Постанова Одеський апеляційний суд № 947/36535/23

Номер провадження: 23-з/813/63/24 Номер справи місцевого суду: 947/36535/23 Головуючий у першій інстанції Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА 15.01.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Заїкіна А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 850,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 536,80 грн. на користь держави. Не погоджуючись з вказаною постановою, 26.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року та закрити провадження у справі. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - Громіка Р.Д.. Розгляд справи призначено на 23.01.2024 року о 10:15 год.. 10 січня 2024 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Громіка Р.Д.. В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 посилається на те, що суддя Громік Р.Д. не може розглядати дану справу, оскільки ще до розгляду матеріалів справи визнав процесуальний статус іншого учасника ДТП як потерпілого, хоча у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.11.2023 року потерпілі не назначені. Вивчивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Р.Д., приходжу до наступного висновку. Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді необхідно керуватися положеннями Параграфу 6 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Дослідивши матеріали справи та перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Р.Д., не вбачаю підстав для задоволення його заяви, виходячи з наступного. Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо. Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення. Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу. З даних автоматизованої системи «Д-3» вбачається, що при реєстрації обліково-статистичної картки на справу № 947/36535/23 ОСОБА_2 зареєстровано як потерпілу, що підтверджується матеріалами справи. У зв`язку з викладеним Одеський апеляційний суд доходить висновку про те, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки доводи, якими заявник обґрунтовує необхідність відводу судді, не свідчать про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 7, 8, 294 КУпАП, ст.ст.75, 81 КПК України, суд, постановив: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - відмовити. Повернути матеріали справи для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у встановленому порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А. П. Заїкін