Ухвала КЦС ВС № 752/16632/15-ц

УХВАЛА 29 грудня 2023 року м. Київ справа № 752/16632/15-ц провадження № 61-15950ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» про захист прав споживачів, визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, ВСТАНОВИВ: 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Московського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року в указаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявниці надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити про наявність або відсутність у заявниці електронного кабінету, та надати докази отримання особисто ОСОБА_1 копії постанови суду апеляційної інстанції або ж надати докази на підтвердження статусу Білана В. І. у справі № 752/16632/15. 19 грудня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявниця додала ордер серії АН № 1002397 від 01 липня 2023 року на представлення її інтересів у Полтавському апеляційному суді та Верховному Суді адвокатом Біланом В. І. та касаційну скаргу, підписану ОСОБА_1 15 грудням 2023 року. Розглядаючи матеріали на усунення недоліків, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2023 року, суд приходить до висновку, що заявницею недоліки усунуто частково, оскільки касаційна скарга, підписана ОСОБА_1 15 грудням 2023 року, є ідентичною попередній касаційній скарзі, поданій 07 листопада 2023 року. Доказів на підтвердження наявності або відсутності у заявниці електронного кабінету до суду не подано. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди позивача із оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов`язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд позбавлений можливості сам визначити підстави касаційного оскарження судових рішень, оскільки таке правило законодавець поклав саме на скаржника, який звертається до суду з касаційною скаргою. У силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд зобов`язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Таким чином, Верховний Суд констатує, що подана заявницею касаційна скарга від 15 грудня 2023 року не містить належного викладу підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» про захист прав споживачів, визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк