Ухвала КАС ВС № 160/13688/22
від 24.07.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа №160/13688/22 адміністративне провадження №К/990/28558/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №160/13688/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мініфраструктури), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14 жовтня 2022 року) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено Міністерство оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, зокрема, вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/13688/22 здійснювати за правила загального провадження. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, зокрема, залучено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) у якості співвідповідача в адміністративній справі №160/13688/22; вирішено розгляд адміністративної справи №160/13688/22 здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року. 04 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №160/13688/22. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставами перегляду оскаржуваних судових рішень представник позивача указує пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України В обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає, що судові рішення ухвалені без врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі №640/13029/22 та постановах Верховного Суду від 02 травня 2024 року у справі №160/14528/22, від 15 травня 2024 року у справі №160/14647/22, від 15 травня 2024 року у справі №320/10002/22, від 21 листопада 2024 року у справі №420/16118/23 щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Щодо можливості відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд зазначає таке. Так, в обґрунтування цього пункту заявник зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 липня 2019 року у справі №807/1920/16, застосованого судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. Верховний Суд зазначає, що норма пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України регламентує, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, повинна обґрунтувати необхідність відступу від висновку Верховного Суду застосованого судом апеляційної інстанції. Про це прямо вказано і в абзаці 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Так, у випадку посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, заявнику необхідно зазначити конкретну норму права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити та вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу. Відкриття касаційного провадження на цій підставі можливе у тому випадку, коли скаржник доведе, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях. Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, суд може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм. Отже, має існувати необхідність відступу і така необхідність має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані, також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. У контексті наведеного Суд звертає увагу заявника, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18). Тобто у касаційній скарзі має бути зазначено, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Верховний Суд наголошує, що положення пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Тому, лише загальні посилання на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Заявником касаційної скарги не наведено належного обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, застосованого до спірних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, та обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень у касаційному порядку на цій підставі, а отже підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відсутня. Отже, Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги, дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані заявником доводи потребують перевірки. Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Також, до касаційної скарги заявником додано клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №160/13688/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Частиною третьою статті 334 КАС України передбачено, зокрема, що якщо разом із касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За правилами пункту 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. З огляду на наявність вказаного клопотання про зупинення виконання рішення судів першої та апеляційної інстанцій Суд вважає за необхідне встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду своїх міркувань та заперечень щодо заявленого клопотання. Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №160/13688/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мініфраструктури), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Витребувати справу № 160/13688/22 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Установити учасникам справи десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для подання своїх міркувань та заперечень щодо клопотання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зупинення виконання рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко