Постанова 4806 № 308/5975/23

Справа № 308/5975/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 22.12.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., з участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил, запроваджену щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України, за апеляційною скаргою його захисника адвоката Бориславського А.Л. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2023, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, та накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу комерційного призначення автобус марки «Scania» реєстраційний, номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , вартість якого згідно з протоколом про порушення митних правил № 0306/30500/23 становить 255 980,20 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. В оскарженій постанові судді від 22.05.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин. 01.04.2023, о 08 год. 49 хв., у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород - автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав туристичний автобус марки «VAN HOOL» реєстраційній номер НОМЕР_3 , під керуванням водія (власника фірми ТОВ «АВД-ТРАНС») ОСОБА_1 , який прямував з України до Словаччини (м. Кошице). До митного контролю ОСОБА_1 подав паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 11.01.2018 р. та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ України, внаслідок чого встановлено, що 09.03.2022 року громадянином ОСОБА_1 тимчасово ввезено на митну територію України, через митний пост «Краківець» Львівської митниці, в режимі «тимчасового ввезення» транспортний засіб комерційного призначення автобус марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , у термін до 20 днів. У своєму поясненні ОСОБА_1 підтвердив факт ввезення на митну територію України транспортного засобу автобус марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 . Причиною нездійснення зворотнього вивезення транспортного засобу автобус, громадянин України ОСОБА_1 вказав довготривале перебування його в зоні бойових дій. На даний момент даний транспортний засіб знаходиться у несправному стані у м. Львів. На момент перетину жодних документів, які б підтверджували факт перебування в зоні бойових дій чи на ремонті немає. Щодо продовження терміну тимчасового ввезення водій звертався у Львівську митницю 02.06.2022 року (вх..номер 17092/10-17.1). Зі слів водія вартість аналогічного/ подібного автомобіля складає 7000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 01.04.2023 року становить 255 980 грн 20 коп. (двісті п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят грн. 20 коп). За цих обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що гр. України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення, а саме: автобуса марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 Митного кодексу України. Обставин, передбачених ст.460 МК України, з настанням яких це діяння не тягне за собою адміністративної відповідальності (а.с.48-51). В апеляційній скарзі захисник Бориславський А.Л. просить оскаржувану постанову від 22.05.2023 скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник Бориславський А.Л. посилається на те, що з протоколу про порушення митних правил від 01.04.2023 №0306/30500/23 слідує, що 09.03.2022 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Краківець» Львівської митниці в режимі «Тимчасове ввезення» транспортний засіб комерційного призначення автобус марки «SKANIA» р/н НОМЕР_5 , VIN кузова: НОМЕР_2 у термін до 20 днів. Вказаний транспортний засіб ОСОБА_2 повинен був вивезти за межі митної території України чи помістити його в інший митний режим в термін до 29.03.2022. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації, на території України введено воєнний стан, який згодом був продовжений відповідними Указами. Водночас, захисник звертає увагу на те, що 02.06.2022 ОСОБА_2 звернувся до Львівської митниці із заявою, в якій просив продовжити строк перебування його авто на території України до закінчення воєнних дій та зобов`язався вивезти такий якнайшвидше, але не пізніше, ніж за 30 днів від дня закінчення воєнних дій на території України. Львівська митниця рішення не прийняла, але не прийняла і рішення про відмову у продовження строку та надіслала відповідь на адвокатський запит від 25.04.2023 № 99 (вих. №7.4-3/17/1/10/16411 від 28.04.2023) про те, що прийняття митницею рішення стосовно продовження терміну тимчасового ввезення транспортного засобу за умови надання митниці документів, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого підтвердження, зокрема, сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані торгово-промисловою палатою. Апелянт зазначає, що долучив лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, адресованому всім, кого це стосується. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТТП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го-настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якйх/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Крім того, захисник Бориславський А.Л. вказує, що в постанові суду першої інстанції зазначено наступне: «Зі слів водія вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 7000 доларів США», тобто водій ОСОБА_2 не є експертом, висловив припущення про вартість автобуса марки «SKANIA». Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях (а.с.54-62). В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник Закарпатської митниці Зубенко І.І. заперечив проти апеляційної скарги. Вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтовано, винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. В судове засіданні в апеляційній інстанції 21.07.2023, 06.10.2023, 10.11.2023 та 22.12.2023 ОСОБА_2 та його захисник Бориславський А.Л. не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. 10.07.2023, 19.09.2023 та 19.12.2023 від ОСОБА_3 надійшли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Клопотання обґрунтовані лише тим, що адвокат знаходиться у м.Львів. ОСОБА_2 до апеляційного суду не з`являвся, клопотань та заяв не подавав. Кодексом України про адміністративні правопорушення не регулюється питання про проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції. Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Статтею 336 КПК України визначено порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. Прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в клопотанні захисника не надано належних доказів про причини, які позбавляють його можливості з`явитися до апеляційного суду для участі в справі. А сам правопорушник до апеляційного суду не з`явився жодного разу, про причини неявки не повідомив, клопотань та заяв до суду не подавав. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення із наступних підстав. Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, 01.04.2023, о 08 год. 49 хв., у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород - автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав туристичний автобус марки «VAN HOOL» реєстраційній номер НОМЕР_3 , під керуванням водія (власника фірми ТОВ «АВД-ТРАНС») ОСОБА_1 , який прямував з України до Словаччини (м. Кошице). До митного контролю ОСОБА_1 подав паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 11.01.2018 р. та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ України, внаслідок чого встановлено, що 09.03.2022 року громадянином ОСОБА_1 тимчасово ввезено на митну територію України, через митний пост «Краківець» Львівської митниці, в режимі «тимчасового ввезення» транспортний засіб комерційного призначення автобус марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , у термін до 20 днів. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 Митного кодексу України. За цих обставин Державна митна служба України склала відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0306/30500/23 від 01.04.2023 (а.с.1-5). Ці обставини в апеляційній скарзі не заперечуються. Доводи апеляційної скарги (в основному) зводяться до того, що на думку захисника, у цій справі наявні підстави, передбачені ч.1 ст.460 МК України, які виключають адміністративну відповідальність його довірителя. При цьому апелянт вважає, що підстави доведено наявними у справі доказами. У зв`язку з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що за приписами ч.6 ст.481 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Слід зазначити, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 по справі № 804/401/17. Відповідно ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно абз.4 ч.4 ст.380 МК України строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Статтею 460 МК України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Також апеляційний суд вважає вірними висновки місцевого суду щодо заяви про продовження терміну доставлення товару до митного органу призначення, з якою 02.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці, в якій просив продовжити строк перебування його авто на території України до закінчення воєнних дій та зобов`язався вивезти такий якнайшвидше, але не пізніше, ніж за 30 днів від дня закінчення воєнних дій на території України. Вказана заява визнана місцевим судом не належним доказом у справі, оскільки не містить відомостей про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Підтверджуючих документів щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до даної заяви долучено не було. Крім цього, доказів того, що ремонт цього автомобіля мав місце саме внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, в розумінні п. 2, 3, 5 розділу VIII Порядку № 657, не надано. Факт перевищення ОСОБА_1 , встановленого ст. 380 МК України строку тимчасового ввезення автобуса марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення до одного року, підтверджується доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0306/30500/23 від 01.04.2023 року; копією письмових пояснення ОСОБА_1 від 01.04.2023; копією паспорта ОСОБА_1 ; випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заява від 02.06.2022 року; доповідною запискою від 01.04.2023 року; даними журналу пункту пропуску,облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення; витягом з АСМО. З пояснень ОСОБА_1 від 01.04.2023 слідує, що він підтвердив факт ввезення на митну територію України транспортного засобу автобус марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 . Причиною не здійснення зворотнього вивезення транспортного засобу автобус, громадянин України ОСОБА_1 вказав довготривале перебування його в зоні бойових дій. На даний момент даний транспортний засіб знаходиться у несправному стані у м. Львів. На момент перетину жодних документів, які б підтверджували факт перебування в зоні бойових дій чи на ремонті немає. Щодо продовження терміну тимчасового ввезення водій звертався у Львівську митницю 02.06.2022 (а.с.6). Апеляційним судом досліджено доповідну записку старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Ужгород-автомобільний» ОСОБА_4 від 01.04.2023 в якій вказано, що 01.04.2023, о 08 год. 49 хв., у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав туристичний автобус марки «VAN HOOL», реєстраційній номер НОМЕР_6 , під керуванням водія (власника фірми TOB «АВД-ТРАНС») ОСОБА_1 , який прямував з України до Словаччини (м.Кошице). До митного контролю ОСОБА_1 подав паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 11.01.2018 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ України, внаслідок чого встановлено, що 09.03.2022 громадянином ОСОБА_2 тимчасово ввезено на митну територію України, через митний пост «Краківець» Львівської митниці, в режимі і «тимчасового ввезення» транспортний засіб комерційного призначення - автобус марки «Scania», реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_5 , vin код НОМЕР_2 , у термін до 20 днів. У своєму поясненні гр. України ОСОБА_1 підтвердив факт звезення на митну територію України транспортного засобу автобус марки «Scania» реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_5 , vin код НОМЕР_2 . Причиною не здійснення зворотнього вивезення транспортного засобу - автобус, громадянин України ОСОБА_2 вказав довготривале перебування його в зоні бойових дій. На даний момент даний транспортний засіб знаходиться у несправному стані у м.Львів. На момент перетину жодних документів, які б підтверджували факт перебування в зоні бойових дій чи на ремонті немає. Щодо продовження терміну тимчасового ввезення водій звертався у Львівську митницю 02.06.2022 року (вх.номер 17092/10-17.1). Зі слів водія вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 7000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 01.04.2023 року становить 255 980,20 грн (а.с.12). Апеляційний суд враховує, що 02.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці із заявою, в якій просив продовжити строк перебування його авто на території України до закінчення воєнних дій та зобов`язався вивезти такий якнайшвидше, але не пізніше, ніж за 30 днів від дня закінчення воєнних дій на території України. Однак, вказана заява про продовження терміну доставлення товару до митного органу призначення не є належним доказом у справі, оскільки не містить відомостей про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Крім того, апелянтом підтверджуючих документів щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до апеляційної скарги не додано. Також не надано доказів того, що ремонт цього автомобіля мав місце саме внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, в розумінні п. 2, 3, 5 розділу VIII Порядку №

657. Такі висновки зробив суд першої інстанції і, на переконання апеляційного суду, вони є вірними. Апеляційний суд дослідив лист ТПП, долучений адвокатом Бориславським А.Л., до його заяви у суді першої інстанції (а.с.39), а також відповідь Львівської митниці від 28.04.2023 на адвокатський запит від 25.04.2023 № 99 (а.с.40-42); та констатує, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов`язань. Сторона, яка посилається на обставини, які виникли у зв`язку з війною повинна довести причинний зв`язок між неможливістю виконання свого обов`язку та військовими діями, тобто те, що ці обставини були форм-мажорними саме для цього конкретного випадку. У цій справі цього немає. Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч.6 ст.481 МК України. Наявність підстав, передбачених ч.1 ст.460 МК України, не встановлено. Визначаючи вартість автомобіля суд першої інстанції виходив із того, що така зазначена у протоколі зі слів водія ОСОБА_1 , протокол підписаний порушником. Апеляційний суд констатує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції вартість автомобіля, зазначена у протоколі, взагалі не оспорювалась, в апеляційній скарзі вона поставлена під сумнів, однак не спростована. Апеляційний суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність обставин, передбачених ст.460 МК України, із настанням яких передбачені ст.481 цього Кодексу діяння не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а також дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними без задоволення. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Бориславського А.Л. залишити без задоволення, а винесену щодо ОСОБА_1 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2023 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.В. Фазикош