Постанова 4852 № 160/13876/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13876/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року в адміністративній справі №160/13876/22 (головуючий суддя першої інстанції Сидоренко Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, (третя особа: Міністерство оборони України) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Позивач 07.09.2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовій службі Збройних Силах України. Наказом МО України від 02.07.2007 року №634 відряджений у розпорядження ДП ОПР України із залишенням на військовій службі. Позивач є військовослужбовцем ЗСУ, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки на військовій службі. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», КМУ прийнято постанову від 28.02.2022 року №168, щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям. Проте, додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. йому виплачено не було. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.7-10). Згідно довідки Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №23.3-05/83/05/22 від 12.08.2021 року майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу ДП обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі (а.с. 11). 11.04.2022 року позивач звернувся до Дніпровського регіонального структурного підрозділу ДП обслуговування повітряного руху України із рапортом, в якому просив виплатити грошове забезпечення з 24.02.2022 року згідно указів Президента України №64 «Про введення військового стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» та згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (а.с. 14). Листом від 16.08.2022 року № 423/В-236/173 позивача повідомлено, що Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України його звернення розглянуто. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його рапорту та не виплати грошового забезпечення з 24.02.2022 року згідно указів Президента України №64 «Про введення військового стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» та згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи положення Постанови КМУ від 07.02.2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», виплата щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 не розповсюджується на військовослужбовців, відряджених до державних органів. У відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 (далі по тексту - Постанова №168). Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Пунктом 2-1 Постанови №168 встановлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень. Як зазначалось вище, позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в т.ч. про нарахування та виплату йому з 24.02.2022 року додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Проте, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не входить до переліку міністерств та державних органів, зазначених в пункті 1 Постанови №168. Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не є належним відповідачем у цій справі. Постановою №168 не передбачена виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а відтак останнє не має підстав для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, визначеної Постановою №168. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відповідності до ст.317 КАС України змінити рішення суду першої інстанції в частині обгрунтування висновків суду. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року в адміністративній справі №160/13876/22 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року в адміністративній справі № 160/13876/22 змінити в його мотивувальній частині. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак