LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/6483/22

від 15.08.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

УХВАЛА 15 серпня 2024 року м. Київ справа №520/6483/22 адміністративне провадження №К/990/29773/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №520/6483/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами про: - визнання бездіяльності Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо недонарахування та невиплати складових частин місячного грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення протиправною; - зобов`язання Офісу Генерального прокурора перерахувати та виплатити з урахуванням отриманих сум відповідні складові щомісячних основних видів грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (надбавка за високу досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (надбавка за ОВЗ), безпосередньо надбавка за вислугу років тощо) за період з 17 серпня 2015 року по 31 січня 2018 року, відповідно щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (щомісячні та разові премії, індексація доходів, грошові допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки); - зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил перерахувати та виплатити з урахуванням отриманих сум відповідні складові щомісячних основних видів грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (надбавка за високу досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (надбавка за ОВЗ), безпосередньо надбавка за вислугу років тощо) за період з 01 лютого 2018 року по 28 січня 2020 року, відповідно щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (щомісячні та разові премії, індексація доходів, щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 24 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року, грошові допомоги на оздоровлення за 2019-2020 року отриманих сум відповідні складові щомісячних основних видів грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (надбавка за високу досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (надбавка за ОВЗ), безпосередньо надбавка за вислугу років тощо) за період з 17 серпня 2015 року по 31 січня2018, відповідно щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років (щомісячні та разові премії, індексація доходів, грошові допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки), матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2019-2020 року, грошова допомога при звільненні з військової служби (за 15 повних календарних років служби), компенсація за дні невикористаних відпусток). - зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил перерахувати та виплатити з урахуванням отриманих сум винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції (винагорода за участь в АТО) за період з 22 жовтня 2018 року по 28 січня 2020 року. В обґрунтування заявлених вимог стверджував про протиправну бездіяльність Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо недонарахування та невиплати складових частин місячного грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення внаслідок невірного обчислення його вислуги років. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 520/6483/22 у задоволенні позову було відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказував на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року по справі №520/6483/22 скановано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 складових частин місячного грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора перерахувати, зарахувавши до вислуги років весь період навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого м. Харків, та виплатити ОСОБА_1 (Банк отримувача - AT «Райффайзен Банк Аваль», картковий рахунок НОМЕР_1 , номер рахунку IB AN НОМЕР_3, код банку 300335, код ЄДРПОУ банку 14305909, отримувач ОСОБА_1 , РНОКПП отримувача НОМЕР_2 ) відповідні складові щомісячних основних, додаткових, одноразових видів грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років за період з 12 липня 2016 року по 31 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону перерахувати, зарахувавши до вислуги років період навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого м. Харків, та виплатити ОСОБА_1 (Банк отримувача - AT «Райффайзен Банк Аваль», картковий рахунок НОМЕР_1 , номер рахунку IB AN НОМЕР_3, код банку 300335, код ЄДРПОУ банку 14305909, отримувач ОСОБА_1 , РНОКПП отримувача НОМЕР_2 ) відповідні складові щомісячних основних, додаткових, одноразових видів грошового забезпечення, в яких враховується надбавка за вислугу років за період з 01 лютого 2018 року по 28 січня 2020 року, та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції за період з 22 жовтня 2018 року по 28 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. До Суду надійшла касаційна скарга Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №520/6483/22. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, в зв`язку з відсутності документу про сплату судового збору. В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого. Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2022 році, судом апеляційної інстанції було задоволено дві вимоги немайнового характеру. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становив 2481 грн 00 коп. Частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 3175,68 грн. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №520/6483/22 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

4. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк С.А. Уханенко, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»