Ухвала КЦС ВС № 727/4654/19

УХВАЛА 16 січня 2024 року м. Київ справа № 727/4654/19-ц провадження № 61-18744ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргукерівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців до Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними, ВСТАНОВИВ: Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2023 року у задоволенні позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівців відмовлено. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року (повний текст складено 27 листопада 2023 року) апеляційну скаргу керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 червня 2023 року, викладено її у редакції цієї постанови. 26 грудня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку керівником Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано касаційну скаргу (передано 29 грудня 2023 року), у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. У частині шостій статті 14 ЦПК України зазначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіонуподана через засоби поштового зв`язку та підписана її керівником Покорою К. Проте, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі, поданої керівником Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, не зазначено всі відомості стосовно себе, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити наявність або відсутність у прокуратури зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд». За таких обставин, керівникові Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію для усіх учасників справи, зазначивши відомості ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для перевірки наявності або відсутності зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд».

2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Разом з тим, у касаційній скарзі заявником порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості вчасно сплати судовий збір. У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати юридичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Всупереч вказаному, заявником не надано належних доказів та не наведено достатніх доводів, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Таким чином, клопотання керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. У зв`язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Згідно із підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (1 921 грн*4)*200%= 15 368 грн). Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 15 368 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : У задоволенні клопотання керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року залишити без руху. Надати керівникові Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Б. І. Гулько