Постанова 4824 № 372/77/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 грудня 2023 року справа № 372/77/23 провадження № 33/824/5308/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - В С Т А Н О В И В : Постановою Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 (вісімдесят) коп. Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд лише формально підійшов до встановлених обставин справи. Також зазначає, що характер руху автомобіля апелянта не є причиною виникнення ДТП. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що працівниками поліції було сфальсифіковано пояснення водіїв - учасників ДТП, які не відповідають дійсним обставинам справи. У протоколі про адміністративне правопорушення не вірно встановлено місце та час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, прізвища та адреси свідків. Вважає, що схема місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди не є належним доказом, оскільки в ній наявні розбіжності із фотознімками, що містяться в матеріалах справи. Також апелянт зазначає, що з часу ДТП по час прийняття рішення пройшло більше ніж 9 місяців та посилається на норму ч. 2 ст. 38 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Іжак О.І. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - Каченюк О.І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а поставу суду першої інстанції залишити без змін. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 318290 від 30 грудня 2022 року о 07 год 35 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , м. Обухів, вул. Київська, 146, водій автомобіля «під час об`їзду автомобіля «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. З матеріалів справи та судового рішення встановлено, що при розгляді даної справи суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку. Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 318290 від 30 грудня 2022 року; - рапортом працівника поліції від 30 грудня 2022 року; - письмовими поясненнями учасників ДТП: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 30 грудня 2022 року; - висновком експертів за результатами проведення судової транспортної експертизи у справі про адміністративне правопорушення №372/77/23. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 318290 підписаний ОСОБА_1 та не має будь-яких зауважень останнього. З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що останній проїхавши перехрестя, побачив вантажний автомобіль «Мерседес» , д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в крайній лівій смузі, а в крайній правій смузі рухався автомобіль «Део» , д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 мав намір проїхати між вказаними автомобілями, однак не врахував боковий інтервал внаслідок чого допустив зіткнення правою частиною авто «Мерседес» та лівою частиною «Део». Свою провину визнає в повному обсязі. Згідно з транспортно-трасологічною експертизою від 24.08.2023 року автомобіль «Toyota» рухався вперед в момент контактування з автомобілем «Daewoo», а автомобіль «Mercedes-Benz» рухався вперед в момент контактування з автомобілем «Toyota». Сліди у вигляді пошкоджень на лівій стороні автомобіля «Toyota»та на правій стороні автомобіля «Mercedes-Benz» утворені за ударно-ковзним механізмом при русі автомобіля «Mercedes-Benz» по напрямку ззаду наперед відносно автомобіля «Toyota». Сліди у вигляді пошкоджень на правій стороні автомобіля «Toyota» та на лівій стороні автомобіля «Daewoo» утворені ковзним механізмом при русі автомобіля «Toyota» по напрямку ззаду наперед відносно автомобіля «Daewoo». Виходячи із висновку експертизи, доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль «Toyota» від удару автомобілем «Daewoo», було віднесено на смугу, на якій знаходився автомобіль «Mercedes-Benz», є неспроможними. Водночас апеляційний суд приймає до уваги той факт, що схема місця ДТП не відповідає дійсній обстановці, що підтверджується висновком експертів за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи від 24.08.2023 року. Однак, за наявності в матеріалах справи інших доказів вказана обставина не спростовує правильність висновку суду про те, що під час об`їзду автомобіля «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпеченого інтервалу , що призвело до зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 . Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та про формальний підхід суду до встановлених обставин справи - відхиляються апеляційним судом як безпідставні. В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги норм матеріального та процесуального права. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами, у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, висновком експертів та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП. Відносно доводів, щодо фальсифікування пояснення водіїв та наявними порушеннями у протоколі про адміністративне правопорушення, то вони також не можуть бути прийнятими до уваги апеляційним судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Доводи апелянта про те, що в постанові суду зазначено невірно дату народження та місце роботи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовує та не впливає на кваліфікацію правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матеріалах справи наявні пояснення останнього та ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні в суді першої, а також апеляційної інстанцій. Крім того, у вступній частині постанови суду зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , який є ідентичним тому, що зазначений в апеляційній скарзі. Відтак сумнівів в тому, що до відповідальності притягнуто саме ОСОБА_1 немає. Окрім того, апеляційний суд не бере до уваги обґрунтування апеляційної скарги щодо закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, зважаючи на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 правопорушення вчинено 30 грудня 2022 року, постановою суду від 01 березня 2023 призначено транспортно-трасологічну експертизу, 14 вересня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшли матеріали вказаної справи з висновком експерта, постановою Обухівського районного суду Київської області 15 вересня 2023 року провадження у справі відновлено, 06 жовтня 2023 року накладено стягнення. Тому, у зв`язку із зупиненням провадження по справі для проведення транспортно-трасологічної експертизи, апеляційним судом не встановлено підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року, а відтак, відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 38 КУпАП у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у постанові, не спростовують. Отже, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя