Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 413зп-23/160

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 413зп-23/160 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Тюлькіної Оксани Олександрівни, що діє в інтересах Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №413зп-23/160 за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці третя особа ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви),- ВСТАНОВИВ: 02.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій заявник просив суд: - вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.10.2023 №1750/ПС про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі; - заборонити комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), утвореній відповідно до наказу від 23.10.2023 №1750/ПС, проводити розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , 1972 року народження що мешкає АДРЕСА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 р. у справі № 413зп-23/160 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, Тюлькіною Оксаною Олександрівною, що діє в інтересах Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №413зп-23/160, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував та не надав оцінки доводам наведеним заявником в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову. Скаржник наполягає на тому, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що поки позивач буде оскаржувати дії комісії, ОСОБА_1 вже звернеться до суду з позовом про стягнення з позивача моральної шкоди, а останній не буде мати змогу себе захистити. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може, бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Саме таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 19 травня 2021 року у справі № 640/17492/20. За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження та гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав (або однієї з них), з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача. З цього випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову. При цьому, аналіз положень п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України надає підстави для висновку, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним нормативно-правовим актом порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими. При цьому, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/14303/18. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в період з 07.03.2007 по 28.10.2022 і працював машиністом підземних установок дільниці водовідливу і осушення на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 25.08.2023 ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" винесено повідомлення №08/21-1760 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». На підставі повідомлення за формою П-3 ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини", у відповідності до п.105 Порядку № 337, наказом Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 23.10.2023 №1750/ПС утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . Однак, повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 № 08/21-1760 від 25.08.2023 ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" в частині встановлення професійного захворювання у ОСОБА_1 , на думку позивача, не відповідає дійсним обставинам, у зв`язку з чим є необхідність зупинити дію наказу Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 23.10.2023 №1750/ПС та роботу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , до набрання чинності рішення суду по даній справі. Відтак, забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного наказу, матиме наслідком надання правової оцінки до вирішення справи по суті наказу про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Судова колегія зазначає, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення і вирішує позовні вимоги до розгляду справи судом по суті. Очевидна протиправність наказу, що оскаржується, має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу, що заявником апеляційної скарги не доведено існування обставин, визначених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову. Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові у справі №800/521/17 від 28.03.2018 року, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування оскарженої ухвали відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №413зп-23/160 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко