Постанова Київський апеляційний суд № 760/1366/21
від 11.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/2364/2024 Справа № 760/1366/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 11 січня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Ішуніної Л.М. в м. Київ 29 червня 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : У січні 2021 року позивач КП «Житло-Сервіс» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 28765,56 грн., збитки від інфляції в сумі 1127,32 грн., 3 % річних в сумі 755,30 грн., всього 30648,18 грн., покласти на відповідача судові витрати в сумі 3770 грн. Позов мотивував тим, що наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31 травня 2017 року № 14 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 передано на обслуговування КП «Житло-Сервіс». Відповідно до п. 2.2 Статуту предметом діяльності КП «Житло-Сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам. Відповідач з 06 березня 2017 року є власником квартири АДРЕСА_2 , проживає в квартирі і користується житлово-комунальними послугами, проте договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з позивачем не уклав. Між сторонами виникло зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, а тому відповідач зобов`язаний здійснювати оплату житлово-комунальних послуг за фактичне користування наданими послугами незалежно від наявності чи відсутності укладеного договору. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань у останнього з липня 2017 року по серпень 2020 року виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 28765,56 грн. Крім того, відповідач має сплатити позивачу збитки від інфляції у сумі 1127,32 грн. та 3 % річних в сумі 755,30 грн. за період з 01 липня 2017 року по 29 лютого 2020 року. Щодо витрат на правову допомогу, зазначав, що між заявником та АО «Шенлі» 08 січня 2020 року укладено договір про надання правничої допомоги № 3-20, відповідно до п. 2.1 додатку № 01 до цього договору, за підготовку і подання до суду заяви про видачу судового наказу або підготовку і подання позову до суду про стягнення боргу в порядку спрощеного позовного провадження із заявою про розгляд справи за відсутності позивача (що включає нарахування інфляції та 3 % річних на суму боргу за житлово-комунальні послуги). Заявник сплачує АО «Шенлі» 1500 грн. Згідно з п.п. 6.3 договору про надання правничої допомоги найменування, обсяг та загальна вартість послуг, наданих за звітній місяць, зазначаються у актах виконаних робіт, що надаються замовнику до 10 числа місяця, наступного за звітним. Послуга із підготовки позову відображена в акті виконаних робіт за вересень 2020 року, оплата правничої допомоги підтверджується випискою з банківського рахунку, тому на відповідача мають бути покладені витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року позов КП «Житло-Сервіс» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житло-Сервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат в загальній сумі 30648,18 грн., судовий збір в розмірі 2270 грн. та витрати на правничу допомогу 1500 грн. Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року та залишити позов без розгляду. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що представником відповідача 29 березня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду першої інстанції була подана заява про залишення позову без розгляду в зв`язку з тим, що позовну заяву подано до суду особою, яка не має права на ведення справи. Ухвалою Солом`янського районного суду від 30 березня 2023 року в задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено. Оскільки зазначена ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягала, ОСОБА_1 вважав за потрібне додати до апеляційної скарги заперечення на таку ухвалу. Зазначав, що наявна в матеріалах справи довіреність, якою адвоката ОСОБА_3 уповноважено представляти інтереси позивача та подавати позовну заяву до суду, строк дії якої визначений до 31 грудня 2021 року, не може вважатись належним підтвердженням повноважень на ведення справи. Вказував, що позовну заяву подано 18 січня 2021 року та підписано представником КП «Житло-сервіс» ОСОБА_3 На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додані копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 3-20 від 08 січня 2020 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреності представника. Договір про надання правничої допомоги № 3-20 від 08 січня 2020 року був підписаний КП «Житло-Сервіс» в особі директора ОСОБА_4 та АО «Шенлі» в особі голови об`єднання ОСОБА_3 Пунктом 1.1 договору передбачено, що за результатом проведення електронних закупівель у формі відкритих торгів виконавець, як переможець відкритих торгів, зобов`язується надати послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, обсяг і перелік яких визначено у додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною, а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Дійсно, на державному сайті електронних торгів Prozorro за номером закупівлі UA-2019-12-02-000739-b, вказаному в договорі, міститься інформація про проведення аукціону, оприлюдненого 02 грудня 2019 року, за результатами якого КП «Житло-сервіс» уклало договір з АО «Шенлі» на надання юридичних послуг. Поряд з цим, строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг встановлено з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Також заключними положеннями договору від 08 січня 2020 року вказано, що договір діє до 31 грудня 2020 року. Разом з тим, позовна заява подана 18 січня 2021 року, тобто після закінчення строку дії договору. В додатках до позовної заяви також міститься довіреність, видана директором КП «Житло-сервіс» ОСОБА_4 на представництво інтересів КП «Житло-сервіс» ОСОБА_3 Вказана довіреність видана 18 січня 2021 року та діяла до 31 грудня 2021 року. Проте вказана довіреність не може підтверджувати повноважень представника, оскільки ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи. Аналіз вказаних положень дає підстави виснувати, що довіреність видається на підставі договору між сторонами. Оскільки в матеріалах справи наявний договір, строк дії якого сплив 31 грудня 2020 року, а довіреність видана 18 січня 2021 року, вважав, що така довіреність є недійсною та не може підтверджувати повноваження представника позивача в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України. За таких обставин неможливо встановити повноваження особи, що подала позовну заяву. Проте суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неповно дослідив матеріали справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про підтвердження повноважень представника позивача на ведення справи. Від позивача КП «Житло-Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, покласти на відповідача витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Посилався на те, що вимоги ЦПК України не містять обов`язку надавати копію договору, на підставі якого було видано довіреність адвокату на представництво інтересів учасника справи, тому, оскільки до позовної заяви було додано довіреність, чинну на момент подання позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду. Таким чином, оскільки доказів для підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу було достатньо, та враховуючи, що на підтвердження повноважень від імені юридичної особи представник має надати лише оригінал чи завірену копію довіреності/ордеру, у долученні до матеріалів справи додаткової угоди не було необхідності. Тому доводи апеляційної скарги, що надана копія довіреності від 18 січня 2021 року на момент звернення з позовною заявою до суду була недійсною та не могла підтверджувати повноваження представника позивача на ведення справи, є безпідставними. Вказував, що згідно п. 1.4 додатку № 01 до договору про надання правничої допомоги № 118-23Т за підготовку апеляційної, касаційної скарги на ухвалу суду, відзиву на них позивач сплачує 4000 грн. Таким чином, оскільки апеляційна скарга фактично стосується незгоди відповідача з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року, якою останньому було відмовлено в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, то на відповідача за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу мають бути покладені витрати в сумі 4000 грн. До відзиву надано копію договору про надання правничої допомоги № 118-23Т від 23 квітня 2023 року, копію додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги, копія договору про залучення адвоката, детальний опис, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності, копію поштового відправлення та опис вкладення в цінний лист про направлення копії апеляційної скарги з додатками для відповідача. Згідно детального опису робіт (наданих послуг) у справі № 760/1366/21, 11 грудня 2023 року представником КП «Житло-Севіс»» було надано послугу у вигляді підготовки і подання відзиву на апеляційну скаргу згідно п. 1.4 додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 118-23Т від 03 квітня 2023 року вартістю 4000 грн., зазначено, що вартість правничої допомоги з підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу буде включена до акту виконаних робіт за грудень 2023 року та сплачена КП «Житло-Сервіс» протягом п`яти банківських днів з дня його підписання. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає. Задовольняючи вимоги КП «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами існують зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг та оплати за житлово-комунальні послуги. Відповідач не виконував належним чином зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2020 року житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 28 765,56 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 755,30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1127,32 грн. є правомірною. Відповідач, не надавши відзиву до суду, наведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих перед позивачем зобов`язань не надав. Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 1500 грн., суд першої інстанції встановив, що оплата позивачем судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, підтверджена належними та допустимими доказами, від відповідача не надходило заперечень щодо розміру визначеної позивачем вартості судових витрат. Співмірності судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач також не оспорював. Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції по суті позову, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, яка не містить аргументів на спростування висновків суду в цій частині щодо наявності правовідносин щодо надання житлово-комунальних послуг, факту наявності заборгованості та її розміру, заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, а зводиться до необхідності залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 377 ЦПК України як такого, що поданий від імені заінтересованою особи особою, яка не має повноважень на ведення справи. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року, яка не підлягала оскарженню, в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду відмовлено. Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи наявна копія довіреності, якою КП «Житло-сервіс» уповноважило адвоката ОСОБА_3 представляти інтереси позивача та подавати позовну заяву до суду, строк дії якої визначений до 31 грудня 2021 року, відтак доводи сторони відповідача є безпідставними. Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в сукупності з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд враховує таке. Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Судом встановлено, що 08 січня 2020 року КП «Житло-сервіс» в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту, та АО «Шенлі» в особі голови об`єднання ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, укладено договір № 3-20 про надання правничої допомоги, згідно п. 1.1 якого, за результатом проведення електронних закупівель у формі відкритих торгів виконавець, як переможець відкритих торгів, зобов`язується надати послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (консультаційні послуги, претензійно-правова робота, представництво в судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства, а також представництво в органах державної виконавчої служби), номер закупівлі UA-2019-12-02-000739-b, обсяг і перелік яких визначено у додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною, а замовник прийняти і оплатити такі послуги (а. с. 14 - 16). Згідно п. 4.1 договору виконавець зобов`язується надавати послуги у порядку, встановленому даним договором, у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням вказівок замовника. Згідно п. 6.2, 6.3 договору вартість окремих послуг визначається сторонами у додатку № 1 до даного договору. Найменування, обсяг та загальна вартість послуг, наданих за звітній місяць, зазначаються у актах виконаних робіт, що надаються замовнику до 10 числа місяця, наступного за звітним. Згідно п. 2.1 додатку № 1 до договору № 3-20 про надання правничої допомоги, вартість підготовки і подання позову до суду про стягнення боргу в порядку спрощеного позовного провадження із заявою про розгляд справи за відсутності позивача (що включає нарахування інфляції та 3 № річних на суму боргу за житлово-комунальні послуги, становить 1500 грн. (а. с. 17). 30 вересня 2020 року КП «Житло-сервіс» та АО «Шенлі» було підписано акт виконаних робіт за вересень 2020 року договору № 3-20 про надання правничої допомоги від 08 січня 2020 року, згідно якого виконавець надав замовнику послуги за період з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року на суму 221000 грн. Згідно додатку № 1 до акту виконаних робіт від 30 вересня 2020 року, до послуг, наданих АО «Шенлі» замовнику КП «Житло-сервіс», входила підготовка позовної заяви 21 вересня 2020 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_3 , у сумі 30648,18 грн. (а. с. 23 зворот). Отже, зазначені документи позивачем надано на підтвердження факту надання йому правничої допомоги у вересні 2020 року Адвокатським об`єднанням «Шенлі» у вигляді підготовки позовної заяви, доказів понесених в зв`язку з наданням такої правничої допомоги витрат і обґрунтування їх розміру на підставі п. 6.2 договору про надання правничої допомоги, а також п. 2.1 додатку № 1 до цього договору, строк дії якого закінчився 31 грудня 2020 року. Оцінка зазначеного договору відповідачем в апеляційній скарзі як документів, наданих на підтвердження представництва інтересів позивача в суді першої інстанції, а відтак, і доводи відповідача, що адвокат Братищенко Ю.О. не міг представляти інтереси КП «Житло-сервіс» після 31 грудня 2020 року, подавати та підписувати позовну заяву, є помилковою. Частиною третьою статті 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Разом із позовом КП «Житло-сервіс» надало копію довіреності від 12 січня 2021 року № 110/306-24, якою позивач уповноважив ОСОБА_3 представляти інтереси КП «Житло-сервіс» в господарських, адміністративних та загальних судах всіх інстанцій з питань, що стосуються діяльності КП «Житло-сервіс», для чого ОСОБА_3 надано права подавати та підписувати документи. Для виконання представницьких функцій в судах ОСОБА_3 надано права, зокрема визначені ст. 43, 49 ЦПК України, в тому числі подавати та підписувати заяви, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, без права відмови від позову, сплачувати судовий збір від імені КП «Житло-сервіс». Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам та діє до 31 грудня 2021 року (а. с. 21). Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що вказана довіреність від 12 січня 2021 року № 110/306-24 є належним документом, яким посвідчуються повноваження ОСОБА_3 на представництво інтересів КП «Житло-сервіс» в суді, в тому числі на підписання та подання позовних заяв, в зв`язку з чим правомірно залишив без задоволення заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду та розглянув позов по суті. Посилання відповідача в апеляційній скарзі, з посиланням на ч. 1 ст. 244 ЦК України, що довіреність видається на підставі договору між сторонами, апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки частиною 2 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Апеляційний суд враховує, що в довіреності від 12 січня 2021 року № 110/306-24 не зазначено про її видачу на підставі будь-якого договору, в тому числі договору № 3-20 про надання правничої допомоги від 08 січня 2020 року. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Враховуючи наведене, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., понесені ним за складання відзиву на апеляційну скаргу, розмір і факт надання яких підтверджено доданими до відзиву доказами. Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ вул. Дніпровська Набережна 25-б код ЄДРПОУ 31025659) судові витрати в розмірі 4000 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді : Кашперська Т.Ц. Фінагеєв В.О. Яворський М.А.