Постанова 4805 № 292/1180/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №292/1180/23 Головуючий у 1-й інст. Рябенька Т. С. Категорія 70 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 292/1180/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Рябенької Т.С. у смт. Пулини в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання - червня 2026 року. В обґрунтування позову вказала, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30.03.2020. Від шлюбу мають троє дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею та перебувають на її утриманні. Згідно судового наказу, виданого 17.07.2018, відповідач сплачує на її користь аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття. На даний час їх донька ОСОБА_6 досягла повноліття, навчається на 2-му курсі Житомирського державного університету імені Івана Франка денної форми навчання, на фізико-математичному факультеті, а також заочно на 2-му курсі вказаного університету на факультеті навчально-наукового інституту іноземної філології, на контрактній формі. Навчання доньки потребує додаткових коштів та витрат по оплаті навчання, проживання в гуртожитку, проїзд, харчування, купівлі підручників, канцелярських товарів, одягу та ін. Угоди про добровільну сплату аліментів між нею та ОСОБА_2 не досягнуто. Зазначала, що матеріальне становище ОСОБА_2 дозволяє йому утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, так як він є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід, тому виникла необхідність у зверненні до суду з вищезазначеним позовом. Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2023 року і до закінчення терміну денної форми навчання ОСОБА_3 - 30 червня 2026 року, але не більше як до досягнення нею 23 років. Зазначено, що право на утримання припиняється у разі закінчення навчання ОСОБА_3 . Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежів за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2023 року і до закінчення терміну денної форми навчання ОСОБА_3 - 30 червня 2026 року, але не більше як до досягнення нею 23 років та стягнути судовий збір. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач, зокрема, зазначає, що квитанція про сплату за гуртожиток є разовим платежем, а не постійною витратою; у позовній заяві відсутні обгрунтування щодо витрат на проїзд, оскільки студенти користуються пільгами, тому такі витрати є незначними. Крім того, з введенням в Україні воєнного стану усі заклади перейшли на дистанційну форму навчання, що зумовлює значне перебування доньки вдома поза межами навчального закладу. Навчання доньки на контрактній формі навчання з відповідачем не обговорювалося та ним не підписувався контракт на надання платних освітніх послуг. Доказів щодо додаткових витрат на підручники стороною позивача не надано. Крім того, він, ОСОБА_2 , сплачує аліменти на двох неповнолітніх синів у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно. Також він не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та пенсії не отримує, постійного заробітку не має та його дохід дозволяє ледве забезпечити базові життєві потреби. Відповідач має діагностовану гіпертонічну хворобу 2 ступеня, що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Пулинської селищної ради від 10.11.2023 №862. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення з таких підстав. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження відповідно серії НОМЕР_1 від 29.09.2005, НОМЕР_2 від 12.07.2008 та НОМЕР_3 від 09.03.2011 (а.с. 7-9). Відповідно до довідки Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 1480 від 02.10.2023 до складу сім`ї позивача входять: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10). Згідно з довідками Житомирського державного університету імені Івана Франка № 306 від 15.08.2023 та № 04/2324 від 14.09.2023 ОСОБА_3 з 19.09.2022 є здобувачем І курсу фізико-математичного факультету, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, очної (денної) форми навчання за кошти державного бюджету з 19.09.2022. Закінчує навчання в червні 2026 року. Також ОСОБА_3 з 26.09.2022 є здобувачем ІІ курсу навчально-наукового інституту іноземної філології, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, заочної форми здобуття освіти, навчання за кошти фізичних осіб (а.с. 11 -12). Відповідно до судового наказу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17.07.2018 у справі № 292/726/18 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11.07.2018 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.13). До матеріалів справи долучені копії платіжних доручень, з яких вбачається, що ОСОБА_1 сплачує кошти за навчання та проживання в гуртожитку ОСОБА_3 (а.с. 16-27). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вказав, що з метою забезпечення потреб та інтересів повнолітньої дитини сторін, яка продовжує навчання, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму відповідного віку дитини та обставин, які зазначені в ст. 182 СК України, а саме те, що відповідач на даний час не працює, однак є працездатним, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї неспроможності сплачувати аліменти на повнолітню дитину в заявленому позивачкою розмірі, тому суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно. При цьому суд зазначає, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам сторін та їх дитини, а також з урахуванням частки матері здатний забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та сприяти здобуттю нею належної освіти. Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з рішенням суду з огляду на таке. Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»). Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України). Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Колегія суддів вважає встановленим той факт, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивач, так і відповідач. Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню доньку, яка продовжує навчатися, суд першої інстанції не встановив наявності обставин, які б перешкоджали ОСОБА_2 у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітньої дочки та врахував, що відповідач на даний час не працює, однак є працездатним, та не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї неспроможності сплачувати аліменти на повнолітню дитину в заявленому позивачем розмірі. Із матеріалів справи вбачається, що у доньки сторін не існує будь-якого доходу, вона не має можливості працювати у зв`язку із денною формою навчання, перебуває на повному утриманні матері. З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів. Проте, визначений судом першої інстанції розмір аліментів відповідача на доньку, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно, колегія суддів вважає дещо завищеним з огляду на таке. Так, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що позивач (мати) сплачує за навчання та гуртожиток ОСОБА_3 . Проте, доказів на підтвердження вартості інших витрат, пов`язаних з навчанням (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу, конкретної вартості проживання в гуртожитку та навчання, тощо), позивач не надала. Досліджуючи такий критерій як матеріальне становище платника аліментів, колегія суддів зауважує, що відповідно до довідки ГУ ДПС в Житомирській олбласті від 08.11.2023 у січні 2023 року ОСОБА_2 отримав 3251,61 грн від Житомирського центру зайнятості; у лютому 2023 року 5548, 55 грн від Житомирського центру зайнятості та 2023 грн від ФОП ОСОБА_7 ; з березня по квітень 2023 року по 6700 грн. Інших відомостей про доходи не має. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на час розгляду справи судом першої інстанції прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становив 2833 гривень. Згідно судового наказу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17.07.2018 у справі № 292/726/18 відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання ще двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становило на час розгляду справи по 1416,5грн. на кожну дитину. Доказів того, що відповідач отримує інший дохід, ніж той, що надано ним до суду, і сплачує аліменти на дітей у розмірі більшому ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріали справи не містять. А тому, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, наявність на його утриманні ще двох неповнолітніх дітей, відсутність доказів спроможності надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки у розмірі 4000грн щомісячно, виходячи із реалій сьогодення та забезпечення балансу інтересів як одержувача, так і платника аліментів, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на повнолітню доньку сторін у розмірі 4000 гривень щомісячно є дещо завищеним та вважає за необхідне зменшити цей розмір до 2000гривень щомісячно, таким чином частково задоволивши апеляційну скаргу. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на вище наведене рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України). Оскільки позов задоволено на 40%, то з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 429,44грн, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає зміні, а саме зменшенню суми стягнутого судового збору з 1073,60грн до 429,44грн. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року змінити, зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, з 4000 гривень до 2000 гривень щомісячно. Зменшити суму стягнутого з ОСОБА_2 судового збору в дохід держави з 1073, 60грн. до 429,44грн. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді: