Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14645/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14645/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року в адміністративній справі №160/14645/22 (головуючий суддя I-ї інстанції - Жукова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; (третя особа - Міністерство оборони України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 14.09.2022 року (згідно поштової накладної) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (третя особа - Міністерство оборони України), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати ДП обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати йому з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та має право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168. Проте, така винагорода протиправно не була нарахована і не виплачена відповідачем. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» протиправною. Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що право на додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, має визначене коло осіб, чого судом першої інстанції не враховано. Вказує, що позивач (військовослужбовець) відряджений до іншого Державного підприємства (Украерорух). Апелянт звертався з листом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України із запитом щодо можливості здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху. Міністерство оборони України повідомило скаржника про те, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, передбаченому постановою КМУ №104, зміни до вказаної постанови не вносилися, а тому підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, відсутні. Апелянт вказує, що Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, необхідних для такої виплати, а також відсутні порядок зазначеної виплати та наказ відповідного військового командира (начальника структурного підрозділу) позивача. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року провадження у вказаній справи зупинялось до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року поновлено апеляційне провадження у справі №160/14645/22. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила таке. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходить військову службу в Збройних Силах України та був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (а.с.40, 46-48 т.1). 12.04.2021 року позивачем ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посаду диспетчера руху літаків районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування Дніпровського РСП Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (а.с. 50-52 т.1). Відповідно довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Дніпровського регіонального структурного підрозділу від 12.08.2022 року за №23.3-05/83/09/21, капітан ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відряджений до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі (а.с. 53 т.1). 28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до п.5 Постанови, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року. Відповідно до розрахункових листів позивача за лютий-липень 2022 року, який обіймає посаду диспетчера з руху літаків (старший штурман), додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 йому не нараховувалась (а.с. 43-44 т.1). Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як військовослужбовець Збройних Сил України, що є відрядженим із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу, має право на отримання додаткової винагороди починаючи з 24.02.2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» КМУ прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1-1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Постановою КМУ від 07.07.2022 року №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ №168: - в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; - доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»; - доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Згідно з пунктом 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.. З урахуванням положень ст.9 Закону України №2011, КМУ прийнято постанову від 07.02.2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій». Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови №104 військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. З матеріалів справи вбачається, що позивач - капітан ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, що підтверджується копією довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Дніпровського регіонального структурного підрозділу від 12.08.2022 року №23.3-05/83/09/21 (а.с. 53, 69). Колегія суддів зазначає, що відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не входить до переліку міністерств та державних органів, зазначених в пункті 1 Постанови №168. Відтак, Постановою КМУ №168 не передбачена виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а тому скаржник не мав підстав для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою №168. Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не є належним відповідачем у цій справі. Постановою №168 не передбачена виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а відтак останнє не має підстав для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, визначеної Постановою №168. Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, апеляційний суд зазначає, що військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до інших державних органів, підприємств, установ, організацій інші виплати, надбавки та винагороди, в тому числі, передбачені постановою КМУ №168, не здійснюються. Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Отже, суд першої інстанції, не вірно встановив обставини, які мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову, допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосовав норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року в адміністративній справі №160/14645/22 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року в адміністративній справі №160/14645/22 скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; (третя особа - Міністерство оборони України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку., крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко