Постанова 4812 № 490/3840/23

04.01.24 33/812/18/24 Справа № 490/3840/23 Провадження № 33/812/18/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 04 січня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Ковальським Є.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Мієнка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Мієнка Романа Володимировича на постанову, яку ухвалив Центральний районний суд міста Миколаєва під головуванням судді Подзігун Галини Володимирівни у приміщенні цього ж суду 12 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, у с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №414348 від 28 квітня 2023 року водій ОСОБА_1 28 квітня 2023 року о 00 год. 39 хв. у м. Миколаєві, просп. Центральний, 193, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору. Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Мієнко Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. Апелянт зазначив, що судом фактичні обставини справи досліджені не в повній мірі, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №414348 від 28 квітня 2023 року був складений із порушеннями вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, зокрема відсутні наступні відомості та документи: 1) на місці, де мають бути зазначені відомості про свідків, вказані; 2) зазначено про порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тоді як ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 цих Правил, який міг би порушити ОСОБА_1 , як би перебував у стані алкогольного сп`яніння, також щодо нього протокол за ст.. 185 КУпАП не складався; 3) протокол складався без участі та особистої присутності ОСОБА_1 і , як наслідок, пояснення щодо обставин та мотивів відмови від підписання протоколу не відбиралися; 4) дозвіл на тимчасове керування транспортним засобом на видавався, транспортний засіб не вилучався, відповідні документи не видавались і в решті решт ОСОБА_1 поїхав за кермом свого автомобілю додому; 5) до протоколу нібито видавався документ, визначений як «Направлення», однак жодного такого документу не додано до протоколу; 6) долучений до протоколу акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не підписаний особою, яка його складала, не зазначено, яким чином зафіксовано факт відмови; 7) не встановлювався власник транспортного засобу, що м є значення для наявності складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У справі стан сп`яніння водія не встановлювався, відмову водія від проходження огляду на зафіксовано, отже відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 си. 130 КУпАП. Судом про розгляд справи неправильно зазначалася адреса реєстрації ОСОБА_1 . До того ж його будинок в м. Херсоні фактично знищено внаслідок збройної агресії рф, що позбавило його можливості отримувати процесуальні документи у справі. ОСОБА_1 не було повідомлено про час, місце розгляду справи, розгляд справи відбувся за його відсутності. У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом шляхом надіслання судової повістки засобами поштового зв`язку, на електронну адресу, телефонограмою. За такого апеляційний суд з урахуванням положень частини 1 статті 268, частини 6 статті 294 КУпАП, думки захисника про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважав за можливе розглядати справу у відсутність цієї особи. Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Мієнка Р.В., який підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським на місця зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Згідно пункту 2.9-а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила)), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приписами пункту 2.5 Правил передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог щодо проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно із частинами 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульований також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі Порядок). Так, відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, за змістом частини 1 статті 130 КУпАП склад адміністративного порушення, в тому числі, утворює сукупність фактів: керування транспортними засобами з ознаками, зокрема, алкогольного сп`яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння, який проводиться як на місці зупинки поліцейським, так і в закладі охорони здоров`я. З оскаржуваної постанови суду вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №414348 від 28 квітня 2023 року зазначено, що водій ОСОБА_1 28 квітня 2023 року о 00 год. 39 хв. у м. Миколаєві, просп. Центральний, 193, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився. Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який був зупинений працівником поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмови у проходженні огляду і дослідженим судами першої та апеляційної інстанцій відеозаписом, проведеним працівниками поліції. Так, з початку відеозапису, який міститься на диску та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №414348, вбачається, що за кремом автомобілю марки VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває ОСОБА_1 , працівники поліції роз`яснюють причину зупинки пересування під час комендантської години, та під час спілкування з водієм виявляють ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. З відеозапису також вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер або у медичному закладі, але ОСОБА_1 неодноразово відмовився, пояснюючи, що йому лише повернути і він вдома, що він не має бажання, що він військовий або він не дає конкретної відповіді, зазначає, що не від чого не відмовляється, але очікує вказівок, команди, розпаковує мундштук від технічного приладу алкотестеру Драгер при цьому не вчиняє дій, направлених на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. На запитання працівника поліції про мотиви відмови від огляду ОСОБА_1 пояснює, що він військовослужбовець, йому не пояснили причин зупинки. За такого поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, що він однозначно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку, що зафіксовано технічними приладами відеозапису відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року). Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги як безпідставні. Щодо зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення номерів нагрудних камер поліцейських у графі «свідки чи потерпіли», то таке не свідчить про порушення працівниками поліції порядку оформлення цього протоколу та не впливає на визначення кваліфікації дій ОСОБА_1 та законність фіксації правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Не ґрунтуються на вимогах закону та його змісті аргументи апелянта про те, що у протоколі помилково зазначено про порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки ч. 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог п. 2.9 правил дорожнього руху заборона керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння. Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому викладений у протоколі відносно ОСОБА_1 зміст вчиненого ним правопорушення відповідає об`єктивній стороні правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суперечить фактичним обставинам справи, яка розглядається, а тому відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складався без участі та особистої присутності ОСОБА_1 , оскільки згідно долучених до протоколу поліцейськими відеозаписів протокол про адміністративне правопорушення складався поліцейським на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням. ОСОБА_1 в цей час перебуває в салоні свого автомобілю. На пропозицію поліцейського ознайомитися із протоколом та підписати його фактично відмовляється, спілкуючись із поліцейським через напівзачинене вікно із салону автомобілю. Також апеляційним судом не приймаються посилання на те, що водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, тому що на відеозаписах зафіксовано, що поліцейські неодноразово попередили ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом та необхідність залучення «тверезого водія». Крім того, один із поліцейських запропонував як водій доправити ОСОБА_1 додому на його автомобілі. Не відповідає наявним у справі доказам твердження апелянта про те, що поліцейськими не встановлювався власник транспортного засобу, оскільки на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що працівниця поліції за допомогою наданого ОСОБА_1 доступу до додатку «Дія» перевіряє свідоцтво на автомобіль і ці відомості відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Щодо долучених до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та акту огляду (а.с. 3, 4), то з урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №414348 складений за вчинення ОСОБА_1 правопорушення у вигляді відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за перебування у стані сп`яніння, який встановлений за результатами відповідного огляду, складання направлення та акту відповідно до аналізу положень Інструкції № 1452/735 не є обов`язковим і не впливає на правильність оформлення адміністративних матеріалів за відмову від проходження огляду. Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Одним з обов`язків особи, яка керує транспортним засобом, відповідно до норм законодавства, є обов`язок пройти огляд на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння. При цьому не має значення для правової кваліфікації дій такої особи як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, мотиви та причини відмови від проходження такого огляду. Поведінка ОСОБА_1 не вказувала на намір останнього проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та обґрунтовано свідчить про відмову від його проходження. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведена його відмова пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння (його відсутності). При цьому апеляційний суд враховує вказівки Європейського суду з прав людини про те, що право на вмотивованість судового рішення має захистити особу, яка звернулась до суду, від сваволі. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 414348 від 28 квітня 2023 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції. Згідно матеріалів адміністративної справи №490/3840/23, ОСОБА_1 був обізнаний про її розгляд судом, що підтверджується змістом його клопотання від 06 липня 2023 року, яке подано через систему «Електронний суд» (а.с. 10). Однак, у справі відсутні докази про отримання ОСОБА_1 судових повісток про виклик у судові засідання, зокрема на 12 жовтня 2023 року. Такі обставини були враховані апеляційним судом при вирішенні клопотання, заявленого в апеляційній скарзі про поновлення строку на оскарження постанови, яке було задоволено з метою реалізації права ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, «бути почутим судом», надати свої заперечення та аргументи проти висунутого йому звинувачення. Натомість наведене не призвело до помилкових висновків суду першої інстанції при вирішенні справи. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Мієнка Романа Володимировича залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна