Постанова 4813 № 503/1034/23

Номер провадження: 33/813/1895/23 Номер справи місцевого суду: 503/1034/23 Головуючий у першій інстанції Калашнікова Т. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, - встановив: Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. З вказаної постанови вбачається, що 16.08.2023 року о 19:00 год. ОСОБА_1 групою осіб разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в районі пп/зн 0289/11 на напрямку с. Семенівка Подільського району Одеської області (Україна) - Гараба (Республіка Молдова) на відстані 10000 метрів від лінії державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Кодимського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 255 КУпАП, п. 2 Інструкції неуповноваженою особою; 2)оскаржувана постанова, є незаконною та необґрунтованою, оскільки відсутні докази дотримання вимог ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 255 КУпАП, п. 2 Інструкції щодо складання протоколу повноваженою особою; 3)ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами та обов`язками також було позбавлено права на правову допомогу; 4)ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляді його справи в суді першої інстанції; 5)знаходження будь-якої особи, на західній околиці с. Семенівка на відставні 10 км. (10000 м) від лінії державного кордону не може свідчити про спробу перетинання державного кордону України, оскільки необхідно опинитись щонайменше між лінією кордону України та лінією інженерних мереж, в той час, як ОСОБА_1 було виявлено на околиці с. Семенівка, тобто в межах населеного пункту. Крім того у ОСОБА_1 при собі був паспорт громадянина України; 6)до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів про наявність події правопорушення, складу правопорушення та/або вини ОСОБА_1 . Посилаючись на такі доводи, представника Сенченка А.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав адвоката Казак М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи. Від представника Сенченка А.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність адвоката Казака М.В та Сенченка А.В. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності адвоката Казака М.В та Сенченка А.В. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 204-1, були повторно досліджені наступні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №257543 від 16 серпня 2023 року з якого вбачається, що 16.08.2023 року о 19:00 год. прикордонним нарядом «Супровід транспортних засобів» на західній околиці с. Семенівка Подільського району Одеської області на відстані до 10000 м. до лінії державного кордону України було виявлено гр. ОСОБА_1 , який в групі осіб, а саме: гр. України ОСОБА_2 , гр. України ОСОБА_3 намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в районі 0289/11 на напрямку с. Семенівка (Україна) с. Гараба (Республіка Молдова) поза пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Відповідно до бази даних, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався. Особу було встановлено за паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Зарічним РВ ОМУ УМВС України в Сумській області 24.09.1996 року. Крім того, ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 63 Конституції України та ч. 1 ст. 268 КУпАП, про що він особисто поставив свій підпис. Отже, посилання ОСОБА_1 на те, що його не було ознайомлено з його правами та обов`язками, а також на те, що його було позбавлено права на правову допомогу не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються вищевикладеним. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилань апеляційної скарги про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів про наявність події правопорушення, складу правопорушення та/або вини ОСОБА_1 з наступних підстав. Так, з рапорту Інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) штаб-сержанта від 16 серпня 2023 року з якого вбачається, що 16.08.2023 року о 19:00 год. інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) штаб - сержант ОСОБА_4 виконували наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Супровід транспортних засобів» на західній околиці с. Семенівка, Подільського району, Одеської області на відстані до 10000 м. від лінії державного кордону України в районі пп/зн 0285/11 на напрямку с, Семенівка (Україна) - с. Гараба (Республіка Молдова) було виявлено гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у групі осіб а саме з гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та спільно з гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, які намагалися незаконно перетнуті державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в пішому порядку з документами, без вантажу в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 порушили вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинили правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 16 серпня 2023 року купив квиток Одеса-Вапнярка, мав намір незаконного перетнути державний кордон в Республіку Молдова найкоротшим шляхом. Близько 19:00 год. його затримали прикордонники за спробу перетину кордону. Ціллю ОСОБА_2 було поїхати до Польщі на заробітки. Громадянин України ОСОБА_1 мав намір перетнути кордон незаконним шляхом до мами в Німеччину, бо його мати хвора. Свою вину ОСОБА_2 в спробі перетину державного кордону України визнає. Претензій до дій прикордонників не має. ОСОБА_1 надати письмові пояснення відмовився, про що зроблено відповідний запис. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додано схему затримання від 16.08.2023 року щодо спроби незаконного перетинання державного кордону України в Республіку Молдова було виявлено ОСОБА_2 , у групі осіб, а саме: з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на напрямку с. Семенівка (Україна) с. Гараба (Республіка Молдова) на якій відображено місце спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 16.08.2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 . ОСОБА_1 в апеляційній скарзі послався на те що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 255 КУпАП, п. 2 Інструкції неуповноваженою особою. Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, повного та всебічного розгляду справи постановою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року з Відділу прикордонної служби «Кодима» було витребувано інформацію: чи є уповноваженою особою помічник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старший лейтенант ОСОБА_6 на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП (надіслати належним чином завірені копії відповідних наказів). 18 грудня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла відповідь, згідно якої вбачається, що відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.09.2013 року №898, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.10.2013 року №1729/24261 (далі Інструкція) складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до ст. 222-1, п. 1 ч. 1 та п. 16 ч. 2 ст. 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право: військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань; військовослужбовці Держприкордонслужби, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення маю право складати уповноважені на те посадові особи органів Державної прикордонної служби України (ч. 2, 4, 5 ст. 85, ст. 92, ч. 4 ст. 185-3, 185-10, 191. 204-1,204-3, 206-1). 16.08.2023 року помічник начальника відділу (з адміністративно- юрисдикційної діяльності) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 прикордонного загону старший лейтенант ОСОБА_6 безпосередньо виконував завдання з охорони державного кордону, визначене Законом України «Про Державну прикордонну службу України», що уповноважило його складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП, відносно громадянина України ОСОБА_1 . Крім того, повідомлено, що законодавством України не передбачено видання будь-яких додаткових розпорядчих актів (наказів, рішень, тощо) щодо уповноваження військовослужбовців та працівників Держгірикордонслужби на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Отже протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №257543 від 16 серпня 2023 року було складено уповноваженою на те особовою, відповідно до чинного законодавства. Одеський апеляційний суд зауважує на тому, що ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом ст. 268 КУпАП, згідно якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень працівниками Державної Прикордонної служби України законодавства при складанні протоколу за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Крім того, вказуючи про порушення співробітниками Державної Прикордонної служби України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії даних працівників до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилань ОСОБА_1 про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, з огляду на таке. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд його справи буде відбуватися у Кодимському районному суду Одеської області 18 серпня 2023 року о 10:00 год. Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , яка адресована Кодимському районному суді Одеської області та з якої вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачено за ст. 204-1 ч.2 КУпАП стосовно нього, яке відбудеться 10 год. 00 хв, 18.08.2023 року в приміщенні Кодимського районного суду. Зазначено, що він ознайомлений із матеріалами справи, а також просить розглянути справу без його участі. Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), зазначив, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, для захисту свої порушених прав ОСОБА_1 скористався своїм правом передбаченим ст. 268 КУпАП, залучивши для представництва та захисту його інтересів в суді через адвоката Казак М.В. Отже, вищенаведені докази, є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення. Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги про те, що в ході розгляду справи суд першої інстанції дав невірну оцінку матеріалам справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади у виді накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 33 КУпАП, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн., яке, на думку апеляційного суду, сприятиме вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Кодимського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова