Постанова Київський апеляційний суд № 760/8777/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 33/824/5527/2023 Справа № 760/8777/23 Головуючий в суді І інстанції Застрожнікова К.С. Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц. П О С Т А Н О В А Іменем України 25 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в порушенні п. 2.3 б, 13.1 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень), стягнуто судовий збір у сумі 536,80 грн. на користь держави. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 08 квітня 2023 року о 11:45, керуючи автомобілем Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Максимовича перед перехрестям з вул. Практичною не врахував безпечного бокового інтервалу та не дотримався його, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на автомобіль Honda д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 13.1 ПДР, що тягне відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року указано на незаконність, неповноту та необ`єктивність постанови судді, винесеної в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 наводив зміст ст. 124 КУпАП, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.3б, 13.1, 1.10 ПДР, ст. 251, 252, 17 КУпАП. Вказував, що дійсно 08 квітня 2023 року о 11:45 здійснював керування транспортним засобом у м. Києві по вул. Максимовича перед перехрестям з вул. Практична і нібито не врахував безпечного бокового інтервалу та не дотримався його, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на інший автомобіль. Проте такий наїзд із мінімальними збитками (мінімальні подряпини) було здійснено через той факт, що по інший бік від нього раптово почав здійснювати рух інший автомобіль Toyota Corolla, що зафіксовано на відеозаписі, що наявний у заявника, таким чином, заявник намагався уникнути більшої дорожньо-транспортної пригоди з більш тяжкими наслідками. На підставі вищевикладеного просив постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року скасувати, провадження в справі закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі також заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, посилаючись на те, що дізнався про наявність постанови лише 09 листопада 2023 року при отриманні її копії, до цього жодних судових повісток або смс-повідомлень з суду не отримував, справу розглянуто у його відсутності, копія постанови йому не направлялася. Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки адміністративна справа була розглянута судом за відсутності ОСОБА_1 , при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення зазначеної особи про день та час судового розгляду, копію постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року вручено ОСОБА_1 лише 09 листопада 2023 року, що підтверджується розпискою на а. с. 8, при цьому докази направлення йому копії постанови в передбачений законом триденний строк після закінчення розгляду справи в матеріалах справи також відсутні. За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який в судовому засіданні 11 грудня 2023 року подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, а в наступне судове засідання, призначене на 25 грудня 2023 року, не з`явився, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Зазначених вимог закону у цій справі суд першої інстанції дотримався. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Відповідно до п. 2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. За змістом п. 1.10 ПДР безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху. Висновки судді місцевого суду про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 439750 від 08 квітня 2023 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала; - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано положення транспортних засобів після їх зіткнення, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП (Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 - передній бампер, переднє ліве крило), та Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 (задній бампер), підписаною обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень; - письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , яка пояснила, що керуючи автомобілем Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Максимовича, 28-30, зупинилася, щоб здійснити поворот у дозволеному місці, та відчула зіткнення з правою частиною її заднього бамперу з авто Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , ДТП сталася приблизно о 11:45 08 квітня 2023 року; - частково письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , який пояснив, що керуючи автомобілем Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Максимовича біля повороту на вул. Практична, 2 у м. Києві було здійснено зіткнення з автомобілем Honda д.н.з. НОМЕР_2 , дана ДТП сталася через те, що у невідповідному місці був запаркований автомобіль Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_3 , який спричинив аварійну ситуацію, та почав рухатися саме перед його зіткненням, тому вважає винуватцем ДТП саме водія Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_3 . Вищевказані докази дозволяють в повній мірі відтворити обставини дорожньо-транспортної пригоди та є достатніми для встановлення в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3б, 13.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам, оскільки ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого не дотримався безпечного інтервалу, що спричинило зіткнення з автомобілем Honda д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані обставини об`єктивно підтверджуються і наявними в матеріалах справи фотографіями місця розташування автомобілів після зіткнення та їх пошкоджень після зіткнення, з яких слідує повна відповідність відтворених у схемі ДТП даних в цій частині. Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина, оскільки такий наїзд із мінімальними збитками (мінімальні подряпини) було здійснено через той факт, що по інший бік від нього раптово почав здійснювати рух інший автомобіль Toyota Corolla, що зафіксовано на відеозаписі, що наявний у заявника, таким чином, заявник намагався уникнути більшої дорожньо-транспортної пригоди з більш тяжкими наслідками, виходячи з наступного. Так, відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Відповідно до ст. 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. Разом із тим, доводи ОСОБА_1 про можливе порушення водієм автомобіля Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_3 правил дорожнього руху, створення ним аварійної ситуації та його можливу винуватість у ДТП, висновків суду першої інстанції не спростовують. За результатами перевірки обставин ДТП адміністративний протокол відносно водія автомобіля Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_3 не складався, доказів оскарження дій працівників поліції та звернень до поліції щодо складання протоколу на зазначеного водія до матеріалів справи не долучено. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилався на те, що обставини, про які він повідомляє, зафіксовані на наявному у нього відеозаписі, на підтвердження чого ним було надано оптичний диск з відеозаписом із відеореєстратора, досліджений апеляційним судом. З відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 дійсно рухається повз автомобіль білого кольору Toyota НОМЕР_3 , який перебуває відносно нього праворуч в нерухомому стані, разом із тим, початку руху даного автомобіля на відеозаписі не зафіксовано. З огляду на те, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування висновку суді місцевого суду про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга є безпідставною. Апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є правильною, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого рішення. Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення. Постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, КУпАП, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в порушенні п. 2.3 б, 13.1 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кашперська Т.Ц.