Постанова 4807 № 334/3008/20

Дата документу 27.12.2023 Справа № 334/3008/20 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 334/3008/20 Головуючий у 1 інстанції: Гнатюк О.М. Провадження № 22/807/2175/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В., суддів Бєлки В.Ю., Гончар М.С. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тивоненко Данило Русланович, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2023 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, В С Т А Н О В И В: 16.06.2020 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Позов обґрунтований тим, що Концерн «МТМ» по відношенню до відповідачів є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у багатоквартиному будинку, який під`єднано до мереж центреалізованого опалення та гарячої води. Оскільки система опалення помешкання відповідачів є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від`єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони, то безспірно підтверджується надання цієї послуги до помешкання відповідачів. Проте відповідачі не здійснювали оплату за використані послуги, надані Концерном «МТМ» у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2015р. по 29.02.2020р. на загальну суму 97 394,08 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку разом із понесеними судовими витратами. Відповідачі у судове засідання не з`явилась, тому судом було ухвалено заочне рішення від 07.10.2020 року про задоволення позову в повному обсязі. Ухвалою Ленінського районного суду від 21.06.2023 року за заявою відповідача ОСОБА_6 заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2020 року в справі № 334/3008/20 про задоволення позову Концерну «МТМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води скасовано та справу призначено до розгляду. В ході нового розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, просив застосувати строк позовної давності щодо заборгованості, яка нарахована позивачем за період з 01.04.2015р. по 29.02.2020р. на загальну суму 97 394,08 грн.У відзиві також відповідач просив стягнути з позивача понесені ним витрати на надання правничої допомоги адвокатом Тивоненком Д.Р., зазначаючи орієнтовний розмір витрат на суму 28 500 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2023 року позов Концерну «МТМ» задоволено частково: стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за надані послуги у розмірі 62 434,49 грн. та судовий збір в сумі 1347,49 грн., по 269,50 з кожного відповідача. Відмовлено у стягненні витрат з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 на правову допомогу Частково задовольняючи позов, суд застосував позовну давність та вирахував із заборгованості борг, що виник поза її межами. Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, які поніс відповідач ОСОБА_1 в ході розгляду справи, суд першої інстанції виходив лише із того, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідачів, які визнали обставини подання позовної заяви шляхом звернення до суду з клопотанням про застосування строків позовної давності. Матеріали справи не містять факту подання відповідачами зустрічного позову. За таких обставин, з огляду на дії відповідачів, які фактично призвели до вимушеного звернення Концерну «МТМ» до суду за захистом порушених прав, суд вважає справедливим і таким, що відповідає обставинам справи, покладення на ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи та по сплаті судового збору за подання заяви про скасування заочного рішення. Апеляційну скаргу подано відповідачем ОСОБА_1 на рішення тільки в частині відмови у компенсації понесених ним витрат на правову допомогу. В обґрунтування скарги зазначається, що висновки суду в тій частині, що витрати не можуть бути компенсовані відповідачу лише у зв`язку із тим, що відповідачами неправомірно не погашалась заборгованість за послуги з цетралізованого опалення, що змусило Концерн «МТМ» звертатись до суд з цим позовом, не відповідають приписам цивільно-процесуального кодексу. Крім того, витрати не обов`язково на час вирішення справи мають бути сплаченими, на що вказує судова практика Верховного Суду, а лише можуть бути понесеними. Вказує, що ним надані всі документи на підтвердження надання правової допомоги адвокатом Тивоненком Д.Р. Тож суд безпідставно відмовив у їх стягнення з позивача. Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло. Заяви щодо не співмірності заявлених витрат позивачем не подано Колегія, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги та перевіривши висновки суду в частині, що оскаржується відповідачем, дійшла висновку про необґрунтованість рішення в цій частині. Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Тивоненком Д.Р. до дебатів, а саме у відзиві на позовну заяву заявлено про наступне стягнення витрат на правову допомогу з позивача, орієнтовна вартість яких становитиме в суді першої інстанції 16500 грн., в суді апеляційної інстанції 7000 грн., а всього 28 500 грн. Зазначено, що усі докази цих витрат надані у матеріали справи. Встановлено, що адвокатом Тивоненком Д.Р. на стадії розгляду справи судом першої інстанції були надані послуги відповідачу ОСОБА_1 згідно договору № 29/05 від 29.05.2023 (а.с. 81-83). Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом Тивоненком Д.Р. надавалась пра- внича допомога в суді першої інстанції відповідачу ОСОБА_1 , а повноваження адвоката підтверджені ордером серії АР № 1119133 від 09 червня 2023 року (а.с. 58). Вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу цим адвокатом було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс чи очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у розмірі 28 500,00 грн. До відзиву на позовну заяву адвокатом Тивоненком Д.Р. долучено: ордер серії АР № 1119133 від 09.06.2023, договір № 29/05 від 29.05.2023, Додаток № 1 до договору, яким узгоджено Перелік та вартість послуг за договором від 26.06.2023, Акт № 1 надання послуг до Договору № 29/05 від 29.05.2023р. від 03 липня 2023 року. Згідно з актом № 1 надання послуг від 03.07.2023 (а.с. 86) адвокат Тивоненко Д.Р. надав відповідачу ОСОБА_1 послуги згідно договору № 29/5 від 29.05.2023 по цивільній справі № 334/3008/20 під час її розгляду в суді першої інстанції: 1)вивчення наданих клієнтом документів, консультація клієнта по справі із проведенням двох зустрічей, добірка і аналіз норм чинного законодавства, вивчення судової практики Верховного Суду 1 година, гонорар 1000 грн.; 2)складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи та фактичне ознайомлення зі справою 3 години, гонорар - 3000 грн.; 3)складання заяви про перегляд заочного рішення 3 години, гонорар 3000 грн.; 4)складання заяви про закінчення виконавчого провадження 0,5 год., гонорар 500 грн.; 5)складання відзиву на позовну заяву Концерну «МТМ» - 4 години, гонорар 4 000 грн.; 6)підготовка до подачі відзиву до підсистеми «Електронний суд», у тому числі: роздрукування відзиву, добірка та сканування письмових доказів для долучення до відзиву, завіряння копій документів: 2 години , гонорар 2 000 грн.; 7)представництво інтересів клієнта в суді в одному судовому засіданні 3000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 16 500 грн. Пунктом 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких віднесено й витрати на правничу допомогу, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В цій справі вимоги позивача задоволені частково, а отже суд не міг повністю відмовляти у відшкодування витрат відповідача лише через те, що його поведінка у позасудовому порядку призвела до дій позивача щодо застосування судового захисту. Щодо того, що відповідачами позов визнано, про що свідчить заява про застосування строку позовної давності, то колегія з цим не погоджується. Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві. Між тим, відповідач не погодився з позовом, про що зазначається у його відзиві, вказуючи, що саме він не проживає у квартирі, до якої постачаються послуги позивачем, між сторонами відсутній договір про надання цих послуг, не визначено, чи нарахування за постачання гарячої води відбувалось за лічильником, чи за кількістю зареєстрованих осіб. Та тільки після цих заперечень у пункті 2 він посилається також на попуск строку позовної \ давності за частиною заборгованості. Отже, зміст відзиву не вказує на визнання позову відповідачем ОСОБА_1 , як помилково вважав суд першої інстанції. Тож, останній має право на компенсацію витрат пропорційно до тієї частини позову, у якій було відмовлено позивачеві. Колегія наголошує, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на правову допомогу, серед іншого, застосовується принцип їх співмірності. Так, у разі недотримання положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо вимог про співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Така правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19). Так, колегія суддів вважає доведеним відповідачем ОСОБА_1 , що він скористався професійною правничою допомогою адвоката Тивоненка Д.Р., яким складено відзив на позовну заяву, заяву про ознайомлення з матеріалами справи, заяву про перегляд заочного рішення, що підтверджується матеріалами справи, а також ознайомився з матеріалами справи. Між тим, попри підписання акту № 1 надання послуг від 03.07.2023, надання деяких послуг не підтверджено матеріалами справи. Так, адвокат Тивоненко Д.Р. не був присутнім в жодному судового засіданні в суді першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. Отже, з заявленої суми слід вирахувати гонорар за участь у судовому засіданні у розмірі 3000 грн., а решта витрат на правову допомогу в сумі 13 500 грн. є підтвердженою. Оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції Концерн «МТМ» не заявив про неспівмірність вказаних витрат, то колегія в цій частині розмір витрат не перевіряє. Пунктом 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2023 року позовні вимоги Концерну «МТМ» задоволені частково на суму 62 434,49 грн., то визначені і підтверджені відповідачем витрати на правову допомогу в сумі 13 500 грн. підлягають зменшенню пропорційно до розміру вимог, у яких було відмовлено позивачу. Колегіязазначає, що місцевим судом основні вимоги позивача в сумі 97 394,08 грн. задоволено частково на суму 62 434,49 грн., тому витрати на правову допомогу адвоката Тивоненка Д.Р. слід зменшити, визначивши їх пропорційно до суми, у якій було відмовлено позивачу у розмірі 34 959,59 грн. Визначається розмір належної до стягнення компенсації відповідачу за рахунок позивача витрат на правову допомогу таким чином: 34 959,59 х 13500 : 97 394,08 = 4 845,82 грн. При цьому, колегія погоджується з доводами скарги, що такі витрати на час вирішення питання про їх компенсацію можуть бути і не сплачені стороною, що випливає з приписів п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, якою передбачено, що розподілу підлягають між сторонами у справі не лише сплачені витрати, а й ті, що підлягають сплаті (тобто ще не сплачені фактично). Таким чином, за надання правничої допомоги в суді першої інстанції з Концерну «МТМ» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 845,82 грн., у зв`язку із чим рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із частковим задоволенням заяви про відшкодування витрат з правової допомоги. В апеляційній скарзі також йдеться про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 на стадії апеляційного провадження. Вирішуючи це питання, колегія вважає, що додаткового аналізу договору 29/5 від 29 травня 2023р. та Додатку № 1 до нього не потребується. На стадію апеляційного розгляду адвокатом Тивоненком Д.Р. надано новий ордер серії АР № 1142449 від 16.10.2023р. На підтвердження витрат надано підписаний сторонами Акт № 2 надання послуг до Договору 29/5 від 29.05.2023 ( а.с 131), згідно з яким на стадії апеляційного провадження визначені такі послуги та їх вартість: 1) складання апеляційної скарги 4 години, гонорар 4000 грн.; 2) підготовка до подачі апеляційної скарги до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» - 1 година , гонорар 1000 грн.; 3) участь в судовому засіданні 2000 грн. Всього надано послуг на загальну суму 7000 грн. Між тим, розгляд справи в апеляційному суді відбувався відповідно до приписів п. 13 ст.7 ЦПК України, тобто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання. Тому із заявленої суми витрат слід вирахувати 2000 грн. за участь адвоката в судовому засіданні. Тобто підтвердженою є сума у розмірі 5000 грн. Позивач, отримавши апеляційну скаргу відповідача, у якій було заявлено про компенсацію судових витрат, відзиву на неї не подав, заперечень проти витрат не долучив, про їх зменшення через не співмірність не просив, тому в цій частині їх розмір апеляційним судом не перевіряється. Проте і до цих витрат слід застосувати приписи п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України, а саме, визначити їх розмір до компенсації пропорційно до частини вимог, у яких було відмовлено позивачу. Остаточно визначається розмір витрат на правову допомогу, які слід стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 : 34 959,59 х 5000 : 97 394,08 = 1 794,75 грн. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приймає постанову про скасування рішення суду в оскаржуваній частині відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України із частковим задоволенням заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 4 845,82 грн. А також стягує витрати на правничу допомогу, понесені на стадії апеля- ційного провадження у сумі 1 794,75 грн. Керуючись ст. ст. 137, 141, 381-384 ЦПК Украни, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тивоненко Данило Русланович, задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2023 року в оскаржуваній частині скасувати. Стягнути з Концерну «МТМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в розмірі 4 845 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) гривень 82 копійки. Стягнути з Концерну «МТМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в апеляційному суді, в розмірі 1 794 (одна тисяча сімсот дев`яносто чотири) гривні 75 копійок. Повний текст постанова складено 27 грудня 2023 року. Головуючий: С.В. Маловічко Судді: В.Ю. Бєлка М.С. Гончар