Постанова Житомирський апеляційний суд № 287/1543/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №287/1543/19 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В. Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Миніч Т.І., Микитюк О.Ю., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 287/1543/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Винар Л.В. в м. Олевську, в с т а н о в и в : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила стягнути із відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі ј всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання. Позовні вимоги мотивувала тим, що їх спільна донька ОСОБА_3 продовжує навчання в Коростишівському педагогічному коледжі імені І. Франка Житомирської обласної ради. Вказує, що період навчання складає з 01.09.2016 по 30.06.2020. Стверджує, що донька навчається на денній формі навчання у навчальному закладі, не має ніякого джерела доходів, знаходиться на її утриманні та потребує матеріальної допомоги. Зазначає, що зверталася до відповідача з проханням добровільної сплати аліментів, проте останній повністю проігнорував її прохання та відмовився добровільно допомагати дитині. Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з 16.09.2019 року і до закінчення навчання дитиною, але не більше ніж до досягнення нею 23-х річного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 908,00 гривень. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб, а також можливість батька надавати таку матеріальну допомогу. Зазначає, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу, оскільки ніде не працює, а отримує допомогу по безробіттю. Окрім того, вказує, що на виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 22.05.2014 у справі №287/238/14-ц він сплачує аліменти у розмірі ј частки всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджує, що дочка навчається на заочній формі навчання та при цьому працює, а тому вважає, що вона має можливість самостійно себе забезпечувати та не потребує матеріальної допомоги. Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків, не перевірив та не встановив можливість матері позивача надавати матеріальну допомогу та фактично переклав обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітню доньку, яка навчається, винятково на батька, що є порушенням норм закону. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, потребує значних матеріальних витрат. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці, однак ухиляється від обов`язку, як батько допомогти повнолітній дитині, яка потребує допомоги закінчити навчальний заклад і здобути професію, а тому кошти на утримання дочки до закінчення її навчання у навчальному закладі, слід стягнути у розмірі передбаченому ст.182 СК України. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повному обсязі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Відповідно до довідки №886 від 02 вересня 2019 року виданої Коростишівським педагогічним коледжем імені І.Я. Франка Житомирської обласної ради вбачається, що ОСОБА_3 навчалася на денній формі навчання, у Коростишівському педагогічному коледжі імені І.Я. Франка Житомирської обласної ради. Період навчання до 30.06.2020 року. Згідно довідки №403 від 13 жовтня 2020 року виданої Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова вбачається, що ОСОБА_3 є студентом-заочником 1 курсу, факультету педагогіки і психології спеціальності «Початкова освіта». Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст. ст. 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина. Частина 1 ст. 199 СК України передбачає, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Вирішення питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у частці від заробітку залежить від наявності у відповідача такої можливості та з урахуванням можливості надання утримання іншим із батьків. Таким чином, достовірно встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_3 , яка після досягнення повноліття навчається у ВНЗ у зв`язку з чим вона дійсно потребує матеріальної допомоги. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Проте, при визначенні розміру аліментів, судом не враховано положень ст. 182 СК України. Відповідно до довідки №8524 від 07.06.2021 виданої Олевським районним відділом державної виконавчої служби вбачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист №278/238/14-ц виданий 26.06.2014 Олевським районним судом Житомирської області, яким стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку відповідача до 01.09.2019, а затим в розмірі ј частки всіх видів доходу відповідача до 18.10.2024. Зі змісту довідки №1519 від 07.06.2021 виданої Олевською міською радою Житомирської області, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 та на даний час проживає разом з нею. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідач всупереч свого процесуального обов`язку, передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надав до суду доказів на підтвердження не можливості надавати матеріальну допомогу своїй доньці до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею віку двадцяти трьох років. Посилання апелянта, на те, що він отримує допомогу по безробіттю, а тому не має можливості сплачувати аліменти не підтверджуються жодними доказами. Разом з тим, відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, а тому може працювати та сплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_3 . Жодних належних, допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, розміру своїх доходів ОСОБА_2 не надав як до місцевого суду, так і до суду апеляційної інстанції. Про будь-які перешкоди, що позбавляють його можливості працевлаштуватися та сплачувати аліменти на утримання дитини відповідач не повідомив. З урахуванням того, що позивач навчається на заочній формі навчання, колегія суддів дійшла висновку, що аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, слід визначити у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу щомісячно, що є достатнім для забезпечення матеріальних потреб повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. За таких обставин, рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, з 1/4 частини до 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16.09.2019 року до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення ОСОБА_3 23-х років. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням того, що позовна заява ОСОБА_1 задоволена на 50 % (з 1/4 частини на 1/8 частину), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави підлягає зменшенню з 908,00 грн до 454,00 грн (50% від 908,00 грн.). При поданні апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 1362,00 грн, його апеляційну скаргу задоволено на 50 % (1/4 частини на 1/8 частину), а тому на користь ОСОБА_2 підлягає компенсація судового збору за рахунок держави у сумі 681,00 грн. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16.09.2019 року і до закінчення навчання дитиною, але не більше, як до досягнення нею 23-х річного віку. Зменшити суму стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з 908,00 грн до 454,00 грн. Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 681,00 грн за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді