Постанова Черкаський апеляційний суд № 700/452/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/54/22 Справа № 700/452/21 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Пічкур С. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2022 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з застосуванням відносно нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. на користь держави, в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 , 04 липня 2021 року о 17 год. 30 хв. в смт. Лисянка Черкаської області по вул. О.Стукала, керував автомобілем ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 31.08.2021 р. та закрити провадження у справі про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Одночасно, в апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження та вказував, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки суд проголосив постанову 31.08.2021 р., і не направив йому її копії, що є порушенням ч.1 ст.285 КУпАП, а з оскаржуваною постановою він ознайомився лише 28.12.2021 р. Апеляційні вимоги мотивував тим, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення без доказів самого правопорушення та за відсутності доказів керування ним ОСОБА_1 автомобіля. Вважає, що Лисянський районний суд Черкаської області не взяв до уваги його пояснення, про те, що відео фіксації керування ним автомобілем відсутнє, та прийшов до висновку про достатність свідчень співробітника поліції. Апелянт посилаючись на вимоги чинного законодавства наполягає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним автомобілем та відсутні докази його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга останнього не підлягає до задоволення з наступних підстав. Враховуючи, що в порушення вимог ч.1 ст.285 КУпАП оскаржувана постанова не була направлена ОСОБА_1 і з її змістом він ознайомився 28.12.2021 р., вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, а також вбачаю необхідним його поновити. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 викладену в апеляційній скарзі про недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2021 року серії ДПР18 № 495441, від підпису якого водій відмовився, але який підписаний свідками та поліцейським; даними відео з боді камери інспектора поліції, згідно яких підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та підписання будь-яких документів. Разом з тим, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем та своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, та пояснив що на час проведення останнього він перебував у пригніченому стані у зв`язку з складними сімейними обставинами, тому його відмова відбулася через незадовільний емоційний стан. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року). Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею. Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно. Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту відмови ОСОБА_1 - особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв`язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим. Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Лисянського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко