Постанова 4812 № 487/2154/22

29.12.22 33/812/244/22 Справа №487/2154/22 Провадження № 33/812/244/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 29 грудня 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Ковальським Є.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, РавеляД.В., та його захисника адвоката Завальнюка Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Слободянюк Валентини Олександрівни на постанову, яку ухвалив Заводський районний суд м. Миколаєва, під головуванням судді Цуркана Романа Сергійовича у приміщенні цього ж суду 01 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі 17 000 гривень, у с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року ОСОБА_1 15 червня 2022 року о 22.07 год. по вул. Озерна біля будинку 3А в м. Миколаєві керував автомобілем «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, який обчислюється з дня здачі або вилучення посвідчення водія, та штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень у дохід держави. Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Слободянюк В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить провадження у справі закрити на підставі пункту 1, частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння), за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі неповно досліджених доказів та їх неналежної оцінки. Справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи. Тому він був позбавлений можливості надати свої зауваження до відеозаписів, наданих поліцією, надати відеозаписи з власного мобільного телефону та заявити клопотання про допит свідка ОСОБА_2 . Заперечуючи обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник вказала, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначає, що у вказаний в протоколі час ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки, насправді, керував автомобілем громадянин ОСОБА_2 , сам ОСОБА_1 був пасажиром. За адресою вул. Озерна 3 автомобіль зупинили на узбіччі дороги, ОСОБА_2 покинув місце зупинки, оскільки через декілька хвилин розпочинався комендантський час, ОСОБА_1 залишився для спілкування з працівниками поліції. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того працівники поліції тиснули на ОСОБА_1 , переконували, що він є дійсним водієм і має пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не даючи пояснити фактичні обставини справи та ознайомитись з доказами інкримінованого правопорушення. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. В силу вимог ч. 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила)). Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП). Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Так, згідно із частинами 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року, ОСОБА_1 15 червня 2022 року о 22.07 год. по вул. Озерна біля будинку 3А в м. Миколаєві керував автомобілем «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог частини 2 статті 266 КУпАП. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився, письмових пояснень при складанні протоколу не надав. Достовірність викладених у протоколі відомостей, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - як поліцейськими на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я також підтверджено іншими доказами: відеозаписами правопорушення з нагрудних реєстраторів працівників поліції, які досліджувались у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, і в яких зафіксовані усі викладені в протоколі серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, із вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 як водієві транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який зупинили працівники поліції, неодноразово працівники поліції пропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», говорив, що погоджується проїхати до медичного закладу для медичного огляду на стан сп`яніння, але фактичні дії, необхідні для цього, не вчинив, просив надати час, щоб подумати, подзвонити, розмовляв по телефону, сперечався тощо. У рапорті командира взводу №1 роти 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Литвиненка Вадима зазначено, що 15 червня 2022 року в ході вільного патрулювання було надано допомогу екіпажу по оформленню адміністративного правопорушення, вчиненого водієм ОСОБА_1 , котрий керував транспортним засобом «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), в комендантську годину, чим її порушував, під час спілкування в нього були помічені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху, нечітка хода. У встановленому законом порядку водію було запропоновано неодноразово пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» або проїхати до найближчого спеціалізованого медичного закладу, на що водій всіляко ухилявся. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил та вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги як безпідставні. Так, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року долучено диск з відео-записом подій 15 червня 2022 року. З початку відеозапису вбачається, що автомобіль марки «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), припарковано, а ОСОБА_1 відповідає на питання поліцейських, надає їм відповідні документи для встановлення його особи, з`ясовує, де буде знаходитись транспортний засіб, відкриває та зачиняє автомобіль, бере ключі від нього, сідає за кермо на місце водія, зачиняє вікно, тобто вчиняє дії, які притаманні особі, яка керує транспортом та несе за це відповідальність. При цьому інших осіб в автомобілі та біля автомобілю не було. Зауважень щодо керування автомобілем іншою особою від ОСОБА_1 на початку відеозапису не надходило. Автомобіль належить дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . З відеозапису також вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року складався у присутності ОСОБА_1 . Спілкуючись телефоном ОСОБА_1 , зазначив «тут мене зупинили» (22:43:49). У розмові з поліцейськими ОСОБА_1 розповідав, що «їду додому» (23:09:47; 23:11:35). «Я сам зупинився, побачив проблискові маячки» (23:11:35). При цьому той факт, що безпосередньо до складання протоколу про адміністративне правопорушення автомобіль перебував у русі, ОСОБА_1 не заперечує. Отже, факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), 15 червня 2022 року о 22 год.07 хв. суд вважає доведеним. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 почав заперечувати лише на 37 хвилині відеозапису, але будь-яку іншу особу, яка керувала транспортним засобом, він не називав. Відеофіксація моменту зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, не є обов`язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності. За такого, посилання захисника апелянта на те, що автомобілем ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не керував, спростовується вищеназваними доказами, а тому є непереконливим. З матеріалів відео-зйомки також вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у відповідному медичному закладі. Але він спочатку мовчав, просив час подумати, потім погоджувався їхати до медичного закладу, але не вчиняв ніяких дій для цього, постійно розмовляв по телефону, навіть сідав до транспортного засобу поліцейських та одразу вийшов (22:44:44;22:45:19; 22:46:51; 22:47:19;22:55:26; 22:55:37, 23:28:36). Така поведінка ОСОБА_1 у відповідь на пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння не може бути розцінена судом інакше, ніж відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння. Посилання захисника Равеля Д.В. на те, що відео-зйомка не містить доказів керування автомобілем саме ним, не спростовують висновки суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови суду. При цьому апеляційний суд враховує вказівки Європейського суду з прав людини про те, що право на вмотивованість судового рішення має захистити особу, яка звернулась до суду, від сваволі. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції, а доказів протилежного матеріали справи не містять. Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 325545 від 15 червня 2022 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Не може бути підставою для скасування постанови місцевого суду і посилання апелянта на порушення судом вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що судове засідання призначалось два рази: на 01 листопада та на 01 грудня 2022 року. У жодне із судових засідань ОСОБА_1 , будучи повідомлений про розгляд справи (шляхом направлення повістки поштовим зв`язком, яка повернута за відсутності адресата, та телефонограмою), не з`явився, та його захисник Рудик М.Р. подавав заяви про відкладення розгляду справи (а.с. 12, 22). Документів на підтвердження поважності причин відсутності суду не надавалось. Така процесуальна поведінка ОСОБА_1 може бути розцінена як ухилення від явки до суду з метою уникнення відповідальності, тому у суду першої інстанції були підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Слободянюк Валентини Олександрівни залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі 17 000 гривень, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна