висновок, який суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом, повністю відповідає вимогам ст.102 ЦПК України та п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертизи та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок експерта долучати до висновку свідоцтво про право на здійснення експертної діяльності. Відтак відсутність копії свідоцтва про право на здійснення експертної діяльності не може бути підставою для відмови у прийнятті висновку складеного експертом Соповою К.А. як належного та допустимого доказу. Висновок експерта Сопової К.А. складений щодо питань, які входять до предмета доказування у цій справі. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування висновку експерта Сопової К.А. Посилання апелянта на те, що експертом Соповою К.А. при проведенні експертизи збирались нові докази є безпідставними і такі обставини жодним чином не доведені. Сам по собі факт користування експертом Соповою К.А. базою даних Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) «Спеціальна інформаційна система», яка є частиною відкритої інформаційної системи з пошуку об`єктів промислової власності, не дає підстав вважати, що експерт збирав нові докази для проведення експертизи та складання висновку. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідач ОСОБА_1 , придбавши торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_2 у ОСОБА_3 , є добросовісним набувачем, відповідно він не знав і не міг знати про невідповідність або підробку будь-яких листів- згод, також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки категорія добросовісного набувача не може бути застосована до спірних правовідносин. Відповідачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факт передачі йому права власності на протиставлений знак, або надання згоди позивачем на відповідну реєстрацію відповідачем спірних торговельних марок. Надані представником відповідача копії документів, а саме копія документа під назвою «Letter of Authority to register trade mark «ІНФОРМАЦІЯ_1.», датованого 21 серпня 2019 року, та копія документу під назвою «лист-дозвіл на реєстрацію бренду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні», суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив як неналежні та недопустимі докази. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження. Зокрема, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не встановив причини неявки сторони відповідача в судове засідання, призначене на 24 лютого 2023 року, та у відсутність уповноваженого представника ОСОБА_1 ухвалив рішення, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржувано рішення. Про місце, дату та час засідання суду, призначеного на 24 лютого 2023 року, було повідомлено ОСОБА_1 на адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи. Судове повідомлення, направлене на адресу відповідача, 19 грудня 2022 року повернуто до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.95 т.2), що відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України вважається днем вручення повістки. 13 лютого 2023 року з матеріалами справи ознайомився представник відповідача адвокат Король В.Р., який на підтвердження своїх повноважень надав ордер на надання правничої (правової) допомоги ( т.2 а.с.110-112). Будь-яких заяв щодо неможливості прибути в судове засідання або щодо заміни представника відповідача від сторони відповідача до суду першої інстанції подано не було. Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Отже, зважаючи на те, що сторона відповідача була повідомлена про місце, день і час розгляду справи, будь-яких заяв про неможливість своєї неявки в судове засідання не повідомила, судове рішення суду першої інстанції про розгляд справи без відповідача або його представників, яке було занесено до протоколу судового засідання від 24 лютого 2023 року, відповідає вимогам процесуального закону. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у представника позивача, яким подана позовна заява, повноважень на замовлення висновку експерта, на укладання договорів про надання правової допомоги, також є безпідставними і відхиляються колегією суддів. Як вбачається з матеріалів справи позовна заява підписана представником ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) адвокатом Подорожнім А.С., який діє на підставі довіреності, яка видана 28 січня 2021 року, строком на три роки, без права передоручення. Адвокату Подорожньому А.С. доручено бути представником довірителя, вести судові справи (бути представником), з усіма правами, які надано законом позивачу, з правом вчинення всіх процесуальних дій, які надані законом учасникам справи. Для здійснення повноважень надано право, в тому числі, подавати докази, бути представником в експертних органах з питань проходження експертизи, а також вчиняти всі інші дії, передбачені ЦПК України, здійснювати представництво інтересів довірителя у закладах судової експертизи, підписуватись за довірителя, нести від його імені необхідні грошові витрати, здійснювати інші процесуальні дії, а також виконувати усі інші дії, пов`язані з цією довіреністю. Отже, за обсягом прав, які надані адвокату Подорожньому А.С. за довіреністю, останній був вправі від імені ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) укласти договір про надання професійної правничої допомоги з АО «СІ.ЕЛ.ЕС». Укладання договору позивача, від імені якого діє адвокат Подорожній А.С., з адвокатським об`єднанням не є передорученням. Крім того, видана довіреність передбачає право адвоката Подорожнього А.С. здійснювати будь-які дії, у тому числі процесуальні, які передбачені ЦПК України, та направлені на збирання та подання доказів. А також передбачає повноваження щодо представництва інтересів у частині проведення експертиз. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вирішуючи питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Статтю 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирних шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або ) значенню справи. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 2 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження № 61-6627св20). На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір № 01-10/23 про надання професійної (правової) допомоги , укладений 3 жовтня 2023 року між ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD), від імені якого діє адвокат Подорожній А.С. та АО «ОРСТЕЛЛ». Як зазначає у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача гонорар Адвокатського об`єднання за виконання доручення з формування правової позиції, підготовки та подання відзиву, а також зі здійснення інших дій з метою належного надання професійної правничої допомоги у межах апеляційного перегляду по даній справі, складає 50000 грн. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Письменна А.С. пояснила, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтованим. Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги заперечення сторони відповідача щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі 50000 грн. є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт. Крім цього, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції. Колегія суддів вважає, що з огляду на подані представником позивача процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також приймаючи до уваги позицію представника ОСОБА_1 адвоката Письменної А.С, щодо необґрунтованості заявленої суми витрат на правову допомогу, обґрунтованими та справедливими є витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Письменною Вікторією Миколаївною, залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 24 лютого 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ХОКО ТЕХНОЛОДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (Шеньчжень) КО., ЛТД (ІНФОРМАЦІЯ_1 TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Постанова складена 16 січня 2024 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова